- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
- •3. Система національних рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
- •5. Методи обчислення ввп.
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
- •7. Загальний рівень цін. Номінальний і реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі.
- •3.Неокласична
- •10. Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги.
- •14.Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги.
- •15. Грошовий ринок. Ставка процента: види і роль у макроекономічних моделях.
- •16.Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні.
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності.
- •18.Теорія портфельного вибору.
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Cтагфляція. Аналіз кривої Філіпса.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки.
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання.
- •29. Формування доходів домогосподарств.
- •30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
- •32. Інвестиції. Чинники,що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
- •37. Роль держави в економичному кругообігу.
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.
- •3 9. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення.
- •41.Фіскальна політика в моделях ad-as і «доходи-витрати». Фіскальна політика в моделі ad – as
- •42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45. Інструменти монетарної політики.
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики.
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія.
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки.
- •52. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •54. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
ВВП – це сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, вироблених за певний період, в основному за рік, на економічній території країни.
Економічна територія країни – це територія, що адміністративно
управляється урядом даної країни, у межах якої особи, товари, гроші можуть вільно пересуватися.
Особливості обчислення ВВП
1.За натуральною формою ВВП являє собою суму ринкової вартості кінцевих товарів та послуг. ВВП=∑Pi*Qi
i=1
2.ВВП – кінцевий обсяг виробництва за рік.
Pi – ціна i-ої продукції; Qi – фізичний обсяг чи кількість і-ого товару чи послуги; і-умовний порядковий номер,n- загальна кількість кінцевих товарів та послуг
3.При розрахунках ВВП враховується вартість кінцевої продукції і не враховується вартість проміжних товарів.
4.Враховується вартість товарів та послуг, вироблених в поточному періоді.
5.Ігноруються невиробничі операції. Вони включ.в себе перепродаж товарів і чисто фінансові операції.
Чисто фінансові операції поділяються:
1.дежавні трансфертні виплати – виплати з державного бюджету (пенсії, стипендії, подарунки ветеранам та ін)
2. приватні трансфертні платежі – допомога батьків дітям, студентам, подарунки родичів.
3. операції з цінними паперами: купівля, продаж акцій, облігацій.
ВНП (валовий нац.продукт)
В цілому фізичну або юридичну особу вважають резидентом тієї ек-ки, з якою вони пов’язані тісніше, тієї ек-ки де міститься осередок їх інтересів:
1.Для підприємств або фірм осередок інтересів знаходиться на території тієї країни, де вои здійснюють свою діяльність.
2.Для фізичних осіб (компон. спожив.сектору)резидентами є всі ті, хто працює і проживає на території країни протягом 1 року або більше не залежно від громадянства і національності.
3.Органи державного управління є резидентами своєї країни навіть тоді, коли аналізується їх діяльність здійснювана за кордоном,тобто завжди.
Взаємозв’язок між ВВП і ВНП відображений на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Взаємозв’язок між ВВП та ВНП
1 – доходи, отримані резидентами за кордоном у зв’язку з їх участю у виробниц-
тві ВВП інших країн (оплата праці, проценти, дивіденди);
2 – доходи, сплачені резидентам інших країн за участь у виробництві ВВП даної
країни (оплата праці, проценти, дивіденди).
Доходи резидентів, отримані з-за кордону у зв’язку з тим, що во-
ни брали участь у виробництві, називаються первинними доходами.
Отже, ВВП відрізняється від ВНП на сальдо первинних доходів, що сплачені резидентам інших країн. При цьому сальдо може бути як додатнім, так і від’ємним. У країнах, що розвиваються, ВВП, як правило,перевищує ВНП, тому що цим країнам доводиться сплачувати розвинутим країнам великі відсотки за зовнішні позики. І навпаки, для розвинених країн характерним є протилежне співвідношення, при якому ВНП, як правило, перевищує ВВП.
Первинні доходи не містять доходів, отриманих з-за кордону в
порядку перерозподілу, наприклад, подарунки, гуманітарна допомогатощо. Якщо ці доходи (трансферти) додати до ВНП і відняти аналогічні доходи, сплачені за кордон, одержимо важливий макроекономічний показник – валовий національний використовуваний дохід (ВНВД) (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Валовий національний використовуваний дохід
Трансферти – доходи, отримані в порядку перерозподілу (подарунки,гуманітарна допомога)
Трансферти – потоки грошових коштів, неопосередковані випуском товарів та наданням послуг.