- •1. Ознаки систематизації країн світу за методиками оон, сб та мвф.
- •1) За рівнем доходів на душу населення:
- •2) За регіональною ознакою:
- •3) За типом та суб'єктом зовнішніх запозичень:
- •2. Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії
- •3.Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.
- •5. Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин.
- •4. Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.
- •6. Сутність та тенденції розвитку світового господарства.
- •7. Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.
- •1) Виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
- •3)Післяпродажне обслуговування техніки.
- •8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств.
- •11. Поняття та види вільних економічних зон.
- •12. Поняття та особливості функціонування офшорних центрів.
- •13. Показники результатів та динаміки міжнародної торгівлі.
- •14. Показники обсягів та структури міжнародної торгівлі.
- •15. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •15.Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •16.Зустрічна торгівля, її види та особливості
- •17.Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання
- •18.Характеристика інституційних посередників в міжнародній торгівлі
- •19.Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку
- •20.Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення
- •21.Поняття та форми протекціонізму в торгівельно-економічних відносинах
- •22.Митний тариф, його функції та види
- •23.Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі
- •2)Індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
- •24.Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі
- •25.Ліцензування і квотування у зовнішній торгівлі
- •1.За напрямком їх дії:
- •2.За обсягом дії:
- •26.Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі
- •27.Основні фактори впливу на ціноутворення на світових товарних ринках
- •28.Базисні умови постачання (incoterms) у міжнародній торгівлі
- •43.Фактори впливу на масштаби та структуру іноземного інвестування
- •44.Контрактні форми міжнародного інвестування
- •45.Роль спільних підприємств у міжнародних інвестиційних процесах
- •46.Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі
- •47.Роль стратегічних альянсів у міжнародному бізнесу
- •48.Міжнародна інвестиційна діяльність України, її напрямки та масштаби
- •49.Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні
- •50.Міжнародний кредит, його функції та форми
- •51.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу
- •52.Характеристика основних форм кредитування експорту
- •53.Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку
- •54.Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу
- •55.Роль єбрр у кредитуванні національних економік
- •56.Види та умови кредитування мвф
- •57.Етапи співробітництва України з мвф
- •58.Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання
- •59.Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації
- •60.Сутність та сучасні види міжнародної трудової міграції
- •61.Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку країн світу.
- •62.Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •63.Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили
- •64.Рівні регулювання процесів міжнародної трудової міграції
- •65.Україна у світових міграційних процесах
- •66."Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки
- •67.Сутність валютного курсу та його види.
- •68.Етапи еволюції світової валютної системи: базові принципи та ключові характеристики
- •69.Принципи організації валютних відносин в умовах золотомонетного стандарту
- •70.Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи.
- •71.Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи
- •72.Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи.
- •73.Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи
- •74.Валютний ринок, його функції та структура
- •75.Поняття та види валютного арбітражу
- •76.Види операцій на валютних ринках та їх характеристика
- •77.Фактори впливу на формування валютного курсу в Україні
- •78.Сутність та форми міжнародних розрахунків
- •100%-Ний аванс або авансові платежі (передоплата).
- •79.Поняття та види акредитивної форми міжнародних розрахунків
- •1. З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
- •2. З т. З. Додаткових зобов’язань іншого банку по акредитиву :
- •3. З т. З. Можливості поновлення акредитива:
- •Поновлені
- •4. З т. З. Можливості використання акредитивом іншим бенефіціаром (безпосереднім постачальником товару):
- •5. З т. З. Існування валютного покриття :
- •6. З т. З. Можливостей реалізації акредитиву:
- •80.Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо
- •81.Порівняльна характеристика авансових платежів і платежів на “відкритий рахунок”
- •82.Сутність та структура платіжного балансу країни
- •83.Характеристика економічних факторів впливу на платіжний баланс держави
- •84.Характеристика структурних елементів платіжного балансу за методикою мвф
- •85.Ключові інструменти та механізми відновлення рівноваги платіжного балансу
- •1. Внутрішні
- •2. Зовнішні
- •86.Платіжний баланс України: стан, динаміка та особливості формування
- •87.Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •88.Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика
- •Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти; Політичний союз – створення єдиної політичної системи.
