31. Біографічний метод у літературознавстві

Біографічний метод — спосіб вивчення літератури на підставі виявлення її зв'язку з біографією письменника, яка розглядається як визначальний чинник художньої творчості.Метод запровадив й успішно використовував французький поет і критик Шарль Сент-Бев,який вважав щов кожному літ творі відзеркалюється авторська особистість.Найвідоміша праця тритомні «Літературно-критичні портрети»,яка представляє майже усіх відомих франц. письменників за кілька століть.Велике значення він надавав питанням істиного характеру і творчому доробку та колу читацьких інтересів.Заслуги в розробці біограф.методу належать Андре Мморуа,чия праця"Аспекти"є найвагоміша в 20столітті.

Засади біографічного методу вплинули на художню літературу, спричинили появу біографії як жанру («Тарасові шляхи» Оксани Іваненко) .Отже, був започаткований жанр біографічного роману, основою якого стали документальні свідчення про видатну особу, цілісне її життя чи його фрагмент.

32. Літературний жанр (фр. genre — рід, вид) — тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. З погляду на тип поетичної структури літературного твору (спосіб творення уявного світу, позиція літературного суб'єкта, наявність чи відсутність сюжету, рецепція) найчастіше виділяють такі жанрові види

Серед епічних творів :	Серед ліричних:	Серед драматичних:
епопея, казка, байка, легенда оповідання, повість, роман, новела, новелета, художні мемуари та інші	ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма, епітафія та інші	трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс та інші

Жанри лірики:

* сонет – канонічний жанр ліричного вірша, якийскладається з двох катренів та двох терцетів, написаний п’ятистопним ямбом.

* ода- ліричний твір, який славить богів, видатних людей, величні явища природи.

* гімн – урочиста пісня на честь визначної події або героя.

- канцона – жанр середньовічної лірики. Присвяченої коханню.

* псалми – пісня релігійного змісту.

* мандри ган – невеликий твір від 2 до 12 рядків на тему кохання.

* дифірамб – урочиста хорова пісня присвячена Діонісу, згодом іншим людям.

* станси – 4-рядкова строфа, яка має закінчену думку; є жанром медитативної лірики.

* рубаї – жанр медитативної лірики, який включає 4 рядки, з яких 1,2 і 4 римуються.

* серенада – пісня про любов, яка виконується під акомпанемент мандоліни або гітари.

* романс – сольна лірична пісня здебільшого про кохання, яка завжди супроводжується музикою.

* послання – ліричний твір, написаний у формі листа чи звернення до певної особи.

* елегія – ліричний твір меланхолічного сумного змісту.

33. Ліро-епічний твір — своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). Початки Л.-е.т. простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (Дж.Байрон, П.-Б.Шеллі, А.Міцкевич, О.Пушкін, Т.Шевченко та ін.). В українській поезії він зазнав еволюції від часів Т.Шевченка та І. Франка: в ньому превалював або ліричний сюжет, або ліричний герой, або конкретний персонаж, що спостерігалося навіть у творчості одного і того ж автора (В.Сосюра "Червона зима", "Мазепа"). 

Ліро-епічні жанри

Особливості :

сполучає елементи

епосу:

- сюжетність;

- характеристика дійових осіб;

- розповідь;

- описи.

лірики:

- відтворення почуттів і роздумів героя;

- ліричний герой;

- віршова форма;

На межі різних жанрів утворюються так звані межиродові змістоформи або межироди літератури, що поєднують ознаки лірики та епосу, лірики і драми чи епосу і драми. Найбільш відому групу межиродових змістоформ складають ліро-епічні твори:

ліро-епічна поема, ліро-епічна балада, ліро-епічна байка, ліро-епічна дума, ліро-епічна пісня, ліро-епічна притча,ліро-епічне оповідання тощо.

Ліро-драматичними можуть бути:

драматична поема, ліро-драматичний етюд, ліро-драматична сцена тощо

До епо-драматичних творів зараховують: драматичний роман, кіноповість та ін.

Майже кожний із названих жанрів у процесі свого історичного розвитку давм початок новим видовим варіаціям.

Третій ступінь класифікації становить поділ на види чи окремі жанровіформи, і здійснюється ця класифікація за змістовим, а не структурнимпринципом. Наприклад, виділяють романи: історичні, філософські,психологічні, національні, соціальні, пригодницькі, історичні,родинно-побутові тощо.

Поеми бувають героїчними, сатиричними,

бурлескними, травестійними тощо.

Скажімо, поему О. Ольжича „Незнаному Воякові" можна класифікувати як героїчну ліро-епічну поему.