- •1. Ознаки систематизації країн світу за методиками оон, сб та мвф.
- •1) За рівнем доходів на душу населення:
- •2) За регіональною ознакою:
- •3) За типом та суб'єктом зовнішніх запозичень:
- •2. Характеристика суб’єктів міжнародних економічних відносин та рівнів їх взаємодії
- •3.Особливості та структуризація середовища міжнародних економічних відносин.
- •5. Характеристика та взаємозв’язок форм міжнародних економічних відносин.
- •4. Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин.
- •6. Сутність та тенденції розвитку світового господарства.
- •7. Форми міжнародного поділу праці та фактори його розвитку.
- •1) Виробничо-технологічне співробітництво, що включає:
- •3)Післяпродажне обслуговування техніки.
- •8.Сутність і форми міжнародної економічної діяльності підприємств.
- •11. Поняття та види вільних економічних зон.
- •12. Поняття та особливості функціонування офшорних центрів.
- •13. Показники результатів та динаміки міжнародної торгівлі.
- •14. Показники обсягів та структури міжнародної торгівлі.
- •15. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •15.Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •16.Зустрічна торгівля, її види та особливості
- •17.Методи міжнародної торгівлі: переваги і недоліки їх використання
- •18.Характеристика інституційних посередників в міжнародній торгівлі
- •19.Міжнародна біржова торгівля товарами, її структура та сучасні тенденції розвитку
- •20.Міжнародний аукціон, його сутність, види та способи проведення
- •21.Поняття та форми протекціонізму в торгівельно-економічних відносинах
- •22.Митний тариф, його функції та види
- •23.Класифікація нетарифних методів регулювання у міжнародній торгівлі
- •2)Індивідуальні – встановлена в рамках глобальної квоти квота кожної країни, яка експортує або імпортує товар.
- •24.Методи стимулювання експорту у міжнародній торгівлі
- •25.Ліцензування і квотування у зовнішній торгівлі
- •1.За напрямком їх дії:
- •2.За обсягом дії:
- •26.Демпінг як засіб торгівельної політики, його види. Антидемпінгові мита та їх роль у розвитку міжнародної торгівлі
- •27.Основні фактори впливу на ціноутворення на світових товарних ринках
- •28.Базисні умови постачання (incoterms) у міжнародній торгівлі
- •43.Фактори впливу на масштаби та структуру іноземного інвестування
- •44.Контрактні форми міжнародного інвестування
- •45.Роль спільних підприємств у міжнародних інвестиційних процесах
- •46.Роль злиттів та поглинань у міжнародному бізнесі
- •47.Роль стратегічних альянсів у міжнародному бізнесу
- •48.Міжнародна інвестиційна діяльність України, її напрямки та масштаби
- •49.Напрями формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні
- •50.Міжнародний кредит, його функції та форми
- •51.Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу
- •52.Характеристика основних форм кредитування експорту
- •53.Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку
- •54.Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу
- •55.Роль єбрр у кредитуванні національних економік
- •56.Види та умови кредитування мвф
- •57.Етапи співробітництва України з мвф
- •58.Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її розв’язання
- •59.Особливості розвитку регіональних ринків робочої сили за умов глобалізації
- •60.Сутність та сучасні види міжнародної трудової міграції
- •61.Роль міжнародної трудової міграції в економічному розвитку країн світу.
- •62.Характеристика світових центрів експорту та імпорту робочої сили.
- •63.Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили
- •64.Рівні регулювання процесів міжнародної трудової міграції
- •65.Україна у світових міграційних процесах
- •66."Втеча інтелектуального капіталу", його причини, напрями, наслідки
- •67.Сутність валютного курсу та його види.
- •68.Етапи еволюції світової валютної системи: базові принципи та ключові характеристики
- •69.Принципи організації валютних відносин в умовах золотомонетного стандарту
- •70.Основні характеристики та структурні принципи організації Генуезької валютної системи.
- •71.Особливості розвитку, причини та наслідки кризи Бреттон-Вудської валютної системи
- •72.Основні характеристики та структурні принципи функціонування Ямайської валютної системи.
- •73.Особливості становлення та розвитку європейської валютної системи
- •74.Валютний ринок, його функції та структура
- •75.Поняття та види валютного арбітражу
- •76.Види операцій на валютних ринках та їх характеристика
- •77.Фактори впливу на формування валютного курсу в Україні
- •78.Сутність та форми міжнародних розрахунків
- •100%-Ний аванс або авансові платежі (передоплата).
