- •Передмова
- •1 Інструкції по підготовці і виконанню лабораторних робіт
- •1.1 Вимірювання фізичних величин і розрахунок похибок вимірювання
- •1.1.1 Основні поняття
- •1.1.2 Обробка результатів прямих вимірювань
- •1.1.3 Обробка результатів непрямих (посередніх) вимірювань.
- •1.1.4 Метод найменших квадратів
- •1.2 Правила округлення
- •1.3 Правила побудови графіків фізичних величин
- •1.4 Електровимірювальні прилади
- •1.4.1 Магнітоелектричні прилади
- •1.4.2 Електромагнітні прилади
- •1.4.3 Електродинамічні прилади
- •1.4.4 Теплова система
- •1.5 Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •1.6 Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1-II. Вимірювання питомого опору провідника
- •Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
- •1.21 Теоретичні відомості
- •2.21 Експериментальні дослідження
- •3.21 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.21 Контрольні запитання
- •5.21 Література
- •Лабораторна робота № 22. Вивчення електричного поля
- •1.22 Теоретичні відомості
- •2.22 Експериментальна установка
- •3.22 Порядок виконання вимірів
- •4.22 Виконання розрахунків
- •5.22 Контрольні запитання
- •6.22 Література
- •Лабораторна робота № 23. Вимірювання ємності конденсатора за допомогою балістичного гальванометру
- •1.23 Теоретичні відомості
- •2.23 Експериментальна установка
- •3 .23 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.23 Контрольні запитання
- •5.23 Література
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання опорів за допомогою мосту постійного струму
- •1.24 Теоретичні відомості
- •2.24 Експериментальна установка
- •3.24 Хід виконання роботи
- •4.24 Контрольні запитання
- •5.24 Література
- •Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
- •1.26 Теоретичні відомості
- •2.26 Експериментальна установка
- •3.26 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.26 Контрольні запитання
- •5.26 Література
- •Лабораторна робота № 27. Градуювання термопари і вимірювання коефіцієнту термоелектрорушійної сили
- •1.27 Теоретичні відомості
- •2.27 Експериментальна установка
- •3.27 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •4.27 Опрацювання результатів вимірювання.
- •5.27 Контрольні запитання
- •6.23 Література
- •Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
- •1.28 Теоретичні відомості
- •2.28 Хід виконання лабораторної роботи
- •3.28 Контрольні запитання
- •4.28 Література
Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
Мета роботи: вивчити вольт-амперні характеристики вакуумного тріоду і навчитись розраховувати його параметри.
1.28 Теоретичні відомості
Тріод -це електронна лампа, яка має три електроди. Джерелом електронів, як і в усіх лампах, служить катод - електрод, який нагрівається до високої температури (600-І200°С). В найпростішому випадку катод роблять у вигляді металевого провідника, який розжарюється струмом. Електрони, що залишили катод в наслідок термоелектронної емісії, прямують до електрода лампи, який називається анодом, - на нього подають позитивний потенціал відносно катода. Густина струму емісії jН при його насичені (коли всі емітовані електрони досягають аноду) визначається за законом Річардсона-Дешмена
|
, |
(1.28) |
де: В –стала, Т- температура катоду, А – робота виходу електронів з матеріалу катоду, k – стала Больцмана.
Для управління електронним потоком в тріоді є електрод, який називається сіткою. Звичайно вона являє собою тонкий провідник, який намотують на спеціальний тримач так, щоб сітка охоплювала катод. Якщо змінювати потенціал сітки, то буде змінюватись кількість електронів, які попадають з катода на анод.
Характеристиками тріода є: залежність анодного струму Іа від температури катоду Т при постійній анодній Uа і сітковій Uс напругах ; залежність анодного струму Іа від анодної напруги Uа при постійних Т і Uс (анодна характеристика), залежність анодного струму Іа від напруги на сітці Uс (сіткова характеристика) при постійних Т та Uа.
залежність анодного струму Іа від анодної напруги Uа підкоряється закону Ленгмюра-Богуславського
|
, |
(2.28) |
де: - стала.
Найбільш важлива характеристика - сіткова характеристика, тому що звичайно в умовах роботи тріода змінною величиною є напруга на сітці. Знаючи дві сіткові характеристики, отримані для двох різних анодних напругах Uа1 і Uа2_, можна визначити основні параметри лампи, якими є крутість сіткової характеристики S , внутрішній опір Rі та коефіцієнт підсилення µ.
3 метою визначення параметрів лампи по трьох точках, взятих на прямолінійній ділянці сіткових характеристик, нанесених на одному графіку (рис. 28.1), будується характеристичний прямокутний трикутник. Одна сторона цього трикутника ВС визначає зміну напруги на сітці Uс, а друга АВ - зміну анодного струму а. Визначивши значення ВС = Uс у вольтах і АВ = а у міліамперах або амперах, а також знаючи значення Uа=Uа2-Uа1, можна визначити параметри лампи.
|
Крутість S показує, як в лампі змінюється анодний струм при зміні напруги на сітці при постійній анодній напрузі і визначається як тангенс кута нахилу характеристики
|
, при |
(3.28) |
Визначають крутість в міліамперах на вольт (мА/В) або в амперах на вольт (А/В).
Внутрішній опір Rі визначається як відношення зміни анодної напруги Uа до викликаної нею зміни анодного струму а (при постійній сітковій напрузі):
|
при |
(4.28) |
Коефіцієнт підсилення лампи µ визначається відношенням величини зміни анодної напруги Uа до зміни напруги Uс на сітці, які викликають однакову зміну анодного струму а. Він показує, на скільки вольт необхідно змінити анодну напругу, щоб сила анодного струму залишилась незмінною при підвищенні потенціалу сітки на І В.
З формул (1.28-3.28) можна дістати співвідношення, яким зв'язані між собою параметри лампи:
|
. |
(5.28) |
експериментальна установка для досліджень характеристик тріода зображена на Рис. 2.28. Установка включає в себе стенд з лампою, міліамперметр РА для вимірювання анодного струму і два вольтметри - один РVс для вимірювання сіткової напруги, другий РVа - для вимірювання анодної напруги.
|