- •Передмова
- •1 Інструкції по підготовці і виконанню лабораторних робіт
- •1.1 Вимірювання фізичних величин і розрахунок похибок вимірювання
- •1.1.1 Основні поняття
- •1.1.2 Обробка результатів прямих вимірювань
- •1.1.3 Обробка результатів непрямих (посередніх) вимірювань.
- •1.1.4 Метод найменших квадратів
- •1.2 Правила округлення
- •1.3 Правила побудови графіків фізичних величин
- •1.4 Електровимірювальні прилади
- •1.4.1 Магнітоелектричні прилади
- •1.4.2 Електромагнітні прилади
- •1.4.3 Електродинамічні прилади
- •1.4.4 Теплова система
- •1.5 Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •1.6 Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1-II. Вимірювання питомого опору провідника
- •Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
- •1.21 Теоретичні відомості
- •2.21 Експериментальні дослідження
- •3.21 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.21 Контрольні запитання
- •5.21 Література
- •Лабораторна робота № 22. Вивчення електричного поля
- •1.22 Теоретичні відомості
- •2.22 Експериментальна установка
- •3.22 Порядок виконання вимірів
- •4.22 Виконання розрахунків
- •5.22 Контрольні запитання
- •6.22 Література
- •Лабораторна робота № 23. Вимірювання ємності конденсатора за допомогою балістичного гальванометру
- •1.23 Теоретичні відомості
- •2.23 Експериментальна установка
- •3 .23 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.23 Контрольні запитання
- •5.23 Література
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання опорів за допомогою мосту постійного струму
- •1.24 Теоретичні відомості
- •2.24 Експериментальна установка
- •3.24 Хід виконання роботи
- •4.24 Контрольні запитання
- •5.24 Література
- •Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
- •1.26 Теоретичні відомості
- •2.26 Експериментальна установка
- •3.26 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.26 Контрольні запитання
- •5.26 Література
- •Лабораторна робота № 27. Градуювання термопари і вимірювання коефіцієнту термоелектрорушійної сили
- •1.27 Теоретичні відомості
- •2.27 Експериментальна установка
- •3.27 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •4.27 Опрацювання результатів вимірювання.
- •5.27 Контрольні запитання
- •6.23 Література
- •Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
- •1.28 Теоретичні відомості
- •2.28 Хід виконання лабораторної роботи
- •3.28 Контрольні запитання
- •4.28 Література
1.4.2 Електромагнітні прилади
Прилади електромагнітної системи використовують взаємодію магнітного поля нерухомої котушки , по якій тече вимірюваний струм, з феромагнітним осердям , жорстко скріпленим з віссю обертання, до якої приєднано вказівну стрілку (див. Рис. 1.4.2.1). Рухома частина приладу складається з закріпленого на осі обертання вказівної стрілки, яку може обертати феромагнітне осердя і пружини, що протидіє цьому обертанню. Нерухомою частиною приладу є немагнітний каркас, на який намотана котушка. При протіканні струму через котушку в ній виникає магнітне поле, якевтягує феромагнітне осердя до того моменту, коли обертальний момент створюваний осердям не буде врівноважений пружиною. В цьому випадку кут відхилення стрілки пропорційний квадрату сили струму.
|
Рис. 1.4.2.1 |
Електромагнітні прилади застосовуються для вимірювання постійного і змінного струмів. Позитивні якості електромагнітних приладів – простота конструкції, можливість вимірювання великих значень струмів, стійкість до тривалих перевантажень; а недоліки – нерівномірність шкали, низька чутливість при вимірюванні малих струмів, чутливість до зовнішніх магнітних полів.
1.4.3 Електродинамічні прилади
Робота електродинамічних приладів основана на взаємодії магнітних полів рухомої і нерухомої котушок, через які протікає вимірювальний струм (див. Рис. 1.4.3.1). Рамка рухомої котушки розміщена всередині рамки нерухомої котушки, до вісі її обертання прикріплено вказівну стрілку. Струм в рухому котушку подається через дві пружини, що створюють протидіючий обертальний момент. Коли через рамки пропустити вимірюваний струм, то в обох котушках виникнуть магнітні поля. В результаті їх взаємодії рухома рамка почне обертатися до того моменту, поки момент магнітних сил не стане рівним протидіючому йому моменту пружних сил спіральних пружин.
|
Рис. 1.4.3.1. |
Оскільки в першому наближенні обертальний момент сил, що діють на рухому котушку, пропорційний силі струму, як у рухомій, так і нерухомій котушках, , а протидіючий момент пропорційний куту закручення пружинок, , то з рівності моментів випливає, що
|
. |
|
Отже шкала приладу нерівномірна.
Рухома і нерухома котушки з’єднуються послідовно або паралельно залежно від призначення приладу. Зокрема в амперметрах вони з’єднуються паралельно, у вольтметрах – послідовно, у ватметрах нерухома котушка вмикається в коло струму послідовно, а рухома котушка з додатковим опором – паралельно споживачам енергії.
Прилади електродинамічної системи використовують для вимірювання постійного і змінного електричного струму і напруги і потужності в електричних колах постійного і змінного струмів.
До переваг приладів електродинамічної системи відноситься можливість роботи в колах постійного і змінного струмів, рівномірність шкали приладу при вимірюванні потужності, мала похибка вимірювання постійного струму. До недоліків – нерівномірність шкали при вимірюванні струмів і напруг, залежність результатів вимірювання від впливу зовнішніх магнітних полів, обмеженість діапазонів вимірювання струму і напруги.