45. Гнучкий та жорсткий рп.

Залежно від того, які склалися стосунки між найманими працівниками і роботодавцями і в який спосіб вони рег-ся РП може бути жорстким (ЖГ) або гнучким (ГР).

ЖРП притаманне державне регулювання і великий вплив профспілок. ЖР характеризується гарантією і стабільністю зайнятості, що забезпечується:

1) політикою повної зайнятості та системою соц. страхування;

2) регламентацією звільнення працівників,

3) забезпеченням працівників стабільними доходами;

4) стабільністю місця роботи, її безпеки.

ГРП виступає як форма пристосування РП до структурної перебудови ек-ки.

Гнучкість РП передбачає:

1) оперативне реагування на зміну кон'юнктури РП, тобто зміну попиту, пропозиції і цін, що виявляється відповідно у зміні обсягу, структури, якості та ціни робочої сили;

2) територіальну та професійну мобільність працівників;

3) гнучкість під-ва, яка виявляється в гнучкому регулюванні обсягів продукції, що випускається, у використанні нових форм організації виробництва і праці, управління кадрами ;

4) різноманітність форм найму та звільнення;

5) різноманітність форм професійно-кваліфікаційної перепідготовки;

6) гнучкість диференціації з/п;

7) гнучкість режимів роботи та розподілу роб. часу;

8) різноманітність методів і форм соціальної допомоги;

9) різноманітність методів і форм зайнятості.

На підприємствах зазначені ввимоги забезпечуються, зокрема, введенням режимів неповного робочого часу, надомної праці, роботи за викликами, гнучких режимів робочого часу, а також наймання тимчасових працівників.

46. Нац. Рп: співвідношення внутр. І зов.

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

Розрізняють зовнішній (ЗовР) і внутрішній (ВнР) РП.

ЗовР охоплює відносини між продавцями і покупцями РС в масштабах країни, регіону, галузі. Це відносини, що виникають з приводу наймання працівників відповідної професії, спеціальності, а отже потребують жорсткої класифікації робіт і чіткого визначення їх змісту.

На ЗР діють галузеві профспілки, які об”єднують працівників окремих галузей, а також профспілки, які об”єднують працівників за професіями. Зовнішній ринок х-ся значною плинністю кадрів, тобто він припускає можливість вільного переходу з одного місця на інше.

ВнР – це система соц-труд відносин у межах 1-го під-ва, і передбачає рух кадрів усередині під-ва, переміщення з однієї посади на іншу. Це переміщення може відбуватися:

1) По горизонталі – переведення на інше РМ без змін у кваліфікації та без підвищення у посаді.

2) По вертикалі – переміщення на інше РМ з підвищенням у посаді або з високою кваліфікацією.

Функціонування Внутрішніх Ринків виражається через кадрову політику під-ва.

Розвиток внутрішнього ринку сприяє зниженню плинності кадрів, оскільки підприємство заінтересоване в збереженні працівників, які знають специфіку його вир-ва.

Зов і Вн ринки тісно пов’язані. У країнах з розвинутою ек-кою може переважати як один, так і інший ринок праці.

47. Ел-ти РП:

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

Елементами ринку праці є: товар, який він пропонує, попит, пропозиція та ціна. У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на запитання, що вважати товаром на ринку праці: робочу силу, працю чи послуги праці? Проте більшість ав­торів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуа­льна робоча сила.

Індивідуальна робоча сипа являє собою сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виро­бництва товарів і послуг.

Попит на РС може бути індивідуальним (ІП) і сукупним (СП).

СП на РС – це ринковий попит усіх фірм та організацій, що діють на ринку.

ІП на РС – це попит окремого роботодавця (під-ва, фірми).

Пропозиція РС хар-зує чис-ть працездатних людей з урахуванням її статі, віку, освіти, професії та кваліфікації.

Співвідношення між попитом на РС та її пропозицією хар-ться навантаженням на 1 вільне РМ.

Ціна РС виступає у вигляді з/п. На ціну РС безпосередньо впливає кон’юнктура РП (співвідношення попиту і пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки з/п та рівень зайнятості населення).

Ціна РС має забезпечувати придбання на ринку такої к-сті споживчих товарів і послуг, щоб працівник міг:

1) підтримати свою працездатність;

2) утримувати сімю і виховувати дітей;

3) підтримувати свій рівень культури;

4) виконувати обов’язки громадянина суспільства.

48. Ф-ції РП.

Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов'язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування по­питу й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між ро­ботодавцями і найманими працівниками.

РП виконує такі ф-ції:

1) узгоджує ек-ні інтереси суб’єктів труд. відносин;

2) забезпечує конкурентне середовище кожної зі сторін ринкової взаємодії;

3) забезпечує пропорційність розподілу РС відповідно до структури суспільних потреб і розвитку техніки;

4) підтримує рівновагу між пропозицією і попитом на РС та її пропозицією;

5) формує резерв труд.рес для забезпечення нормального процесу суспільного відтворення;

6) установлює рівноважні ставки з/п;

7) сприяє формуванню оптимальної професійно-кваліфікаційної структури;

8) впливає на умови реалізації особистого труд-го потенціалу;

9) надає інформацію про структуру попиту і пропозиції, місткість, конюктуру ринку тощо.

Ф-ції:

інформаційну. В умовах ринку ціни на продукцію, попит і пропозиція, відсоткові ставки на кредит постійно змінюються, що позначається на стані ринку праці. Ринок дає учасникам процесу купівлі-продажу товару «робоча сила» інформацію про умови найму, рівні заробітної плати, пропозицію робочих місць і робочої сили, якість робочої сили тощо.

посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок для задоволення взаємних інтересів і потреб щодо вигідних умов купівлі-продажу товару «робоча сила».

відтворювальну. Це основна функція ринку праці, який встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили.

стимулюючу. Ця функція полягає в тому, що ринок розвертає економіку лицем до потреб людей, робить усіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні цих потреб.

регулюючу. Ринок узагалі впливає на всі сфери економіки і передусім на виробництво. Він дає відповіді на питання ЩО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти.

оздоровлюючу. Завдяки конкуренції суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств. Ринок — це найоб'єктивніший суддя, найдемократичніший механізм економічного добору ефективно діючих господарств і банкрутства слабких.