- •79.Поняття та види акредитивної форми міжнародних розрахунків
- •1. З точки зору можливості зміни або анулювання акредитива банком-емітентом:
- •2. З т. З. Додаткових зобов’язань іншого банку по акредитиву :
- •3. З т. З. Можливості поновлення акредитива:
- •Поновлені
- •4. З т. З. Можливості використання акредитивом іншим бенефіціаром (безпосереднім постачальником товару):
- •5. З т. З. Існування валютного покриття :
- •6. З т. З. Можливостей реалізації акредитиву:
- •80.Порівняльна характеристика акредитиву та інкасо
- •81.Порівняльна характеристика авансових платежів і платежів на “відкритий рахунок”
- •82.Сутність та структура платіжного балансу країни
- •83.Характеристика економічних факторів впливу на платіжний баланс держави
- •84.Характеристика структурних елементів платіжного балансу за методикою мвф
- •85.Ключові інструменти та механізми відновлення рівноваги платіжного балансу
- •1. Внутрішні
- •2. Зовнішні
- •86.Платіжний баланс України: стан, динаміка та особливості формування
- •87.Рівні розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •88.Етапи розвитку міжнародної економічної інтеграції та їх характеристика
- •Валютний союз – гармонізація грошової та валютної політики введенням єдиної валюти; Політичний союз – створення єдиної політичної системи.
- •89.Оцінка позитивних та негативних наслідків інтеграції країни до регіональних економічних об’єднань.
- •90.Етапи розвитку економічної інтеграції в Європейському Союзі
- •91.Характеристика інтеграційних процесів в Європі
- •92.Характеристика інтеграційних процесів у Північній Америці
- •93.Особливості інтеграції країн Південної та Центральної Америки
- •94.Особливості економічної інтеграції країн Азії
- •95.Особливості становлення та розвитку Азійсько-Тихоокеанського Економічного Співробітництва (атес)
- •96.Сучасні тенденції розвитку міжнародної економічної інтеграції
- •97.Сутність, причини та наслідки глобалізації світової економіки
- •98.Фінансова глобалізація: поняття, основні форми її прояву та їх характеристика
- •99.Класифікація та характеристика глобальних проблем
- •100.Сутність та шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем сучасності.
- •101.Шляхи вирішення паливно-енергетичної та сировинної глобальних проблем.
- •102.Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми
- •103.Стратегічні напрями економічної інтеграції України
- •104.Пріоритетні напрями галузевої орієнтації України
- •105.Участь України в інтеграційних об’єднаннях
- •106.Перспективи розвитку інтеграційного співробітництва на пострадянському просторі
- •107.Передумови формування зони вільної торгівлі між Україною та єс
- •108.Напрями співробітництва України з єс
- •109.Інвестиційне співробітництво України з Європейським Союзом
- •110.Напрями співробітництва Україна-Росія
53.Організаційна структура та особливості діяльності групи Світового Банку
Група Світового банку – багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка об’єднує п’ять окремих установ: Міжнародний банк реконструкції та розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію; Міжнародну асоціацію розвитку; Багатостороннє агентство гарантії інвестицій; Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок. Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль. Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль.Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною – учасницею МФК, а у 1995 р. – повним членом БАГІ. Мета Світового банку – сприяння реконструкції і розвиткові територій його членів шляхом інвестування капіталу для відродження економік, зруйнованих війною; сприяння інвестуванню іноземного капіталу шляхом гарантування або участі у позиках та інших інвестиціях, що здійснюються іноземними інвесторами; сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки рівності і збалансованості у розрахункових балансах шляхом заохочення міжнародного інвестування у розвиток виробничих ресурсів своїх членів. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Зараз до системи МБРР входить 187 країн. В систему Світового Банку входить також Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок, членами якого є 144 країни (Україна стала його членом 7 червня 2000 р.).
