- •Передмова
- •1 Інструкції по підготовці і виконанню лабораторних робіт
- •1.1 Вимірювання фізичних величин і розрахунок похибок вимірювання
- •1.1.1 Основні поняття
- •1.1.2 Обробка результатів прямих вимірювань
- •1.1.3 Обробка результатів непрямих (посередніх) вимірювань.
- •1.1.4 Метод найменших квадратів
- •1.2 Правила округлення
- •1.3 Правила побудови графіків фізичних величин
- •1.4 Електровимірювальні прилади
- •1.4.1 Магнітоелектричні прилади
- •1.4.2 Електромагнітні прилади
- •1.4.3 Електродинамічні прилади
- •1.4.4 Теплова система
- •1.5 Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •1.6 Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1-II. Вимірювання питомого опору провідника
- •Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
- •1.21 Теоретичні відомості
- •2.21 Експериментальні дослідження
- •3.21 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.21 Контрольні запитання
- •5.21 Література
- •Лабораторна робота № 22. Вивчення електричного поля
- •1.22 Теоретичні відомості
- •2.22 Експериментальна установка
- •3.22 Порядок виконання вимірів
- •4.22 Виконання розрахунків
- •5.22 Контрольні запитання
- •6.22 Література
- •Лабораторна робота № 23. Вимірювання ємності конденсатора за допомогою балістичного гальванометру
- •1.23 Теоретичні відомості
- •2.23 Експериментальна установка
- •3 .23 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.23 Контрольні запитання
- •5.23 Література
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання опорів за допомогою мосту постійного струму
- •1.24 Теоретичні відомості
- •2.24 Експериментальна установка
- •3.24 Хід виконання роботи
- •4.24 Контрольні запитання
- •5.24 Література
- •Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
- •1.26 Теоретичні відомості
- •2.26 Експериментальна установка
- •3.26 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.26 Контрольні запитання
- •5.26 Література
- •Лабораторна робота № 27. Градуювання термопари і вимірювання коефіцієнту термоелектрорушійної сили
- •1.27 Теоретичні відомості
- •2.27 Експериментальна установка
- •3.27 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •4.27 Опрацювання результатів вимірювання.
- •5.27 Контрольні запитання
- •6.23 Література
- •Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
- •1.28 Теоретичні відомості
- •2.28 Хід виконання лабораторної роботи
- •3.28 Контрольні запитання
- •4.28 Література
5.24 Література
1.24. Кучерук І.М., Горбачук І.Т.. Загальна фізика. Електрика та магнетизм.- К.: Вища школа. 1990.
2.24. Детлаф А.А., Яворский Б.М., Милковская Л.Б..Курс общей физики. Т.1.2.3. - М.: Высшая школа, 1987.
3.24. Трофимова Т.И. Курс физики.М.:1983.
4.24. Савельев И.Н. Курс физики. Т 1-3.М.:1982.
5.24. Клименко А.П. та інш. Методичні вказівки №№1-9 до лабораторних рабіт.
6.24.Потапов А.О., Мотіна А.І. методичні вказівки по використанню MCAD для опрацювання результатів лабораторних робіт фізпрактикума. К.:КНУТД. -2005.112с.
Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
Мета роботи: навчитись вимірювати внутрішній опір джерела за допомогою мостової схеми.
1.26 Теоретичні відомості
Для визначення внутрішнього опору джерела струму використовують два основні методи. Перший метод ґрунтується на законі Ома для замкнутого кола. Але точніші результати можна отримати при вимірюванні внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля». Вимірювальна схема, яка є своєрідним мостом Уітстона, зображена на рис.1.26. Джерелом живлення моста є те саме джерело, опір якого потрібно визначити.
|
Джерело живлення розміщене в плечі АВ мосту. Опір діагоналі АС, яку можна закоротити вимикачем SA, позначимо . Міст складається також з опору , який є магазином опорів і постійних відомих за величиною опорів і . Вимірювання внутрішнього опору джерела струму ґрунтується на тому, що змінюють опір до того моменту, доки струм в діагоналі ВD перестане змінюватись при замиканні і розмиканні вимикача SA, тобто перестане залежати від опору («несправжній нуль»).
Знайдемо умову, за якої існує «несправжній нуль». Припустимо, що струми на різних ділянках кола мають напрями, як це показано на рис.1.26. Рівняння для контурів АВDА і ВСDВ даного кола запишуться
|
, |
(1.26) |
|
, |
(2.26) |
а для вузлів В і D
|
, |
(3.26) |
|
. |
(4.26) |
При зміні опору , наприклад, при замиканні вимикача SA, струми приймуть нові значення: , , і . Струм в діагоналі ВD за умовою не повинен змінюватись, тобто .
Записавши рівняння Кірхгофа для кола, яке розглядається, з врахуванням нових значень струмів у вигляді (1.26)-(4.26) і розглянувши спільно ці рівняння, отримаємо
|
, |
|
|
, |
|
|
, ; |
|
або
|
, |
|
|
. |
|
Таким чином
|
. |
(5.26) |
2.26 Експериментальна установка
Схема експериментальної установки зображений на рис.2.26. Вона включає джерело постійного струму , постійні опори і , змінний опір , мікроамперметр А. Діагональ мостової схеми закорочується за допомогою вимикача SA.
|