1) Виробничо-технологічне співробітництво, що включає:

а) питання передачі ліцензій і використання прав власності;

б) розробку й узгодження проектно-конструкторської документації, технологічних процесів, технічного рівня і якості продукції, будівельних і монтажних робіт, модернізацію підприємств, що кооперуються;

в) удосконалення управління виробництвом, стандартизацію, уніфікацію, сертифікацію, розподіл виробничих програм;

2) торгово-економічні процеси, пов'язані з реалізацією кооперованої продукції, а саме: взаємозалежну продукцію між кооперантами і деякою третьою особою в країнах-партнерах;

3)Післяпродажне обслуговування техніки.

Форми міжнародної кооперації:

Поставки у рамках ліцензійних угод з подальшою оплатою товарами, які вироблені;

Постачання комплектного устаткування з подальшою оплатою товарами, які на ньому вироблені; може включати обмін проектно-конструкторською документацією;

Підрядна кооперація;

Спільне виробництво;

Фактори впливу:

- Природно-географічні — відмінності у кліматичних умовах, економіко-географічному положенні, наділеності природними ресурсами;

- Соціально-економічні — характеристики робочої сили, науково-технічний потенціал, виробничий апарат.;

- Науково-технологічний прогрес — розширення та поглиблення науково-дослідних та конструкторських робіт, прискорення темпів морального зносу, збільшення оптимальних розмірів підприємств, технологічна диверсифікація.

8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств.

Ядром сучасних МЕВ виступає міжнародна економічна діяльність економічних суб’єктів, насамперед, підприємств. Діяльність останніх спрямована на отримання певних економічних результатів, передусім прибутку.

Діяльність підприємств на міжнародному ринку здійснюється в таких формах:

1. Експорт та імпорт товарів та послуг. Це є часто першою зовнішньоекономічною операцією фірми. Ця операція передбачає, як правило, мінімальні зобов’язання і найменший ризик для виробничих ресурсів фірми, вимагає порівняно невеликих видатків.

2. Контрактні, коопераційні угоди (ліцензування, франчайзинг). При ліцензуванні фірма вступає у відносини із зарубіжною фірмою, пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знаку, патенту, ноу-хау в обмін на ліцензійну плату. Франчайзинг — один із способів кооперації по збуту товарів і послуг достатньо відомої фірми через спеціально створену за її участю збутову організацію завдяки праву використання франчайзі товарного знаку і ноу-хау франчайзера. Найбільше застосування франчайзинг має у сфері послуг: туризмі, сервісі побутової техніки, системі швидкого харчування, авторемонті.

3. Господарська діяльність за кордоном (науково-дослідницькі роботі, банківські операції, страхування, підрядне виробництво, оренда). Підрядне виробництво передбачає укладання фірмою контракту із зарубіжним виробником, що може виготовляти товари, реалізацією яких може займатися вказана фірма. Оренда передбачає надання орендодавцем в тимчасове користування орендарю майна за узгоджену орендну плату на певний термін з метою одержання комерційної вигоди. Номенклатура товарів, що здаються в оренду, є досить широкою: легкові та вантажні автомобілі, літаки, танкери, контейнери, комп’ютери, засоби зв’язку, стандартне промислове обладнання, склади, тобто рухоме і нерухоме майно, яке відноситься до основних засобів.

В міжнародній практиці розрізняють три види оренди залежно від її тривалості:

- короткострокова оренда — рентинг, тривалість якої може складати від декількох годин до одного року;

- середньострокова оренда — хайринг, яка передбачає здачу в оренду майна на термін від 1 до 3 років;

- довгострокова оренда — на термін більше трьох років.

4. Портфельне і пряме інвестування за кордоном. Інвестиційна діяльність за кордоном може бути пов’язана зі створенням підприємством власної виробничої філії; вкладанням коштів в акції існуючої зарубіжної фірми; інвестуванням у нерухомість, державні цінні папери.

9. Сутнісні риси та основні сфери діяльності ТНК.

Транснаціональні корпорації— національні монополії з закордонними активами. Складають єдиний великий виробничий комплекс із правом власності над акціонерним капіталом тільки представників країни-засновника.

Основні ознаки:

1) річний оборот, що перевищує 1 млрд. доларів;

2) філії не менш ніж у шести країнах;

3) величина відсотку продажів її товарів, реалізованих за межами країни-резиденції, не менше 20%;

4) структура активів (25% за рубежем): ROYAL DUTCH SHELL, FORD MOTORS, GENERAL MOTORS, IBM;

5) частка персоналу, зайнятого у зарубіжних філіях, складає не менше 25%;

3, 4, 5 – Індекс транснаціональності, у Тор-100 найбільших нефінансових компаній світу перевищує 56%.

6) оперує в рамках системи прийняття рішень, що дозволяють проводити єдину стратегію управління розвитком національних підприємств, що входять у ТНК.

Основні сфери діяльності ТНК: електроніка, хімія, фармацевтика, машинобудування та закордонних інвестицій.

10. Масштаби і основні характеристики діяльності транснаціональних компаній.

Характеристики ТНК:

Фінансова складова могутності ТНК:

1) контролюють третину виробничих капіталів приватного сектору усього світу,

2) контролюють до 90% прямих інвестицій за рубежем (прямі інвестиції ТНК за рубежем у підприємства, устаткування й іншу власність у середині 90-х років перевищили 3 трлн. дол.; зараз вартість їх зарубіжних активів складає 77 трлн.дол.США),

3) сукупні валютні резерви ТНК у кілька разів більше, ніж резерви всіх центральних банків світу разом узятих (переміщення 1—2% маси грошей, що знаходяться у приватному секторі, цілком здатне змінити взаємний паритет будь-яких двох національних валют), ТНК ж часто розглядають обмінні валютні операції як найбільш вигідне джерело своїх прибутків,

4) виробляють понад 25% світового ВВП.

5) За оцінками Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), у 2010 р. експорт зарубіжних філій (близько 780 000 на приблизно 77 000 ТНК) складав понад 6,2 трлн. дол. США

6) В ТНК працювало біля 100 млн. осіб, з них 70 млн. – поза країною-донором.

7) Сукупний обсяг їх продажів складав майже 30 трлн. дол. США, а сумарний обсяг ПІІ перевищив 16 трлн. дол. США.

8) Більш як 50% активів найпотужніших компаній світу розмішені поза країною розташування материнських компаній

9) Кількість ТНК за останню 25 років зросла більш ніж в 5 разів.

10) 500 найпотужніших ТНК реалізують 80% всієї продукції електроніки та хімії, 95% - фармацевтики, 76% - продукції машинобудування, 85% з них контролюють 70% всіх закордонних інвестицій.

11) У ТОР-100 найбільших ТНК світу нараховується вже 20 компаній сфери послуг.

12) Динамічно зростають ТНК з країн, що розвиваються, зарубіжні активи 10 найбільших сягнули 980 млрд. дол. США