- •Пізняння дійсності
- •Основні галузі
- •Істо́рія літератури
- •Композиція
- •Тео́рія літерату́ри
- •Літерату́рна кри́тика
- •Історіогра́фія
- •8. Допоміжні галузі
- •Текстологія
- •11.Основні функції літератури
- •12.Палеографія - допоміжна галузь науки про літературу
- •14.Психологічна школа в літер-ві. Основні положення о.Потебні
- •15.Культурно - історична школа
- •16. Компаративізм - як порівняльно-історичний метод літ.Процес.
- •17.Теорія психоаналізу з.Фройда та її відношення до лі-ри та мистецтва
- •18.Поняття мімезису у літературознавстві
- •19.Стиль бароко в літературі, риси українського бароко
- •20.Основні риси романтизму як літературного стилю
- •25.Хвильова теорія д.Чижевського
- •26.Герменевтична, феноменологічна та структуралістська школи
- •27. Рецептивна естетика
- •28. Категорії ліричного, епічного та драматичного як родові ознаки літератури
- •29. Жанри епічних творів
- •30.Епопея і роман їх особливості.
- •31. Біографічний метод у літературознавстві
- •34 Трагедія і комедія їх особливості
- •35 Драма її особливості
- •41)Роль риторичних фігур у художньому творі
- •42)Силабічна система віршування
- •43)Силабо-тонічна система віршування
- •44)Тонічна система віршування
- •45)Верлібр та його властивості
- •49)Російська формальна школа у літературознавстві(її загальна характеристика)
28. Категорії ліричного, епічного та драматичного як родові ознаки літератури
Лірика – один з трьох родів літератури, в якому зовнішній світ відображається через почуття, переживання та думки автора. Відзначається лаконізмом і смисловою ємністю у розкритті життєвих явищ. За змістом лірику прийнято поділяти на громадянську, інтимну, філософську, пейзажну тощо. Основні ліричні жанри - вірш, пісня, послання, елегія, сатира.
Епос – один із трьох основних родів літератури. Епос передбачає зображення зовнішніх щодо автора явищ життя. Автор виступає в ролі стороннього спостерігача,що дозволяє йому широко змалювати дійсність у часі й просторі, глибоко розкривати внутрішній світ персонажів. Основні епічні жанри сучасної літератури- оповідання, повість, роман, новела, нарис. До епосу належать також фольклорні жанри- казка, легенда, билина, історична пісня тощо.
Драма – один із трьох родів літератури, у якому явища життя розкриваються через самовиявлення дійових осіб, їхні вчинки та розмови. Драматичні твори призначені для сценічного втілення. Основні види- трагедія, комедія, драма, інтермедія, водевіль тощо.
29. Жанри епічних творів
Епічні жанри — це типи літературних творів, які притаманні епосу. Поділяються на:
- великі (епопея, роман);
- середні (повість);
- малі (новела, оповідання, есе, нарис, памфлет, міф).
Епопея – значний за обсягом монументальний твір епічного змісту, в якому широко і всебічно відтворюються події життя народу, відтворюється епохальний перелом у житті народу, зображуються події, які мають значення для майбутніх поколінь.
Роман – великий епічний жанр, в основі якого лежить зображення приватного життя людини у нерозривному зв’язку з суспільним розвитком.
Повість – невеликий епічний твір, в центрі якого зображуються декілька подій, об’єднаних навколо одного персонажа.
Новела – малий епічний жанр художньої літератури; розповідь анекдотичного, побутового змісту.
Оповідання – невеликий за обсягом епічний твір, заснований на зображені однієї події з життя героя.
Нарис – малий художньо-публіцистичний жанр, в якому автор зображує дійсні факти та події.
Міф – невеликий твір розповідного характеру, в якому віддзеркалюються уявлення первісної свідомості про навколишній світ.
30.Епопея і роман їх особливості.
Епопея-значний за обсягом монументальний твір епічного змісту в якому широко і всебічно відтворюються події життя нар відтвор перелом у житті нар,зображ події,які мають значення для майбутніх поколінь.Озн.епопеї окресл. у 20 ст М.Бахтіним.Епопея бере свій початок у міфології та усній народній творчості.там оповідали про найбільш визначні історичні події, легендарних та історичних осіб, оцінюючи їх з погляду народного значення, виражаючи народні уявлення про зіткнення сил природи, племен і народів. На основі колективних народних епопей виникли епопеї авторські — «Іліада» та «Одісея» Гомера, «Енеїда» Вергілія.
Риси:
1)предметом зображ. є нац.епічне минуле
2)джерелом виступ нац. сказання,а не особистий досвід і творчі вимисли автора
3)епіч.світогляд віддалений від реальної дійсності,у якій перебуває автор,тобто від сучасності.
Роман-великий епіч жанр в основі якого лежить зображення приватного життя людини у нерозривному звязку з суспільним розвитком.Виник у 16 ст.,вперше використ.дж.патенхем у праці"мист англ поезії"
озн.
1)розгалуження фабули,ліній сюжету,детальне розкриття життєвих доль багатьох персонажів протягом тривалого часу іноді всього життя.
2)герої зображенні у побуті,на одинці з собою,зі своїми проблемами та переживаннями.
3)кілька романів автор може повязати єдиною фабулою ідейним задумом, сюжетом, персонажами, ,таким чином виникає цикл романів
Характерні особливості роману
Головними структурними елементами роману є розповідь та творений нею уявний світ у просторі й часі.Роману властива пряма мова персонажів (у вигляді діалогів, монологів), описи, авторські відступи.
За змістом є-соціальний, сімейно-побутовий, соціально-побутовий, історичний, філософський, сатиричний, пригодницький, біографічний, науково-фантастичний та ін.
наприклад..
Р автобіографічний —персонаж сам автор,події з його життя.
Р. біографічний — про життя певної історичної особи- вченого, полководця, письменника
Р. детективний(кримінальний)-надзвичайна динамічність сюжету: події розгортаються швидко, з великим напруженням. Найчастіше це пошуки злочинця.
Р. історичний — побудований на історичному сюжеті, відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії,історична правда поєднується з правдою художньою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні особи — з особами вигаданими.
Р. науково-фантастичний - орієнтація на високі досягнення наукової та технічної думки; поряд із фантастичними елементами у ньому мають місце наукові гіпотези,мисленнєве експериментування.
Р. пригодницький-сюжет насичений незвичайними подіями,характерні мотиви викрадення й переслідування, атмосфера загадковості, ситуації припущення.
Р. соціально-побутовий — основний різновид реалістичного ...про приватне життя, побуту персонажів.