Тема 13. Управління інформаційними технологіями

1. Які міжнародні та вітчизняні методології та методики використовуються для управління інформаційними технологіями (ІТ) в організації та яке призначення має кожна з них?

2. Сутність поняття “IT Governance” та його зв’язок з проблемою управління ІТ.

3. Структура (склад) міжнародного стандарту СОВІТ (Control Objectives for Information and Related Technologies) та призначення кожної складової.

4. Які класи та категорії бізнес-вимог (інформаційні критерії) висуваються до інформації для досягнення цілей бізнесу?

5. Які класи ІТ-ресурсів є об’єктами контролю в системі управління інформаційними технологіями в організації? Які ще об’єкти контролю (управління) Вам відомі?

6. Які ІТ-процеси підтримує система управління ІТ відповідно до СОВІТ і в які домени управління вони групуються.

7. Стратегічні й тактичні задачі системи управління ІТ у компанії.

8. Що таке Модель Зрілості (Maturity Models, MM) системи управління ІТ компанії? Які рівні вона має та з якою метою оцінюють рівень Моделі Зрілості організації?

9. Які загальні фактори успіху ІТ-процесів Вам відомі? Сутність поняття Критичні Фактори Успіху (Critical Success Factor) (КФУ) . Наведіть приклади КФУ для конкретного ІТ-процесу.

10. Сутність поняття Ключові Індикатори Цілей (Key Goal Indicator) (КІЦ). Наведіть приклади КІЦ.

11. Сутність поняття Ключові Індикатори Результату (Key Performance Indicator) (КІР). Наведіть приклади КІР.

12. Сутність і взаємозв’язок понять високорівневі задачі управління (об’єкти контролю) та детальні задачі управління (об’єкти контролю). Наведіть приклади.

13. З якою метою і за якими моделями проводиться аудит ІТ-процесів?

14. На яких рівнях та за якими критеріями оцінюються процеси управління ІТ за СОВІТ.

15. Модель і критерії оцінки процесів управління ІТ.

16. Основні етапи аудиту та їх зміст.

17. Технологія аудиту ІТ за СОВІТ та інструментальні засоби його підтримки та полегшення.

18. Взаємозв’язок СОВІТ з іншими методиками та стандартами.

Тема 14. Консалтинг у сфері інформаційних технологій

1. Дайте визначення поняття “консалтинг”. Основні форми консалтингових послуг. Які послуги надають консалтингові компанії на українському ринку?

2. Дайте визначення поняття “ІТ-консалтинг”. Основні форми ІТ- консалтингових послуг. Які послуги надають консалтингові компанії на українському ринку?

3. Наведіть універсальну узагальнену класифікацію консалтингових послуг.

4. Класифікація консалтингових послуг у сфері інформаційних технологій.

5. У чому полягають особливості ІТ-консалтингу.

6. Стадії консалтингового процесу.

7. Етапи розробки проекту з ІТ-консалтингу та їх характеристика.

8. Назвіть основні форми встановлення ціни на консалтингові послуги. Охарактеризуйте їх.

9. Методологічна та інструментальна база ІТ-консалтингу (стандарти і CASE–засоби).

Тема 15. Економічна ефективність інформаційних систем

1. Сутність понять економічна ефективність і економічний ефект ІС, джерела економічної ефективності.

2. Які показники найчастіше використовують на практиці для оцінки ефективності й доцільності капіталовкладень у модернізацію вже існуючої або впровадження нової ІС?

3. Які фінансові методики визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

4. Які імовірнісні методики визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

5. Які методики якісного аналізу визначення ефективності ІТ-інвестицій Вам відомі, їх зміст.

6. Сутність класичної (спрощеної) моделі сукупної вартості володіння ІТ-інфраструктурою (Total Cost of Ownership, TCO) (СВВ)

7. Склад витрат, що враховуються в моделі СВВ ІТ-інфраструктурою.

8. Які фактори впливають на величину СВВ ІТ-інфраструктурою.

