- •Навчальний посібник
- •Список рекомендованої літератури
- •Додатки
- •Тематичний план навчальної дисципліни
- •Зміст робочої навчальної програми дисципліни.
- •Заняття №1 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Механізми органічних реакцій.
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 1. Історичний нарис розвитку органічної хімії.
- •Рекомендована література
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Визначення будови органічних сполук.
- •Хімічні методи
- •Фізичні методи
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 2. Історичний огляд розвитку теоретичних уявлень.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №3 (2 години, лабораторно - практичне). Зміст Тема: Алкани
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Добування метану (реакція Дюма) і вивчення його властивостей.
- •Самостійна робота (2 год) Зміст
- •Тема 3. Сучасна органічна хімія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Алкени
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 4. Основні джерела органічної сировини.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Алкіни
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 година) Зміст
- •Тема 5. Класифікація органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Дієни
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторного досліду
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 6. Номенклатура органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Існуюча назва – пропонується
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Арени
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 7. Просторова будова та ізомерія органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Галогенопохідні вуглеводнів.
- •Самостійна робота (2 год) Зміст
- •Тема 8. Структурна ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Спирти
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 9. Енантіомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №10 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Феноли
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 10. Геометрична ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №11 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Альдегіди і кетони.
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 11. Конформаційна ізомерія.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №12 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Карбонові кислоти
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Самостійна робота (2 години) Зміст
- •Тема 12. Деякі класи органічних сполук.
- •Рекомендована література:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №13 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Фенолокислоти.
- •Ознайомлення з теоретичними основами лпз
- •Виконання лабораторних дослідів
- •Заняття №14 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Тестовий контроль засвоєння теоретичних знань, лпз та самостійної роботи.
- •Відповіді на тест – перевірку засвоєння тем з навчальної дисципліни «Органічна хімія» винесених для самостійного опрацювання:
- •Список рекомендованої літератури для додаткового ознайомлення.:
- •Додаток 1 розчинність солей і основ у воді
- •Відносні молекулярні маси деяких органічних сполук
- •Електрохімічний ряд напруг
- •Відносні молекулярні маси деяких неорганічних сполук
Питання для самоконтролю:
Що таке явище «ізомерія»?
Поясніть явище «конфігурації»?
Поясніть явище «конформації»?
Які способи зображення просторових моделей молекул органічних сполук існують?
Які проекції та формули використовують для показу відносно простих молекул?
Заняття №8 (2 години, аудиторне). Зміст Тема: Галогенопохідні вуглеводнів.
План:
Теоретичні основи
Виконання лабораторних дослідів.
Галогенопохідні вуглеводнів – продукти заміщення одного або кількох атомів гідрогену в молекулах вуглеводнів на атом або атоми галогенів.
Залежно від природи радикала їх поділяють на ациклічні (аліфатичного, або жирного, ряду) і циклічні. Ациклічні галогенопохідні вуглеводнів можуть бути похідними алканів, алкенів, алкінів, алкадієнів та полієнів, циклічні – циклопарафінів (поліметиленів, або нафтенів), аренів і терпенів.
За природою галогенів розрізняють фтор-, хлор-, бром- і йодопохідні вуглеводнів.
За місцем розташування атома галогену в молекулі ці сполуки поділяють на первинні, вторинні й третинні галогенопохідні вуглеводнів.
Залежності від кількості атомів гідрогену, заміщених на галогени, розрізняють моно-, ди-, три-, тетра- і полігалогенпохідні вуглеводнів.
За наявності в молекулі цих сполук одинарних, подвійних або потрійних зв’язків розрізняють насичені й ненасичені галогенпохідні вуглеводнів.
Галогенопохідні вуглеводнів добувають в основному синтетичними методами. Галогенопохідні вуглеводнів – важлива сировина для органічного синтезу. Ця їх особливість пояснюється високою рухливістю атома або атомів галогенів, що дає їм змогу легко обмінюватись на інші атоми або атомні групи. Отже, однією з важливих особливостей галагенопохідних вуглеводнів є їх здатність вступати в реакції нуклеофільного заміщення, що дає можливість добувати з них більшість представників класів органічних сполук.
Швидкість заміщення різних атомів галогенів у молекулі галогенпохідних вуглеводнів залежить від енергії зв’язку НаІ – С (менша енергія зв’язку – легше відбувається його розрив), поляризованості зв’язку (більша поляризованість – легше відбувається розрив зв’язку) та стійкості іона, що відщеплюється (якщо Йони стійкі, легко відбуваються реакції нуклеофільного заміщення).
Крім органічного синтезу галогенпохідні широко використовують у медичній і ветеринарній практиці як анестезувальні і наркотичні засоби, антисептики, інсектициди, стимулятори росту рослин тощо.
Йодоформ (трийодметан) – кристалічна речовина зелено – жовтого кольору, з характерним неприємним запахом. Важко розчиняється у воді ,краще в етанолі. Йодоформ застосовують як антисептичний засіб для лікування ран, виразок та інших травм. У ветеринарній практиці йодоформ використовують для приготування присипок при кастрації. Антисептична дія препарату зумовлена тим, що при нанесенні на рану він окислюється з виділенням йоду.
Утворення йодоформу відбувається в кілька стадій:
взаємодія з їдким натром
окислення етанолу до ацетальальдегіду (етаналю)
заміщення атомів гідрогену в радикалі альдегіду на йод
розщеплення йодалю лугом до молекулярного йодоформу і форміату натрію.
Дослід Добування йодоформу
В пробірку наливають 10 – 20 крапель етанолу, добавляють кілька кристалів розтертого на порошок йоду і 2 – 3 мл дистильованої води. Суміш збовтують і добавляють 30% розчину NaOH або КОН до розчинення йоду та утворення знебарвленого розчину. Суміш можна нагрівати впродовж 5 – 8 хв за температури 60 – 70С. На дно пробірки випадають зелено–жовті кристали йодоформу – речовини з характерним специфічним запахом. Написати рівняння реакцій чотирьох стадій утворення йодоформу і сумарне рівняння реакції: