2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
Економічний кругообіг – циркуляція товарів, ресурсів і доходів
між макросуб’єктами та макроринками. Проста модель економічногокругообігу подана на рис. 1.1.
Характеристика моделі:
1. У простій моделі беруть участь два макросуб’єкти: домашні госпо-
дарства та фірми. Така економіка називається приватною, тому що
відсутній державний сектор, та закритою, оскільки відсутній зов-
нішньоекономічний сектор.
2. З макроринків у простій моделі представлені лише товарний і ресурсний, які утворюють реальний сектор економіки, оскільки відсутній фінансовий ринок.
3. На рис. 1.1 показано циркуляцію реальних потоків, які охоплюють
рух товарів і ресурсів (за часовою стрілкою). Грошовий потік відображає рух доходів і витрат (проти часової стрілки). Рівновага економіки проявляється в тому, що кількісно реальний потік дорівнюєгрошовому.
4. Повна модель економічного кругообігу враховує роль держави, яка з реального потоку бере частину товарів і ресурсів, а з грошового –податки, повертаючи до реального потоку послуги державних установ, трансферти та субсидії. Закордонний сектор забирає від реального потоку даної країни експортні товари і додає імпортні, а до грошового потоку додає кошти, виручені від експорту і забирає кошти, витрачені на оплату імпорту.
Методологічне значення моделі ек кругообігу полягає у виявленні структурних зв’язків між макросубєктами та ринками та ілюстрація руху фін та реальних потоків в економіці. На основі моделі виявл умови ме рівноваги на окремих ринках та між названими вище потоками
Фін. ринки – сукупність інститутів, що направлюють потік коштів від власників до позичальників.
Інвестиції – це витрати, що безпосередньо сприяють збільшенню загальної велечини нагромадженого в економиці капіталу.
2 компоненти: 1. інвестиції в основний капітал; 2. інвестиції в товарно-матеріальні запаси (сировина, кот. прод.)
Трансефрти – грошову потоки, які на опосередковані випуском товарів на наданні послуг.
Витати на сплату податків(Т), заощаджень(S) і платежі по імпорту(М) – витоки.
Доход = сума витрат на споживання.
Доход = сума витрат на спживання + сума витоків (Т+С+М)
Зпогляду витрат: У = С+Т+G+Х
Тільки загальні суми витоків і ін`єкцій рівні між собою.
Висновок: реальний і грошовий потоки здійснюються без перешкод за умови рівності сукупосних витрат домогосподарст, фірм, держави та інших держав в сукупному обсязі виробництва.
Якщо сукупні витрати зменшуються, то і сукупний обсяг виробництва і рівень зайнятості зменшується, що зменшує сукупні доходи, які у свою чергу визначають сукупний попит. Тому важливим завданням макроек. політики є стабілізація сукупного попиту.
2 форми порушення макроек. рівноваги: - інфляція, - безробіття.
Макроек. рівновага – збалансованість народ.-госп. об`єктів і пропорційність між виробництвом і споживанням, між ресурсами і їхнім використанням, між попитом и пропозицією, між факторами виробництва і результатами, між мат.-речовими і фінансовими потоками.
3 види:
1) часткова (мікроекономічна) – на індивід. ринках і ринках окремих товарів;
2) загальна – на певний момент часу і є рівновагою, яку утворюють ринкові процеси, на базі вільної конкуренції, складаються з часткових рівноваг.
3) реальна макроек. – вст. на ринках при недосконалої конкуренції і під впливом зовнішніх чинників (держави) = загальна + монополізм.
Найпростіші моделі:
Модель Сея
Пропозиція породжує власний попит
AS=AВ
Націнальних рахунків краіни.
AE=N
Cукупні витрати = нац. доход
Модель рівноваги інвестицій і заощаджень
T=S
Рівновага 1) і 2) можливі за умови 3)
Модель рівноваги грошових і мат.-речових
MV=PY(нац. ВВП)
M – обсяг грошової маси
P - загальний рівень цін
V – швидкість обігу грошової одиниці
Y – реальний ВВП