9. Для розв’язанню яких задач інформаційного менеджменту використовується модель сукупної вартості володіння ІТ-інфраструктурою.

10. Класифікація робочих місць підприємства в моделі СВВ ІТ-інфраструктурою.

11. Технологія застосування моделі СВВ для управління витратами на ІТ-інфраструктуру організації.

12. Особливості застосування моделі СВВ ІТ-інфраструктурою в умовах України.

7. ПОРЯДОК ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, ЗРАЗОК ЕКЗАМЕНАЦІЙНОГО БІЛЕТА

Проведення модульного контролю знань регламентується "Положенням про рейтингову систему оцінки успішності навчання в Київському національному економічному університеті", де встановлена тривалість, порядок виконання контрольних завдань, термін перевірки, умови подачі та розгляду апеляції студента.

Дисципліна викладається за вибором університету для магістрів з економічної кібернетики за програмою “Інформаційний менеджмент”.

Організація поточного контролю знань

Протягом семестру здійснюється два поточних контролі. Система поточного контролю знань магістрів виконується за двома напрямками:

а) перевірка теоретичних знань;

б) перевірка виконання індивідуальних практичних завдань.

На перший поточний контроль винесено оцінювання теоретичних знань, що здійснюється за результатами роботи, підчас якої студент повинен у письмовій формі відповісти на всі 40 запитань опитувальної таблиці (як теоретичні, так і ті, що стосуються організації маркетингової діяльності на базі практики).

На другий поточний контроль виноситься захист лабораторної роботи.

Поточні контролі проводяться:

Перший - на 8-ому тижні дев’ятого семестру:

Другий - на 17-ому тижні дев’ятого семестру :

Критерії оцінювання на поточному контролі:

Контрольні завдання побудовані з урахуванням вимоги однакової складності для всіх студентів.

Результати оцінювання знань на першому поточному контролі фіксуються на тексті виконаного індивідуального завдання (опитувальної таблиці). Кожне питання оцінюється у 0,5 бали, загальна сума балів за цю роботу - 20 балів, але для допуску до екзамену вона повинна бути не менше 10 балів.

Результати оцінювання знань на другому поточному контролі показують рівень освоєння функцій і можливостей, отримання навичок роботи, виконання лабораторної роботи. Максимальна оцінка за виконання лабораторної роботи - 20 балів, але не менше 10 балів.

Таким чином студент може отримати за поточну роботу максимально 40 балів. Студенти, які отримали 20 і більше балів (25, 30, 35, 40), допускається до іспиту.

Об’єктом поточного контролю знань студентів заочної форми навчання є індивідуальні завдання у вигляді опитувальних таблиць, які вони повинні заповнити на основі інформації з місця роботи та теоретичних знань, отриманих в результаті самостійного вивчення дисципліни. Крім того, проводиться співбесіда і захист індивідуальної роботи під час проведення практичних занять. Максимальна оцінка виконаної роботи - 40 балів, мінімальна, яка достатня для допуску до екзамену, - 20 балів.

Підсумковий контроль знань студентів

Формою підсумкового контролю дисципліни є іспит. Об’єктом контролю знань студентів є результати виконання письмових екзаменаційних завдань.

Екзаменаційний білет містить 5 теоретичних питань і одну ситуаційну вправу; кожне завдання оцінюється за шкалою 10, 5, 0 балів. Результати іспиту оцінюються від 0 до 60 балів. Для успішного складання іспиту студент повинен набрати не менше 30 балів.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю (за умови, що студент набрав 20-40 балів) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів).

Підсумкова оцінка формується шляхом складання набраних балів та переведенням отриманого результату до 4-ри бальної системи та шкали за системою ECTS за схемою:

Загальна кількість балів	Оцінка за 4-ри бальною системою	Оцінка за шкалою ECTS
85-100	5 (відмінно)	А
80	4 (добре)	В
65-75		С
60	3 (задовільно)	D
50-55		Е
20-45	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	FX
0-15	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	F