
- •14. Структура власності: типи, види і форми.
- •15. Відносини власності на фактори виробництва і характери їх поєднання. Права власності.
- •19. Виникнення і еволюція грошових відносин.
- •23.Прибуток як економічна категорія.
- •24.Ринок: суть, функції, суб’єкти та об’єкти.
- •26. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •27. Конкуренція та її суть. Функції та форми конкуренції.
- •29. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа,
- •30. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •63. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
- •37. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •59. Заробітна плата та її теорії.
- •41. Форми господарювання в сільському господарстві.
- •40. Земельна рента та її форми.
- •50.Економічне зростання: типи і фактори.
- •51. Заощадження та інвестиції. Роль інвестицій в економічному зростанні.
- •47. Суспільний продукт(с.П.): форми та методи обчислення.
- •46. Суть і види економічного відтворення.
- •49. Національний дохід та його концепції.
- •64. Національне багатство та його структура.
- •55. Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення :
- •53. Економічні цикли та економічні кризи. Теорії циклів: дискусійні проблеми:
- •54. Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки:
- •42,43,44. Зміст перехідної економіки:загальне і особливе. Обєктивні чинники перехідного стану.
- •45.Роздержавлення і приватизація власності у постсоціалістичних країнах.Особл. Ринкової трансформації української економіки.
- •56.Світове господарство:його суть та структура
- •57,59 . Мпп і міжнародніек. Відносини.
- •61.Міжнародні валютно фінансові організації
63. Домогосподарство як суб’єкт ринкової економіки.
У сучасних цивілізованих країнах світу найпрогресивнішою суспільною системою вважається змішана економіка. Вона передбачає співіснування в межах однієї держави різних економічних секторів. Одним з таких секторів є домашні господарства. домогосподарство визначається як «особа або група осіб, поєднаних з метою забезпечення всім необхідним для життя», тобто об’єднаних спільним веденням господарства. Поняття “домогосподарство” ні в якому разі не можна ототожнювати з поняттям “сім’я”.
Сім’я – це сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.
Термін “домогосподарство” більш чітко прив’язаний до територіальних меж окремої господарської одиниці, включає членів домогосподарства, що не є родичами, і передбачає існування економічних відносин власності в середині домогосподарства та виробничих відносин, якщо вони існують. Важливо уявити домогосподарство як основну одиницю соціального і біологічного відтворення, пов’язану із соціально-економічною макроструктурою.
Домашні господарства є постачальниками ресурсів— це робоча сила людини, її особиста праця.
Застосовуючи майно, що є в особистому розпорядженні, з метою виробництва товарів, домовласник ставить на службу інтересам суспільства такий важливий економічний ресурс, як капітал.
Крім праці та капіталу домогосподарства можуть постачати і грошові ресурси, які необхідні для організації суспільного виробництва.
33. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
Підприємство – первинна ланка суспільного поділу праці і водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником і забезпечує процес відтворення на основі самостійності самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.
Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств. Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1. формами власності; 2. формами організації; 3. розмірами; 4. сферами діяльності.
Відповідно до форм власності розрізняють підприємства таких видів:
Індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється виробництво, весь дохід належить виробнику.
Сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім’ї;
Приватне, засноване на власності окремого громадянина з правом наймання робочої сили;
Колективне, засноване на власності трудового колективу підприємства, кооперативу або іншого статутного виробництва, громадської та релігійної організації;
Державне, засноване на загальнодержавній власності;
Комунальне, засноване на власності адміністративно-територіадьних одиниць;
Спільне, засноване на об’єднанні підприємств різних форм власності;
Орендне – підприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передає в користування трудовим колективам.
товариство — форма організації підприємства, що базується на об’єднанні майна різних власників.
асоціації — об’єднання, створені з метою постійної координації господарської діяльності;
корпорації (акціонерні товариства) — об’єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів.
консорціуми — об’єднання промислового та банківського капіталу на певний час для досягнення єдиної мети;
концерни — об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців. За формою організації:
- одноосібні - партнерство чи тов-во - корпорації та акц тов-ва
В залежності від характеру інтергації та ступеню відповідальності:
повні; з обмеж відп; командитні; акціонерні.
По чисельності робітників:
малі; середні; великі.
Функціонування ринкових відносин пов’язане з виникненням цілого ряду фірм: Лізингові фірми , Інноваційні фірми , Венчурні фірми , Брокерські фірми , Аудиторські фірми , фінансово-промисловим групам.