42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.

Державний бюджет – це баланс доходів і витрат держави. Загальний обсяг доходів і видатків в країні іменується – консолідованим або зведеним бюджетом.

За рівнями господарювання зведений бюджет складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

За цільовим призначенням бюджет поділяється на загальний та спеціальний фонди (згідно з Бюджетним Кодексом).

Перевищення видатків над доходами бюджету утворює бюджетний дефіцит. Для збалансування бюджету існує три підходи :

1) Збалансування бюджету на щорічній основі, коли кожного фінансового року доходи бюджету дорівнюють видаткам. Цей підхід характерний для командно-адміністративної економіки;

2) Збалансування бюджету на циклічній основі, коли в періоди циклічних спадів і застосування фіскальної експансії з’являються дефіцити, які покриваються бюджетними профіцитами, що виникають в період економічного піднесення (кейнсіанській підхід).

3)Збалансування бюджету на довгостроковій основі, коли після різкого зниження податків економіка поступово збільшує темпи економічного зростання і початковий дефіцит згодом змінюється профіцитом бюджету (теорія функціональних фінансів економіки пропозиції).

Розрізняють циклічний та структурний дефіцити бюджету. Циклічний виникає при спаді економіки, а структурний існує навіть при піднесенні та повній зайнятості, його причинами служать:

1. Різке зниження податків;

2. Перевитрати бюджетних коштів на інвестування, оборону, соціальні потреби;

Світовою практикою гранична межа дефіциту встановлюється у розмірі 3% до ВВП.

Управління державним боргом і дефіцитом

На проблему управління бюджетним дефіцитом і державним боргом існує дві основні точки зору. За кейнсіанським підходом необхідно:

1. Проводити чисту фіскальну політику для покриття бюджетного дефіциту, тобто використовувати поточні надходження від податків;

2. Чисту фіскальну політику можна доповнити грошово-кредитною таким чином, щоб дефіцит покривався за рахунок додаткової емісії ОВДП, а основним їх покупцем був центральний банк.

Монетаристи виступають за використання комбінованої фіскально-монетарної політики:

1. Бюджетний дефіцит слід покривати переважно шляхом емісії облігацій державної позики;

2. Випущені облігації реалізуються на відкритому ринку цінних паперів. Їх купують комерційні банки та інші господарюючи суб’єкти. центральний банк держави при цьому виступає лише посередником між міністерством фінансів, як продавцем, та суб’єктами економіки, як покупцями ОВДП.

Щоб уникнути ефекту витіснення центральний банк надає ліквідність у банківську систему через інші канали, наприклад через рефінансуваня комерційних банків. Він використовує також ОВДП для регулювання грошової пропозиції на внутрішньому грошовому ринку, проводячи час від часу продаж або купівлю ОВДП.

43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.

Держборг – загальний обсяг накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, що дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за мінусом бюджетних надлишків. Він поділяється на внутрішній та зовнішній.

Внутрішній борг утворюється через :

1)Запозичення коштів для покриття дефіциту у центрального банку (грошова емісія);

2)Запозичення коштів на внутрішньому грошовому ринку у суб’єктів господарювання шляхом емісії ОВДП та короткострокових ОВДП (КОВДП);

3)Запозичення на міжнародних фінансових ринках, шляхом емісії та розміщення облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП).

Причини виникнення державного боргу:

1. війни та високі оборонні видатки з бюджету

2. стихійне лихо з покриттям збитків з державного бюджету

3. навмисні структурні дефіцити під час реформування економіки

4. глибокі економічні спади

Величина державного боргу не повинна перевищувати 30% від ВВП.

За роки проведення активної фіскальної політики, незбалансованості бюджету, в країнах зросли державні борги. Основні причини їхньої появи – війни та економічні спади. У період воєн зростають видатки уряду на озброєння та утримання армії. Під час економічних спадів у результаті дії вмонтованих стабілізаторів у разі зменшення національного доходу податкові платежі автоматично зменшуються, що викликає бюджетний дефіцит. Таким чином, держборг зростає в періоди значних економічних спадів. Отже, значна частина держборгу зумовлена видатками воєнних часів, циклічними спадами та скороченням податків в останні роки.

Обслуговування по боргу – це виплата % по боргу і поступова сплата основної суми.

Коли в економіці зростають доходи, то відповідно зростають і S, які повинні бути використані домогосподарствами, фірмами і урядом.

Створення боргу - механізм, за допомогою якого S передаються економічним агентам, які здійснюють витрати. Якщо домогосподарства і фірми не схильні до запозичень, то приватна заборгованість буде зростати недостатньо швидко, щоб поглинути зростаючий обсяг S.

Отже, щоб економіка не відійшла від рівноважного стану, ці S повинні бути використані державою шляхом приросту держборгу.