- •89.Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань.
- •90.Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі
- •91.Характеристика інтеграційних процесів в Європі
- •92.Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці
- •93.Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки
- •94.Особливості економічної інтеграції країн Азії
- •95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (атес)
- •96.Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •97.Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки
- •98.Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика
- •99.Класифікація та характеристика глобальних проблем
- •100.Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності.
- •101.Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем.
- •102.Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми
- •103.Стратегічні напрями економічної інтеграції України
- •104.Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
- •105.Участь України в інтеграційних об’єднаннях
- •106.Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському просторі
- •107.Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та єс
- •108.Напрями співробітництва України з єс
- •109.Інвестиційне співробітництво України з Європейським Союзом
- •110.Напрями співробітництва Україна-Росія
49.Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні
Важливим каналом притоку іноземних інвестицій є створення спільних підприємств (СП) та вільних економічних зон (ВЕЗ). В Україні створення СП почалося з 1987 року:
За формою власності і правовою організацією – лише невелика частка СП є акціонерними компаніями, кооперативами, більшість СП – товариства з обмеженою відповідальністю.
Переважна більшість підприємств з іноземними інвестиціями – це СП з іноземними та українськими партнерами, і тільки 130 підприємств мають капітал, який належить повністю іноземному інвестору. У створенні українсько-зарубіжних СП взяли участь більше 105 країн світу. Найактивніші на українському ринку за обсягами ПІІ інвестори з Нідерландів (15,4%) та США (15,1%). З огляду на географічне розміщення СП провідними регіонами стали: м. Київ, Одеська, Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Харківська області. Так, на шість областей України припадає майже 74% загальної кількості СП, створених в Україні. Для стимулювання вкладання іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки парламент України прийняв Програму заохочення іноземних інвестицій в Україні. Нею визначено пріоритетні сфери для іноземного інвестування, в яких іноземні інвестори можуть отримати додаткові податкові, митні, кредитні пільги та страхові гарантії. Позитивними моментами у залученні іноземних інвестицій в Україну виступають: вигідне географічне розташування, потенційно великий ринок, висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна; низький курс національної валюти; правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату; захист інвестицій; можливість вивезення прибутку; система компенсації збитків тощо.
Несприятливі фактори для інвестицій в українську економіку: зав’язаність економіки на колишні республіки СРСР; незбалансованість економіки; нерозвинена інфраструктура; застаріла банківсько-фінансова система; недостатньо гнучка податкова система; низька культура праці; невідповідність організаційних управлінських форм світовим; економічна і політична нестабільність.
50.Міжнародний кредит, його функції та форми
Міжнародний кредит – це форма руху позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин, де кредиторами і позичальниками виступають суб’єкти різних країн. Суб’єктами цих відносин виступають приватні фірми, комерційні банки, кредитні організації, нефінансові заклади, держави та державні органи, а також регіональні міжнародні банки розвитку, міжнародні фінансові інститути та групи країн. Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики. Кредитні відносини складаються на принципах: повернення; терміновості; платності; гарантованості. На основі міжнародного кредиту сформувалися місткі міжнародні ринки позичкових ресурсів. Крім великих національних, міжнародних за своїм характером (наприклад, нью-йоркський, лондонський та ін.), виникли й досягли на сучасному етапі колосальних розмірів світовий ринок капіталів, ринок євровалют та єврокапіталів. Ключову роль на цьому ринку як суб’єкти міжнародних кредитних відносин відіграють міжнародні банківські консорціуми. Функції міжнародного кредиту: 1)забезпечення перерозподілу між країнами фінансових і матеріальних ресурсів, що сприяє їх ефективному використанню;2)збільшення нагромадження в межах всього світового господарства за рахунок використання тимчасово вільних грошових коштів одних країн для фінансування капіталовкладень в інших країнах;3)прискорення реалізації товарів у світовому масштабі. У розвитку світового господарства міжнародний кредит відіграє важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабів торгівлі. Водночас він може призводити і до негативних наслідків, викликаючи диспропорції в економіці країн-кредиторів. Надмірне залучення міжнародних кредитів та їх неефективне використання підриває платоспроможність позичальників внаслідок сплати величезних відсотків за кредит. Зовнішня заборгованість для багатьох країн стала причиною призупинення їх економічного зростання.
