102.Сутність та сучасні форми прояву глобальної демографічної проблеми

Вивчаючи населення Землі, ви вже ознайомилися з особливостями його відтворення і розміщення. Ці особливості породили демографічну проблему. Вона дедалі загострюється. У цілому демографічна проблема нині полягає в стрімкому зростанні населення в країнах, що розвиваються, і в загрозі депопуляції, тобто перевищення кількості померлих над кількістю народжених, в економічно розвинених країнах. Обидва процеси є негативними для людства. Крім того, до демографічної проблеми можна віднести і швидкі темпи розростання міст і міських агломерацій. Збільшується також неконтрольована міграція.

Форми прояву:

• Стрімке зростання населення, чи так зв. «демографічний вибух» у країнах, що розвиваються.

• Погроза депопуляції, чи так зв. «демографічна криза» у промислово розвинених країнах.

• Неконтрольована урбанізація в країнах, що розвиваються (Латинська Америка – 75%, Європа та США – до 60%, країни Африки – до 45.

• Стихійна внутрішня й особливо зовнішня міграція, що ускладнює політичні відносини між країнами.

• Зростання попиту на продовольство в наступні 10 років на 4%, в країнах, що розвиваються, - на 100%

• У промислово розвинених країнах - старіння населення, скорочення трудових ресурсів і збільшення "економічного навантаження" на працездатне населення, а в доступному для огляду майбутньому - депопуляція з усіма її вкрай негативними соціальними наслідками

У наш час найгостріша демографічна ситуація склалася в країнах, що розвиваються. У більшості країн Азії, Африки, Південної і Центральної Америки населення подвоюється за кожні 20—30 років. Це переважно економічно слаборозвинені, бідні країни. Стрімке зростання їх населення — одна з причин існування великої армії безробітних і бездомних. Понад 1 млрд людей у світі постійно недоїдають.

Пік демографічного вибухув багатьох країнах Азії і Латинської Америки, як відзначають демографи, уже минув, однак чисельність людства ще тривалий час зростатиме. Щоб попередити можливі демографічні катастрофи, уряди більш як 100 країн почали реалізовувати програму планування сім'ї. Населення планети перестане зростати лише за умови, що в кожній родині буде не більше трьох дітей.

Відносно новими демографічними проблемами є "псевдоурбанізація" (Індія, країни Латинської Америки), криза великих міст (США), нелегальна міграція (з Азії до Західної Європи, з Латинської Америки до США та Канади тощо).

103.Стратегічні напрями економічної інтеграції України

Економічні передумови інтеграції формуються завдяки таким чинникам: - економічному та інституційному забезпеченню суверенітету; - оцінці економічного потенціалу і напрямів структурної перебудови; - розробленню та реалізації обґрунтованої програми переходу до ринкових відносин з пріоритетом роздержавлення й приватизації, соціального захисту населення; - оцінці експортного потенціалу, виробленню експортно-імпортної стратегії та адекватного механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності; - запровадженню національної грошової одиниці з включенням її в систему міжнародних розрахунків; - розв’язанню проблеми зовнішньої заборгованості та розділу активів колишнього СРСР шляхом відповідних переговорних процесів.

Формуючи інтеграційну стратегію і тактику, слід ураховувати особливості України як потенційної учасниці міжнародних економічних угруповань: - відсутність досвіду державності, необхідність здобуття справжнього суверенітету; - нерозробленість політико-правових регуляторів та інструментів; - нерозвиненість ринкових відносин; - інерція погіршення економічного стану; - запас соціальної витримки населення, який виснажується. Значний вплив на інтеграційну мотивацію та політику України справляють такі чинники: - збіг періодів дезінтеграційних та інтеграційних процесів; - розміщення в регіоні, що характеризується інтеграцією високого рівня; - конкурентність щодо аналогічних інтересів країн Східної Європи; - негативний досвід Інтеграції в рамках СРСР і РЕВ.