- •1. Макроекономіка. Предмет і особливості методології макроекономічної теорії. Об’єкт та суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •2. Збалансованість економічного кругообігу як передумова рівноваги економіки.
- •3. Система національних рахунків; порівняння з системою балансів народного господарства.
- •4. Особливості обчислення ввп як показника системи національних рахунків. Показник валового національного продукту (внп). Показник валового національного використовуваного доходу (внвд).
- •5. Методи обчислення ввп.
- •6. Показники системи національних рахунків, що розраховують на основі ввп.
- •7. Загальний рівень цін. Номінальний і реальний обсяг виробництва. Використання індексів для аналізу динаміки загального рівня цін. Порівняльний аналіз індексів.
- •8. Рівень зайнятості населення і його показники. Потенційний і фактичний обсяг виробництва.
- •9. Ринок праці та його моделі.
- •3.Неокласична
- •10. Наслідки бедробіття (втрати від безробіття). Закон Оукена.
- •11. Товарний ринок. Модель сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту.
- •12. Модель сукупної пропозиції. Цінові та нецінові чинники сукупної пропозиції. Рівновага товарного ринку. Механізм дії ефекта храповика.
- •13. Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги.
- •14.Кейнсіанське трактування макроекономічної рівноваги.
- •15. Грошовий ринок. Ставка процента: види і роль у макроекономічних моделях.
- •16.Розмір, структура і регулювання грошової пропозиції. Агрегати грошової маси в Україні.
- •17. Попит на гроші і його різновиди. Пастка ліквідності.
- •18.Теорія портфельного вибору.
- •19.Теорія переваг ліквідності.
- •20.Рівновага грошового ринку та чинники, що її визначають.
- •21.Інфляція: умови виникнення. Типологія інфляції. Вимірювання інфляції.
- •23.Інфляція витрат.
- •24.Інфляційна спіраль.
- •25. Cтагфляція. Аналіз кривої Філіпса.
- •26. Стагфляція в теоріях сучасних шкіл макроекономіки.
- •27. Наслідки інфляції
- •28. Антиінфляційне регулювання.
- •29. Формування доходів домогосподарств.
- •30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
- •31. Взаємозв’язок доходу, споживання, заощадження у кейнсіанстві.
- •32. Інвестиції. Чинники,що визначають динаміку інвестицій.
- •33. Інвестиційна функція: кейнсіанський підхід.
- •34. Інвестиційна функція: класичний підхід.
- •35. Макроекономічна рівновага в моделі «доходи-витрати». Кейнсіанський хрест. Сутність інфляційного та дефляційного розривів. Мультиплікатор інвестицій.
- •36. Подвійна рівновага грошового і товарного ринку.
- •37. Роль держави в економичному кругообігу.
- •38. Державні видатки. Податки та їх загальна характеристика. Система оподатковування та її ефективність. Крива Лаффера.
- •3 9. Види бюджетно-податкової політики. Вплив податків на доходи бюджету.
- •40. Проблеми практичної реалізації фіскальної політики. Сутність ефекту витіснення.
- •41.Фіскальна політика в моделях ad-as і «доходи-витрати». Фіскальна політика в моделі ad – as
- •42.Бюджетний дефіцит та джерела його фінансування.
- •43.Державний борг: причини виникнення та збільшення; обслуговування; вплив на економіку.
- •44. Монетарна політика: цілі, види.
- •45. Інструменти монетарної політики.
- •46. Об'єкти регулювання монетарної політики.
- •47. Монетарна політика в основних макроекономічних моделях.
- •48. Переваги та недоліки монетарної політики.
- •49. Відкрита економіка. Платіжний баланс. Основне рівняння платіжного балансу.
- •50. Валютний курс: сутність та типологія.
- •51. Модель Манделла-Флемінга – модель малої відкритої економіки.
- •52. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов гнучкого валютного курсу.
- •53. Макроекономічна політика у відкритій економіці за умов фіксованого валютного курсу.
- •54. Економічне зростання, його вимірювання і типологія. Чинники економічного зростання
- •55. Неокласичні моделі економічного зростання. Модель Солоу.