Форми міжнародного кредиту:1.За цільовим призначенням(Зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Фінансові кредити – це кредити, які не мають цільового призначення і можуть використовуватися позичальниками на будь-які цілі; Емісія цінних паперів). 2. За загальними джерелами( Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним суб’єктам. Іноземні (зовнішні) кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій. Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження). 3. За формою кредитування (Товарні – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі.,Валютні (грошові) кредити – надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті) 4. За формою забезпечення(Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою. Бланкові кредити – кредити, надані просто під зобов’язання боржника вчасно погасити, документом при цьому виступає соло-вексель з одним підписом позичальника. Різновидами бланкових кредитів є контокорент (одна з найстаріших форм банківських операцій, згідно з якою кредитна операція передбачає відстрочку платежу, який мав би бути здійсненим за відсутності контокорентної угоди) та овердрафт(при наданні овердрафту банк здійснює списання коштів з рахунку клієнта у розмірах, більших ніж залишки на його рахунку, відкриваючи таким чином кредит.).). 5. За строками: Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців. Короткострокові – до 1 року. Середньострокові – від 1 до 5 років. Довгострокові – понад 5-7 років. 6. За валютою позики: у валюті країни-позичальника; у валюті країни-кредитора; у валюті третьої країни; у міжнародній грошовій одиниці (СПЗ, ін.). 7.За формою надання розрізняють: фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження; акцептні кредити – отримуються експортетром чи імпортером шляхом передачі банку своїх векселів, виставлених на даний банк; оформлюються за допомогою перевідного векселя – тратти, де вказується платник за векселем, який акцептує вексель; експортерові сплачується готівка за вирахуванням комісії та дисконту; акцептно-рамбурсні кредити – форма кредитування експортера, за якої він 1) назустріч виставленому в банку експортера банком імпортера акредитиву емітує векселі, виставляючи їх на себе, і вказавши платником імпортера; 2) експортер передає своєму банку документи на товар та тратти, які банк акцептує або оплачує; 3) банк експортера пересилає документи банку імпортера або третьому банку, що їх оплачує.; облікові кредити – шляхом купівлі банком векселя до настання терміну оплати по ньому. Право на вимогу переходить до банку, кошти сплачуються експортеру. 8. За кредиторами: Приватні кредити – надаються приватними особами. Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами. Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами). Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави. Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій.Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи. Синдиковані (консорційні) кредити, в тому числі єврокредити. Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експорту та кредитування імпорту. Кредитування експорту може здійснюватися у таких формах: авансові платежі, які надають країни-експортери іноземним виробникам; банківського кредитування: надання кредитів в дорозі; відкриття кредитних ліній; надання кредитів під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити; факторинг (від англ. Factor – агент, посередник) – придбання банком або спеціалізованою факторинговою компанією права вимоги щодо виплат за фінансовими зобов’язаннями здебільшого у формі дебіторських рахунків за поставлені товари чи послуги. форфейтинг (від франц. “a forfait” – відмова від прав) – кредитування експортера шляхом придбання векселів, акцептованих імпортером, або інших боргових вимог без обороту на продавця. В обмін на придбані цінні папери банк виплачує експортеру еквівалент їх вартості готівкою з вирахуванням фіксованої облікової ставки, премії за ризик несплати зобов’язань та разового збору за купівлю векселів експортера. Лізинг; компенсаційні угоди – форма довгострокового кредитування, за якої в рахунок погашення кредиту здійснюються зустрічні поставки продукції, виробленої на обладнанні, під купівлю якого був наданий кредит.