- •Передмова
- •1 Інструкції по підготовці і виконанню лабораторних робіт
- •1.1 Вимірювання фізичних величин і розрахунок похибок вимірювання
- •1.1.1 Основні поняття
- •1.1.2 Обробка результатів прямих вимірювань
- •1.1.3 Обробка результатів непрямих (посередніх) вимірювань.
- •1.1.4 Метод найменших квадратів
- •1.2 Правила округлення
- •1.3 Правила побудови графіків фізичних величин
- •1.4 Електровимірювальні прилади
- •1.4.1 Магнітоелектричні прилади
- •1.4.2 Електромагнітні прилади
- •1.4.3 Електродинамічні прилади
- •1.4.4 Теплова система
- •1.5 Основні характеристики електровимірювальних приладів
- •1.6 Правила техніки безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 1-II. Вимірювання питомого опору провідника
- •Лабораторна робота № 21. Вивчення вольтметра і амперметра. Вимірювання опорів методом вольтметра і амперметра. Розширення меж вимірювальних приладів
- •1.21 Теоретичні відомості
- •2.21 Експериментальні дослідження
- •3.21 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.21 Контрольні запитання
- •5.21 Література
- •Лабораторна робота № 22. Вивчення електричного поля
- •1.22 Теоретичні відомості
- •2.22 Експериментальна установка
- •3.22 Порядок виконання вимірів
- •4.22 Виконання розрахунків
- •5.22 Контрольні запитання
- •6.22 Література
- •Лабораторна робота № 23. Вимірювання ємності конденсатора за допомогою балістичного гальванометру
- •1.23 Теоретичні відомості
- •2.23 Експериментальна установка
- •3 .23 Порядок виконання лабораторної роботи
- •4.23 Контрольні запитання
- •5.23 Література
- •Лабораторна робота № 24. Вимірювання опорів за допомогою мосту постійного струму
- •1.24 Теоретичні відомості
- •2.24 Експериментальна установка
- •3.24 Хід виконання роботи
- •4.24 Контрольні запитання
- •5.24 Література
- •Лабораторна робота № 26. Визначення внутрішнього опору джерела струму методом «несправжнього нуля»
- •1.26 Теоретичні відомості
- •2.26 Експериментальна установка
- •3.26 Хід виконання лабораторної роботи
- •4.26 Контрольні запитання
- •5.26 Література
- •Лабораторна робота № 27. Градуювання термопари і вимірювання коефіцієнту термоелектрорушійної сили
- •1.27 Теоретичні відомості
- •2.27 Експериментальна установка
- •3.27 Послідовність виконання лабораторної роботи
- •4.27 Опрацювання результатів вимірювання.
- •5.27 Контрольні запитання
- •6.23 Література
- •Лабораторна робота № 28. Дослідження вольт-амперних характеристик вакуумного тріода і визначення його параметрів
- •1.28 Теоретичні відомості
- •2.28 Хід виконання лабораторної роботи
- •3.28 Контрольні запитання
- •4.28 Література
1.4 Електровимірювальні прилади
Для кількісного виміру електричних ( , , , …) і магнітних ( , , , …) величин у лабораторному практикумі застосовуються різні електровимірювальні прилади: гальванометри , амперметри , вольтметри і інші прилади, а також комбінації цих приладів у різних вимірювальних схемах.
За принципом роботи ці прилади є перетворювачі енергії електромагнітного поля струмів у механічну роботу переміщення вказівника (стрілки) індикатору відносно шкали приладу. Існують різні системи приладів, які розрізняють взаємодією рухомої і нерухомої частин і їх будовою. Позначення основних систем приладів приведено в Таблиці 1.4.1.
Таблиця 1.4.1. |
|
1.4.1 Магнітоелектричні прилади
Розглянемо принцип дії магнітоелектричного приладу з рухомою рамкою. Цей прилад (див. Рис. 1.4.1.1) складається з рухомої рамки з немагнітного матеріалу, на яку намотана дротяна котушка , і розміщений всередині цієї котушки нерухомий циліндр з магнітом’якого матеріалу , розташований між полюсними наконечниками постійного магніту . Рухома рамка утримується пружинними контактами в зазорі між полюсними наконечниками постійного магніту і циліндром з магнітом’якого матеріалу. Тобто рамка з котушкою знаходиться в області, де концентроване магнітне поле постійного струму. Пружинні контакти служать провідниками, через які в рамку подається вимірюваний струм. До рамки приєднана стрілка, що повертається з каркасом і рамкою. При проходженні струму через котушку на неї діє обертальний момент, пропорційний силі струму . Під дією цього моменту котушка повертається і закручує пружинки доти, доки момент деформації пружинок , що протидіє обертанню не зрівноважить дії поля. З рівності випливає, що кут повороту котушки пропорційний силі струму:
|
. |
|
|
Рис. 1.4.1.1 |
Лінійна залежність кута повороту котушки від сили струму забезпечує рівномірність шкали приладу. Завдяки високій чутливості магнітоелектрична система використовується для побудови гальванометрів.
Стала приладу , що визначається силою струму, який викликає відхилення індикаторної стрілки на одну поділку шкали, для особливо чутливих приладів становить 10-7 – 10-8 А/поділку. Такі прилади називаються гальванометрами.
Гальванометри, у яких момент інерції рамки з котушкою має таку величину, що час відхилення стрілки на всю шкалу становить долі секунди або більше, можуть використовуватись для вимірювання не тільки сили струму, але і кількості електрики – повного електричного заряду , який проходить через електричне коло з гальванометром при короткочасних процесах. Якщо струм проходить через рамку протягом короткого проміжку часу , то заряд, що пройшов через рамку гальванометру рівний . Магнітний обертаючий момент, що виникне при протіканні струму , збільшить момент імпульсу рамки, тобто
|
, |
|
де - зміна кутової швидкості обертання протягом часу . В результаті поштовху рамка отримає кінетичну енергію обертання і почне закручувати пружину. При цьому виконуватиметься робота проти сил пружності, і, через якийсь час, звичайно, 5 – 10 с рамка зупиниться, повернувшись на деякий кут . Прирівнявши кінетичну енергію рамки потенціальній енергії пружної деформації нитки підвісу отримаємо
|
, |
|
де - модуль кручення пружини. З цієї рівності слідує, що . Після послідовних перетворень отримаємо
|
. |
|
Іншими словами, кут відхилення стрілки такого гальванометру прямо пропорційний електричному заряду , що пройшов через цей гальванометр за час . Такі гальванометри називаються «балістичними».
Позитивними якостями магнітоелектричних приладів є сталість їх чутливості у всьому діапазоні вимірів і нечутливість до зовнішніх магнітних полів, оскільки вони мають власне сильне магнітне поле. До їх недоліків відноситься відносно складна конструкція, висока вартість і недостатня стійкість до перевантажень.