16.Зустрічна торгівля, її види та особливості

Зустрічна торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів. Тобто зустрічна торгівля як термін, що характеризує зовнішньоекономічну угоду, узагальнює різні види двох експортних угод: перша — з країни експортера, друга — з країни імпортера. Важливою особливістю зустрічної торгівлі являється її гнучкість, яка дозволяє контрагентам пристосовуватися до умов, що постійно міняються на світовому ринку, дає можливість окремим країнам ціленаправлено диверсифікувати свій експорт, виходити на нетрадиційні ринки, в т.ч. трудно доступні, створює умови для економії валюти, прискорює процес зовнішньоторгового обміну товарами й послугами. Особливістю зустрічної торгівлі в сучасних умовах являється також-широке впровадження внутріфірменої комп'ютеризації. Це не тільки дозволило якісно змінити технології і процедури зовнішньоторгових операцій, але й дало можливість наперед визначити ефективність угод вираховувати тенденції розвитку коньюктури ринку і цін, формувати структуру товарообігу конкретної країни, конкретного підприємства. Міжнародна практика свідчить про те, що зустрічна торгівля стає все більш привабливою формою торгівлі й організації комерційних операцій у міжнародній сфері. І це важливо враховувати вітчизняним підприємцям, які здійснюють експортно-імпортні операції.

Види міжнародної зустрічної торгівлі:

1.Товарообмінні операції та компенсаційні угоди на безвалютній основі: угоди з єдиноразовую поставкою (бартерні угоди, пряма компенсація), угоди с тривалими термінами виконання (базові угоди, угоди про товарообмін на основі листа-зобовязання, протоколи).

2. Компенсаційні угоди на комерційній основі: короткочасні компенсаційні угоди (часткова компенсація, повна компенсація, трьохстороння компенсація, короткочасні зв’язані угоди), зустрічні закупки ( паралельні угоди, джентльменські угоди, угоди з доданням фінансових зобов’язань), довгострокові фінансові закупки. 3. Компенсаційні угоди на основі домовленостей про виробниче співробітництво: великомасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотною закупкою товарів (угоди з зобов’язаннями про компенсації вартості обладнання, яке поставляється; угоди з зобов’язаннями по компенсаційним закупкам рівними чи нижчими за вартістю обладнання, яке поставляється), “угоди про розподіл продукції”, угоди “розвиток-імпорт”.

17.Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання

Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Метод торгівлі – це засіб здійснення торговельного обміну (торговельної операції чи торговельної угоди).

В міжнародній торговельній практиці використовується два основні методи торгівлі:

1 )торгівля напряму (здійснення операції безпосередньо між виробником і споживачем)

2)через посередників

А і В – суб’єкти МЕВ,

При торгівлі напряму виникає визначена фінансова користь, оскільки скорочуються витрати на суму комісійної винагороди посереднику, знижується ризик і залежність результату комерційної діяльності від можливої недбалості чи недостатньої компетенції посередницької організації. Цей метод також дозволяє постійно знаходитись на ринку, враховувати його зміни і своєчасно на них реагувати. В той же час використання торгівлі напряму передбачає наявність комерційної кваліфікації і торгового досвіду. В протилежному випадку фінансові витрати не тільки не скоротяться, але можуть сильно зрости. Крім того, міжнародна торгівля в порівнянні з внутрішньою є більш ризикованою, що обумовлено економічними, політичними, правовими та соціальними умовами в різних країнах, їхніми традиціями та звичаями, а також великими відстанями між партнерами. В результаті часто буває доцільним, а іноді просто необхідно використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій. В результаті часто буває доцільно, а іноді просто необхідно, використовувати посередників для проведення міжнародних торговельних операцій.

Переваги залучення посередників:

• підвищують оперативність збуту;

• підвищення прибутку за рахунок прискорення обігу капіталу;

• посередники знаходяться ближче до покупця, тому оперативніше реагують на зміни в ринковій кон’юнктурі, це дозволяє реалізувати товар на більш сприятливих для експортера умовах;

• підвищується конкурентоспроможність товарів за рахунок можливості післяпродажного сервісу;

• являються джерелом первинної інформації про рівень якості і конкурентоспроможності товарів.