54.Роль міжнародних неурядових економічних організацій у розв’язанні зовнішньої заборгованості країн світу
У міждержавному регулюванні валютних та кредитних відносин основна роль належить спеціальним міжнародним валютно-фінансовим організаціям, серед яких провідне місце займають Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк, Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), регіональні банки та валютно-кредитні організації ЄС – Європейський інвестиційний банк ЄІБ), Європейський фонд валютного співробітництва, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Міжнародний валютний фонд (МВФ) – це міжурядова валютно-кредитна організація, яка виконує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Створений на міжнародній конференції в м. Бреттон-Вудсі (США) в 1944 р. МВФ – це організація акціонерного типу. Його ресурси формуються за рахунок внесків країн-учасниць відповідно до встановленої для кожної країни квоти. Кредитні операції МВФ здійснює лише з офіційними органами країн-членів – казначействами, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Кредити надаються у формі продажу іноземної валюти за національну, а погашають їх, викуповуючи національну валюту за іноземну. Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних економічних і політичних вимог у формі програми стабілізації економіки. Країни-члени зобовязані надавати МВФ інформацію про офіційні запаси золота і валютні резерви, стан економіки, платіжний баланс, іноземні інвестиції та грошовий обіг тощо. Група Світового банку – багатостороння неурядова кредитно-фінансова установа, яка об’єднує п'ять окремих установ: Міжнародний банк реконструкції та розвитку; Міжнародну фінансову корпорацію; Міжнародну асоціацію розвитку; Багатостороннє агентство гарантії інвестицій, Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок. Офіційні цілі усіх членів Групи Світового банку – зменшення бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинених країн до країн, що розвиваються. Кожна з установ Групи Світового банку має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль. Міжнародний банк реконструкції та розвитку, який часто називають Світовим банком, було засновано одночасно з МВФ як частину нової структури в системі організації міжнародного співробітництва на Бреттон-Вудській конференції в 1944 р. МБРР розпочав свою діяльність 25 червня 1946 р. Мета Світового банку – сприяння економічному прогресові на користь найбідніших верств населення в країнах, що розвиваються, і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню. Інвестиції спрямовуються як на будівництво доріг, електростанцій, шкіл, зрошувальних систем, так і на сприяння розвитку сільськогосподарських структур, перекваліфікацію вчителів, програми поліпшення харчування дітей та вагітних жінок. Крім того, важливе місце у кредитній політиці МБРР посідає так зване стабілізаційне кредитування – фінансування програм структурної перебудови і галузевої адаптації – галузевих реформ, не пов’язаних з конкретними проектами. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) – заснована у 1960 р. з метою доповнити діяльність МБРР в напрямі довгострокового фінансування найбідніших країн світу. Офіційними цілями діяльності МАР в найбідніших країнах світу є: скорочення бідності; стабілізація і економічне зростання; захист навколишнього середовища. МАР надає фінансову допомогу країнам, що розвиваються у вигляді кредитування конкретних проектів. Міжнародна фінансова корпорація (МФК) була заснована в 1956 р. для сприяння розвитку приватного підприємництва в країнах, що розвиваються. в 2004 р. членами МФК були 179 країн. Акціонерний капітал МФК формується шляхом підписки країнами-членами на акції і становить 2,45 млрд. дол. США.Основні види діяльності МФК: фінансування проектів приватного сектора економіки країн, розвиваються шляхом надання позик або прямих інвестицій; сприяння приватним компаніям країн, що розвиваються, в мобілізації фінансових коштів на міжнародних фінансових ринках; надання технічної допомоги, дорадчих та консультаційних послуг урядам і підприємцям країн-членів. Інвестиції МФК мають прибутково орієнтований характер, тобто МФК фінансує лише рентабельні проекти, які мають добрі перспективи з точки зору одержання прибутку. Позики надаються без урядових гарантій. Багатостороннє агентство гарантії інвестицій – створене в 1988 р. і почало свою діяльність з 1990 р. Входить 172 країн-членів. Діяльність БАГІ спрямована на розповсюдження потоку прямих іноземних інвестицій серед країн-членів. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – створений у 1958 р. як фінансова організація ЄС, яка забезпечує довгострокові позики для сприяння збалансованого і рівномірного розвитку країн Союзу. Метою ЄІБ є спрощене фінансування інвестицій в інфраструктуру чи промислових інвестицій за проектами, які викликають регіональний, галузевий чи загальноєвропейський інтерес. Є Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) – функціонує з 1991 р. з метою сприяння економічним реформам у країнах Східної Європи та колишнього СРСР. Основними обєктами кредитування ЄБРР є приватні фірми і державні підприємства, що приватизуються, а також знову створювані компанії, включаючи спільні підприємства з міжнародними інвестиціями. 60% його ресурсів спрямовано на розвиток у цих країнах приватного сектора, а 40% - на розвиток інфраструктури. Європейський фонд валютного співробітництва (ЄФВС) – створений у 1973 р. в межах європейської валютної системи. Він надає кредити країнам –членам ЄС для покриття дефіциту платіжного балансу за умови використання ними програми стабілізації економіки, а також виконує функції кредитно-розрахункового обслуговування.