- •56. Кейнсіанські моделі економічного зростання. Принцип акселератора. Моделі Харрода, Домара.
29. Формування доходів домогосподарств.
Суб’єктами привласнення отримуються дох. Їх класикують на доходи д/г, фірм, держ., нації, як нац. дохід – сукупність цих доходів визнач. максим. попит в ек-ці. Д\г включ. чисту з/п, субсидії та інші виплати по соц. забезпеченню, %, дивіденти, орендна плата. Надмірну нерівномірність засуджували завжди.
Надмірну нерівність у розподілі доходів засуджували. І в ринк ек. також стоїть проблема перерозподілу доходів(досягнення справедл). На сьогодні можна виділити 3 напрмки ек. думки, що обгрунтовують досягнення рівності у дох:1) соціалістичне вчення (проти привласнення власності, проти незаробл. дох.);2) індивідуалістичні доктрини (право людей на соц. мін.);3) кейніс. надмірна нерівність (послаблює споживч. попит і стимулює ек. зростання).
30. Розподіл сукупного доходу суспільства. Показники вимірювання нерівності розподілу доходу. Крива Лоренца.
Сукупний доход суспільства розподіляється у двох формах:1)Функціональний розподіл сукупного доходу показує яка його частка припадає на кожного власника виробничих ресурсів, тобто з функціонального боку сукупний доход розглядається на зарплату, прибуток, процент і ренту.2)Особистий розподіл доходу свідчить про те, яка його частка дістанеться окремим верствам населення. У зв’язку з цим розподілом виникає нерівність у доходах. Вона породжується:а) природними можливостями людей.б) відмінностями в рівні освіти. в) відмінностями в кваліфікації. г) відмінностями за віком та статтю.д) міжрегіональними та міждержавними відмінностями в доходах.є) нагромадженим власним капіталом.
Вимірювання нерівноcті в доходах здійснюється трьома способами:1)Порівняння децільних груп2)Крива Лоренса3) коєфиціент Джинні.
1)Зіставлення децільних груп( застосування цих груп відбувається шляхом ділення частки доходу, що припадає на 10% найзаможнішого населення, на частку доходу, яку отримує 10% найбіднішого населення.
2)Крива Лоренца.Нерівність в доходах, яка характерна для будь-якого суспільства, досліджується з використанням кривої Лоренца
Крива Лоренца На рис. по горизонталі позначено кількість населення (сімей) у відсотках, а по вертикалі – розподіл національного доходу за групами населення (сімей) у відсотках. Бісектриса (лінія ОС) відображає абсолютну рівність у доходах усіх сімей (повністю зрівняльний розподіл), а лінії ОD-DС – абсолютну нерівність. Остання ситуація, при якій абсолютна більшість населення взагалі не одержує доходів, лише абстрактна, уявна. Абсолютна рівність в доходах, у чому дехто вбачає соціальну справедливість, призводить до повної деградації нації, адже зникає будь-який стимул для застосування виробничих факторів.
Фактичний розподіл доходів показує крива Лоренца, що будується за реальними доходами. Зокрема, графік показує, що 40 % найбідніших сімей одержують 12,5 % доходів (точка А), а 20 % найбагатших – 52-53 % доходів (точка В). Площа між лінією абсолютної рівності і кривою Лоренца (площа m) показує ступінь нерівності у розподілі доходів. Чим більше крива Лоренца відхиляється від бісектриси (лінія ОС), тим більша нерівність існує при розподілі доходів.
3)Коефіцієнт Джині.
Він кількісно визначає ступінь нерівності в розподілі доходу між різними верствами населення. Його формула:
,
де Кдж – коефіцієнт Джині; Sm – площа заштрихованої фігури на графіку між бісектрисою та кривою Лоренца; S(OCD) – прямокутний трикутник, площа якого дорівнює 5000 одиниць. Кдж змінюється від 0 до 1, при його зростанні підвищується нерівність в розподілі доходу.
Критична межа, коли найбідніші 40% починають отримувати лише 12-13% сукупних доходів.
Перерозподіл доходів здійснюється:1)Через державну податкову систему і держбюджет;2)Через соцстрахування;3)коливання ринкових цін;4) добровільні внески до громадських, релігійних організацій.