- •1. Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
- •2. Сутність, принципи та основні категорії снр. Відмінності снр від балансу народного господарства.
- •3. Економічна сутність валового випуску та валового внутрішнього продукту. Методи їх розрахунку. Сутність дефлятора ввп та індексу споживчих цін, їх порівняння.
- •4. Показники ринку праці. Види безробіття. Втрати ввп від безробіття: закон Оукена, його математична формалізація, методи вимірювання «природного» безробіття.
- •5. Неокласична та кейнсіанська модель ринку праці.
- •6. Економічна сутність сукупного попиту. Цінові та нецінові чинники сукупного попиту. Графічна інтерпретація.
- •7. Економічна сутність сукупної пропозиції. Характеристика окремих відрізків сукупної пропозиції. Нецінові фактори впливу на сукупну пропозицію.
- •8. Модель «аd-as» як базова модель макроекономічної рівноваги: коротко- і довгострокова рівновага.
- •9. Механізм функціонування грошового ринку: грошові агрегати, пропозиція, попит, рівновага на грошовому ринку. Навести необхідні формули визначення попиту на гроші.
- •10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
- •11. Роль процентної ставки в економіці. Номінальна та реальна процентна ставка. Рівняння Фішера та ефект Фішера.
- •12. Сутність, показники та види інфляції. Економічні чинники та наслідки інфляції, графічна інтерпретація. Основні антиінфляційні заходи. Інфляція: сутність, види, методи вимірювання.
- •13. Очікувана інфляція в теорії адаптивних і раціональних очікувань.
- •14. Інфляція та безробіття. Економічна, графічна та математична інтерпретація кривої Філіпcа у короткостроковому періоді. Крива Філіпса у довгостроковому періоді.
- •16. Економічна нерівність. Крива Лоренца – графічна та економічна інтерпретація. Коефіцієнт Джинні та децільний коефіцієнт.
- •17. Кейнсіанська функція споживання в закритій приватній економіці: графічна та математична інтерпретація; сутність ефекту заощаджень. Недоходні фактори споживання та заощаджень.
- •18. Роль інвестицій в економіці. Фактори попиту на інвестиції, проста інвестиційна функція. Мультиплікативний вплив інвестицій на ввп.
- •20. Класичний та кейнсіанський механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями.
- •21. Структура заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції за допомогою фінансових ринків та фінансових посередників.
- •22. Моделі макроекономічної рівноваги товарного ринку – “Витрати-випуск”, “Вилучення - ін’єкції”. Графічна інтерпретація та економічні пояснення.
- •23. Модель простого мультиплікатора витрат. Механізм мультиплікації автономних витрат. Ефект мультиплікатора.
- •24. Сутність, графічна інтерпретація та кількісне визначення рецесійного та інфляційного розривів.
- •25. Економічний цикл: сутність та структура. Характеристика фаз економічного циклу. Основні теорії економічного циклу.
- •26. Модель екон. Кругообігу з урахуванням держави. Функції держави. Вплив держави на екон. Рівновагу. Модель екон. Рівноваги “витрати-випуск” та “вилучення-ін’єкції”.
- •28. Державний бюджет: види бюджетного сальдо; концепції збалансування бюджету; джерела дефіцитного фінансування.
- •30. Платіжний баланс: структура, характеристика його основних розділів; рівняння платіжного балансу.
- •31. Сутність валютного курсу, способи котирування валюти. Номінальний та реальний курс валюти. Чинники попиту і пропозиції на валютному ринку. Етапи розвитку міжнародної валютної системи.
- •32. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп: функція споживання у відкритій змішаній економіці; складний мультиплікатор витрат; фактори впливу на чистий експорт та зв'язок з валютним курсом.
- •Практична функція макроекономіки. Об’єкт та предмет макроекономіки. Моделювання як головний метод відображення фактичної поведінки економіки.
10. Експансія банківських депозитів. Депозитний та грошовий мультиплікатори. Сутність, цілі та методи монетарної політики.
Пропозиція грошей передусім залежить від політики центрального банку, який володіє монопольним правом на первинну грошову емісію. Результатом первинної грошової емісії є приріст грошової бази, яка визначається за формулою Н = CU + BR,
де Н — грошова база;
CU — готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у населення;
BR — банківські резерви.
Банківські резерви складаються з двох компонентів: обов’язкові резерви(LR) та надлишкові резерви(ER). Обов’язкові резерви — це мінімальна сума резервів, яку зобов’язаний тримати кожний банк. Величина обов’язкових резервів регламентується центральним банком за допомогою норм щодо депозитів:
LR = lr * D,
де LR — обов’язкові резерви, lr — норматив обов’язкового резервування; D — банківські депозити.
Величину банківських резервів можна визначити за формулою BR = LR + ER, де ER — надлишкові резерви.
Пропозиція грошей відрізняється від грошової бази і визначається як сума готівки і банківських депозитів:
Ms = CU + D, де Ms — пропозиція грошей.
Пропозиція грошей, як правило, перевищує грошову базу. Це пояснюється тим, що банківська система здійснює вторинну грошову емісію на основі мультиплікації (примноження) грошової бази. Отже, крім центрального банку, здатністю створювати гроші володіє також банківська система, тобто сукупність депозитно-кредитних установ, головними серед яких є комерційні банки.
Рівняння показує, що пропозиція грошей дорівнює добутку грошової бази (Н) і коефіцієнта пропорційності [(cr + 1) / (cr + rr)]. Цей коефіцієнт називається грошовим мультиплікатором. Він показує, на скільки одиниць змінюється пропозиція грошей у разі зміни грошової бази на одиницю. cr=CU/D; rr=BR/D
Як видно з формули, грошовий мультиплікатор залежить від рішень трьох економічних суб’єктів:
домогосподарств, які впливають на співвідношення між готівкою і депозитами (cr);
центрального банку, який регулює резервну норму (rr) через установлення норми обов’язкового резервування (lr);
комерційних банків, які певною мірою можуть впливати на резервну норму через створення надлишкових резервів.
H = 104 тис. грн. Якщо cr = 0,3, rr = 0,2;
H = (1+ cr)*D.
D = H/(1 + cr). D = 80 тис. грн., CU = 24 тис. грн.
BR = D*rr, = 16 тис. грн.
L = D – BR = 64 тис. грн.
Наведені розрахунки відображують лише перший етап мультиплікаційного процесу. Процес мультиплікації грошової бази може продовжуватися як нескінченний ряд етапів.
Загальний приріст депозитів:
Загальний приріст готівки:
Монетарна політика – це комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на регулювання економічного зростання, стримування інфляції та забезпечення стабільності грошової одиниці, забезпечення зайнятості населення і вирівнювання платіжного балансу.
Кінцеві цілі: ВВП, безробіття та інфляція.
Проміжні цілі: пропозиція грошей, процентна ставка, валютний курс.
Головні інструменти:
-операції на відкритому та валютному ринку;
-зміна облікової ставки;
-зміна норм обов’язкового резервування;
Збільшення(зменшення) грошової пропозиції:
-купівля(продаж) цінних паперів;
-зменшення(збільшення) обов’язкових резервів;
-зменшення(збільшення) облікової ставки.
Короткостроковий період:
MS↑ → i↑ →I↑ → Y↑
Довгостроковиий період:
Це призводить до підвищення інфляції, підвищення номінальної відсоткової ставки при незмінності реального та збільшенні номінального ВВП.
Стимулююча монетарна експансія у довгостроковому періоді призводить до підвищення темпів інфляції.