- •Передмова
- •1 Інструкції по підготовці і виконанню лабораторних робіт
- •1.1 Вимірювання фізичних величин і розрахунок похибок вимірювання
- •1.1.1 Основні поняття
- •1.1.2 Обробка результатів прямих вимірювань
- •1.1.3 Обробка результатів непрямих (посередніх) вимірювань.
- •1.1.4 Метод найменших квадратів
- •1.2 Правила округлення
- •1.3 Правила побудови графіків фізичних величин
- •1.4 Електровимірювальні прилади
- •1.4.1 Магнітоелектричні прилади
- •1.4.2 Електромагнітні прилади
- •1.4.3 Електродинамічні прилади
- •1.4.4 Теплова система
- •1.5 Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •1.6 Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1-II. Вимірювання питомого опору провідника
- •Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
- •1.21 Теоретичні відомості
- •2.21 Експериментальні дослідження
- •3.21 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.21 Контрольні запитання
- •5.21 Література
- •Лабораторна робота № 22. Вивчення електричного поля
- •1.22 Теоретичні відомості
- •2.22 Експериментальна установка
- •3.22 Порядок виконання вимірів
- •4.22 Виконання розрахунків
- •5.22 Контрольні запитання
- •6.22 Література
- •Лабораторна робота № 23. Вимірювання ємності конденсатора за допомогою балістичного гальванометру
- •1.23 Теоретичні відомості
- •2.23 Експериментальна установка
- •3 .23 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.23 Контрольні запитання
- •5.23 Література
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання опорів за допомогою мосту постійного струму
- •1.24 Теоретичні відомості
- •2.24 Експериментальна установка
- •3.24 Хід виконання роботи
- •4.24 Контрольні запитання
- •5.24 Література
- •Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
- •1.26 Теоретичні відомості
- •2.26 Експериментальна установка
- •3.26 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.26 Контрольні запитання
- •5.26 Література
- •Лабораторна робота № 27. Градуювання термопари і вимірювання коефіцієнту термоелектрорушійної сили
- •1.27 Теоретичні відомості
- •2.27 Експериментальна установка
- •3.27 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •4.27 Опрацювання результатів вимірювання.
- •5.27 Контрольні запитання
- •6.23 Література
- •Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
- •1.28 Теоретичні відомості
- •2.28 Хід виконання лабораторної роботи
- •3.28 Контрольні запитання
- •4.28 Література
Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
Мета роботи:
1. Вивчити принцип роботи гальванометра магнітоелектричної системи і застосувати його для вимірювання напруги U та струму I, розрахувавши додатковий опір та шунт.
2. Виміряти величину опору Rx ділянки електричного кола, застосовуючи вольтметр та амперметр.
1.21 Теоретичні відомості
Відомо, що будь-який прилад для вимірювання струму можна використовувати і для виміру напруги. Наприклад, при проходженні струму через мікроамперметр з верхнею межею вимірювання мкА і внутрішнім опором Ом спад напруги на ньому
|
В. |
|
Отже, цей прилад можна використовувати як вольтметр з межею вимірювання В. З метою розширення меж вимірювання до деякого послідовно з приладом треба ввімкнути додатковий опір (Рис. 1.21); тоді падіння напруги на ділянці електричного кола буде складатись із падіння напруги на внутрішньому опорі приладу і падіння напруги величина на додатковому опорі. При заданому величину додаткового опору можна знайти із співвідношення
|
, |
|
звідси
|
|
(1.21) |
|
|
|||
Рис. 1.21 Рис. 2.21 |
Якщо цей прилад необхідно використовувати для вимірювання струмів , більших від , його слід шунтувати опором (Рис. 2.21), тоді струм у електричному колі буде дорівнювати сумі струмів через вимірювальний прилад і через опір шунта. Оскільки вони включені паралельно, спад напруги на них буде однаковий . Величина визначається із співвідношення
|
, |
|
де - струм через шунт. Звідси
|
|
(2.21) |
Для вимірювання опору ділянки електричного кола необхідно знати, який струм проходить крізь нього і спад напруги . Тоді за законом Ома
|
. |
(3.21) |
Вимірювання і звичайно здійснюється за допомогою вольтметра і амперметра: вольтметр включають паралельно опору ділянки кола, амперметр послідовно в коло.
За такої схеми вимірювання покази вольтметра відповідають , але покази амперметра збільшуються на величину , тобто на величину струму, який протікає через вольтметр. Це методична похибка систематичного характеру. Для її мінімізації необхідно ввести поправку - відняти з показів амперметра величину : .
В якості вольтметру і амперметру можна використовувати мікроамперметри — один з додатковим опором, другий з шунтом (Рис. 1.21 та Рис. 2.21).
2.21 Експериментальні дослідження
Схема експериментальної установки для дослідження вольтметра і амперметра та визначення опору ділянки електричного кола приведена на (рис. 3.21). експериментальна установка включає джерело живлення Е, яке підключається до вимірювального кола ключем К. Напруга на ділянці кола змінюється за допомогою реостата . Опір ділянки кола встановлюється величиною або за допомогою перемикача П. Сила струму через ділянку кола вимірюється амперметром, який складається з мікроамперметра ІПА і шунта RШ . Падіння напруги на ділянці кола вимірюється вольтметром, який складається з мікроамперметра ІПВ і додаткового опору RД.
В якості додаткового опору і шунта використовують відповідні магазини опорів.
Величини додаткового опору RД і шунта RШ розраховуються перед виконанням вимірів, використовуючи відповідні параметри мікроамперметрів, а саме: максимальне значення струмів ІПА , ІПВ та величини внутрішніх опорів RПА і RПВ , які позначені на шкалах приладів.
Надійний інтервал похибки визначення з закону (3.21) при одноразовому вимірюванні можна обчислити за формулою
|
, |
(4.21) |
де і — відповідно абсолютні похибки вимірювання струму і напруги, які визначаються виходячи з класу точності відповідних приладів.
|
Рис. 3.21 |