- •1. Система вищої освіти в україні
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •3. Навчальні плани, навчальні програми і підручники.
- •4. Форми організації навчання у вищій школі
- •5. Лекції, методика їх проведення
- •6. Семінарське заняття, методика його проведення
- •7. Лабораторне заняття, особливості його проведення.
- •8. Самостійна навчальна робота студентів.
- •9. Науково-дослідна робота студентів
- •10. Педагогічна практика, її зміст і організація
- •11. Науково-методична робота у педагогічних навчальних закладах
- •12. Структура навчального процесу у внз
- •13. Принципи дидактики вищої школи.
- •14. Використання сучасних технологій у внз.
- •15. Використання сучасних інформаційних технологій у вивченні пед.. Дисциплін.
- •16. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Методи контролю.
- •17. Модульно-рейтингова система навчання і оцінка знань.
- •18. Наукова організація праці викладача і психологічна готовність до професійної діяльності.
- •19. Основні напрями виховання студенської молоді.
- •21. Методи навчання у внз.
- •22. Методика викладання загальних основ педагогіки.
- •23. Сучасні підходи до викладання дидактики у внз.
- •24. Цілепокладання у педагогічному процесі.
- •25. Методичні особливості вивчення теми «Зміст освіти.»
- •26. Особливості засвоєння теми «Методи і засоби навчання»
- •27. Специфіка вивчення і методичні рекомендації до теми «Форми навчання»
- •28. Методика вивчення теми «Урок у контексті особистісно зорієнтованого навчання»
- •29. Логічні основи вивчення процесу навчання.
- •30. Методичні особливості вивчення закономірностей, принципів, правил навчання.
- •31. Дидактичний менеджмент: сутність, перспективи розвитку.
- •32. Диференційоване і розвивальне навчання у початковій школі: основні засади і методологія.
- •34. Педагогічний моніторинг та кваліметрія.
- •35. Педагогічні інновації: методичні основи
- •36. Методичні особливості вивчення теорії виховання.
- •38. Методи виховання у контексті сучасності.
- •39. Особливості вивчення школознавства
- •40. Методичні основи вивчення курсу «Історія педагогіки»
- •41. Методика вивчення української народної педагогіки
- •42. Особливості викладання курсу «Пед. Логіка»
- •43. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кмсонп.
- •44. Профілактика неуспішності студентів із пед.. Дисциплін.
- •45. Сучасні проблеми дидактики вищої школи.
- •46. Індивідуальний навчальний план студента.
- •47. Перспективи розвитку інноваційних пед.. Технологій.
- •48. Дидактика і методика: проблеми взаємозв’язку.
- •49. Формування у майбутніх вчителів готовності до впровадження інноваційних технологій
- •50. Зміст підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
- •51. Професійна компетентність викладача вищої школи.
- •53. Професійна компетентність учителя поч.. Кл.
- •54. Використання інтерактивних технологій при викладанні пед.. Дисциплін.
- •55. Моніторинг освітньої підготовки майбутніх вчителів поч.. Кл.
- •56. Організація самостійної роботи студентів.
34. Педагогічний моніторинг та кваліметрія.
Практично в кожному з вищезазначених джерел розробляються окремі теоретичні
положення педагогічного моніторингу, даються визначення, конкретизується понятійно-
критері-альний апарат, тобто вказуються мета, завдання, напрями, об’єкти. Однак помітною є
тенденція, коли широко узагальнюється практичний досвід педагогічного моніторингу при очевидній відсутності фундаментальних знань про моніторинг. Адже в сучасних навчальних посібниках дане поняття взагалі відсутнє.
Велика увага приділяється питанням організації, технології і механізмам проведення моніторингу. Дослідження свідчать про те, що багато аспектів педагогічного моніторингу достатньо розроблені в теорії, накопиченим є і практичний досвід організації і проведення моніторингу в навчальних закладах різного рівня. Проте дослідники в основному обмежуються оцінюванням такого показника якості навчальних досягнень тих, хто навчається, як рівень навченості. Водночас велика кількість показників залишається поза увагою. Моніторинг також використовує систему понять, у тому числі критерії, показники, норми, та це не зводиться до діагностики. Однією з ознак є безперервність, але це поняття відносне. Ідеальної безперервності, як узабезпечують системи відеоспостереження за місцевістю (в еко-логії), в освіті немає. Педагогічне спостереження, яке здійснюється самим викладачем, є більш безперервним, ніж моніторинг або діагностика результатів. На відміну від моніторингу діагностику розглядають крізь призму індивідуальності, вона націлена на глибоке дослідження конкретних явищ, діяльності, стану і динаміки розвитку освітніх систем. Моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу
на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його
розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення освіти. В процесі здійснення моніторингових досліджень щодо якості навчальних досягнень студентів виховуються дисципліна, витримка, формуються професійно важливі якості, інтереси і прагнен-ня до безперервної самоосвітою. Отже, моніторинг – цілісний управлінський інструмент, до складу якого входять діагностика, дослідження, оцінювання і контроль, які в свою чергу знаходяться у
постійному взаємозв’язку і проявляються залежно від завдань моніторингу.
Кваліметрія – це наукова дисципліна, яка вивчає методологію та проблематику комплексних кількісних оцінок якості будь-яких об’єктів: предметів, явищ або процесів.
Методи кваліметрії поширилися й на педагогіку, що зумовило появу педагогічної кваліметрії – самостійної наукової дисципліни, одного з напрямів загальної кваліметрії, який доповнює всі педагогічні науки контролем, діагностикою й корекцією результатів.
ПЕДАГОГІЧНА КВАЛІМЕТРІЯ
- галузь наукового знання, що вивчає методологію і проблематику розробки комплексних оцінок якості будь-яких педагогічних об’єктів (предметів, явищ, процесів).
Причиною виділення педагогічної кваліметрії як особливого напрямку стало те, що оцінка якості психолого-педагогічних предметів, явищ, процесів вимагає до себе особливої уваги й обережності, позаяк у більшості випадків об’єктом оцінки виявляється людина, її особистісні властивості і якості.
У педагогіці методи кваліметрії використовуються для: кількісного представлення результатів досліджень; встановлення деяких закономірностей педагогічних процесів і явищ (на основі встановлення кількісних закономірностей); визначення вірогідності висунутих гіпотез досліджень; моніторингу в системі освіти.