34 Трагедія і комедія їх особливості

Трагедія виникла з ігр сумного характеру в честь бога Діоніса восени, коли греки проводжали його на зимову сплячку. Виникнення трагедії пов'язане з міфом про смерть бога Діоніса. Його смерть оплакували в дифірамбах.Основоположником трагедії був Есхіл, він увів у трагедію другого актора, а Софокл — третього. Антична трагедія мала міфологічний характер. Важливу роль відігравав хор.Він виконував ліричні та епічні функції.. Ліричні — оплакування загибелі героїв, висловлення співчуття, жаху, гніву, епічні — розповіді про події і обставини. .Антична трагедія включає шість обов'язкових елементів (про них іде мова у праці Арістотеля "Поетика"):1) розповідь (міф);2) характери;3) думка (вміння говорити про доречне та істотне);4) мова (метрична або прозова);5) музика;6) видовище.складова трагедії — страждання.Трагедія зв'язана також з боротьбою за високі цілі, що мають суспільне значення. ТТрагічний герой — активний, повсякчас готовий відстоювати свої переконання, не здатний на компроміс.рагедія майже завжди закінчується смертю головного героя.Першим теоретиком трагічного був Арістотель.

За Арістотелем композиція трагедії:1-пролог- частина трагедії перед виходом хору,2- епісодії-частина трагедії між хоровими співами 3-ексод-частина трагедії, після якої немає хору, хорову частину. В хорову частину входять парод і стасим.Парод — перший виступ хору, ексод — останній. Трагізм створюють дії людей, які зловживають владою заради власної мети або приходять до влади, здійснюючи злочин (Шекспір —"Гамлет", Пушкін — "Борис Годунов").Трагічне Виникає у родинно-побутових ситуаціях, не зв'язаних з політичними конфліктами. Романтичне кохання Ромео і Джульєтти суперечить нормам феодального суспільства.

Комедія — це вид драми, протилежний трагедії.це сатиричний твір, у якому викриваються негативні явища в житті людини і суспільства. Комедія сформувалася у Стародавній Греції з сороміцьких пісень. Виникла з ігр в честь бога Діоніса.1-й видатний комедіограф у Стародавній Греції був Аристофан. У комедіях "Мир", "Вершники", "Лісістрата" він викриває негативні суспільні явища.1-й теоретик комедії і комічного був Арістотель.Основа комічного — сміх, сміючись над потворним, ми піднімаємося над ним. Потворне стає комічним, коли намагається видати себе за прекрасне..Існують комедії:сатирична-в епоху античності,немає позитивних героїв(гоголь),героїчна-поєднується героїчне і комедійне начало(основоположник ростан)"Мій друг" М. Погодіна, "Слава" В. Гусєва, лірична-розкрив. почуття героїв, є сумне і веселе(чехов)"Маленька студентка" М. Погодіна, род-побутова-в епоху класицизму.розкрив. побут, звичаї, родинні стосунки (мольєр і карпенко карий"100 тисяч" "Хазяїн",Мольєр ("Мішанин-шляхтич"), комедія масок-вид імпровізованого народного театру (період відродж),комедія ситуації- в основі якої інтрига,непередбачені ситуації1-й твір цього жанру Менандра "Близнюки"також М. Гоголь ("Ревізор"), І. Котляревський ("Москаль-чарівник"),інтерлюдія-в гол ролях священники,селяни( автор Джон Хейвуд "Чотири П",інтермедія-комічна п'єса або сцена, яку виконували між діями основної драми,фарс-середньовіччя,зображ побут ситуації( К.Марло),18 ст водовіль- одноактна жартівлива п'єса комедійного характеру, іноді з танцями і піснями( А. Чехов "Одруження","Ведмідь","Москаль-чарівник" І. Котляревського). ,трагікомедія- драм.твір, де зливаються трагічне і комічне( Плавта "Амфітріон". М. Куліша ("Народний Малахій"),

Комедія "Москаль-чарівник". Котляревського, "За двома зайцями" М. Старицького, "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн" Івана Карпенка-Карого.Основа комічного — сміх, сміючись над потворним.