- •1. Система вищої освіти в україні
- •2. Зміст освіти у вищій школі.
- •3. Навчальні плани, навчальні програми і підручники.
- •4. Форми організації навчання у вищій школі
- •5. Лекції, методика їх проведення
- •6. Семінарське заняття, методика його проведення
- •7. Лабораторне заняття, особливості його проведення.
- •8. Самостійна навчальна робота студентів.
- •9. Науково-дослідна робота студентів
- •10. Педагогічна практика, її зміст і організація
- •11. Науково-методична робота у педагогічних навчальних закладах
- •12. Структура навчального процесу у внз
- •13. Принципи дидактики вищої школи.
- •14. Використання сучасних технологій у внз.
- •15. Використання сучасних інформаційних технологій у вивченні пед.. Дисциплін.
- •16. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Методи контролю.
- •17. Модульно-рейтингова система навчання і оцінка знань.
- •18. Наукова організація праці викладача і психологічна готовність до професійної діяльності.
- •19. Основні напрями виховання студенської молоді.
- •21. Методи навчання у внз.
- •22. Методика викладання загальних основ педагогіки.
- •23. Сучасні підходи до викладання дидактики у внз.
- •24. Цілепокладання у педагогічному процесі.
- •25. Методичні особливості вивчення теми «Зміст освіти.»
- •26. Особливості засвоєння теми «Методи і засоби навчання»
- •27. Специфіка вивчення і методичні рекомендації до теми «Форми навчання»
- •28. Методика вивчення теми «Урок у контексті особистісно зорієнтованого навчання»
- •29. Логічні основи вивчення процесу навчання.
- •30. Методичні особливості вивчення закономірностей, принципів, правил навчання.
- •31. Дидактичний менеджмент: сутність, перспективи розвитку.
- •32. Диференційоване і розвивальне навчання у початковій школі: основні засади і методологія.
- •34. Педагогічний моніторинг та кваліметрія.
- •35. Педагогічні інновації: методичні основи
- •36. Методичні особливості вивчення теорії виховання.
- •38. Методи виховання у контексті сучасності.
- •39. Особливості вивчення школознавства
- •40. Методичні основи вивчення курсу «Історія педагогіки»
- •41. Методика вивчення української народної педагогіки
- •42. Особливості викладання курсу «Пед. Логіка»
- •43. Модернізація форм і методів навчання студентів у контексті кмсонп.
- •44. Профілактика неуспішності студентів із пед.. Дисциплін.
- •45. Сучасні проблеми дидактики вищої школи.
- •46. Індивідуальний навчальний план студента.
- •47. Перспективи розвитку інноваційних пед.. Технологій.
- •48. Дидактика і методика: проблеми взаємозв’язку.
- •49. Формування у майбутніх вчителів готовності до впровадження інноваційних технологій
- •50. Зміст підготовки майбутнього вчителя початкових класів.
- •51. Професійна компетентність викладача вищої школи.
- •53. Професійна компетентність учителя поч.. Кл.
- •54. Використання інтерактивних технологій при викладанні пед.. Дисциплін.
- •55. Моніторинг освітньої підготовки майбутніх вчителів поч.. Кл.
- •56. Організація самостійної роботи студентів.
2. Зміст освіти у вищій школі.
Освіта — це сукупність знань, умінь, навичок і компетенцій, набутих у навчальних закладах або самостійно, а також процес засвоєння систематизованих знань, розвитку пізнавальних сил, формування світогляду. Під освітою розуміється процес і результат удосконалення здібностей і поведінки особистості, за якого вона досягає соціальної зрілості та індивідуального зростання.
Зміст освіти — це чітко окреслене коло знань, умінь, навичок і компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання у навчальному закладі або самостійно.
Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів. Зміст освіти визначається освітньо-професійною програмою підготовки, структурно-логічною системою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами огранів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах , дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітньо-професійна програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із заначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю. Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки. Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
Зміст освіти закріплюється державними документами та навчально-методичними комплексами. Це навчальні плани, навчальні програми, підручники, посібники.
Навчальний план — основний нормативний документ (стандарт) вищого навчального закладу, що складається на підставі освітньо-професійної програми і структурно-логічної схеми підготовки фахівців та визначає організацію їх навчальної діяльності. Навчальним планом охоплено: графік процесу навчання; перелік та обсяг навчальних дисциплін; послідовність їх вивчення; конкретні форми проведення занять (лекції, семінари, лабораторні тощо) та їх обсяг; форми проведення підсумкового контролю (екзамен, залік, диференційований залік); порядок проведення практик, їх види; обсяг часу, відведеного на самостійну роботу студентів; кількість курсових робіт, які виконує студент за період навчання; зміст і форми державної атестації.
Навчальний план складають провідні викладачі, як правило, декани факультетів, завідувачі кафедр. Затверджується навчальний план керівником вищого навчального закладу, погоджується в Міністерстві освіти і науки України, інших профільних міністерствах, яким підпорядковані вищі навчальні заклади, і скріплюється відповідними печатками.
Навчальна програма — державний документ, в якому визначено зміст освіти з окремої навчальної дисципліни з виділенням розділів, тем, кількості годин на їх опрацювання. Навчальні програми розробляються науково-методичними комісіями ВНЗ за професійними напрямами і затверджуються Міністерством освіти і науки України. Вони є базовими з основних дисциплін з урахуванням державних стандартів. На їх основі кафедри вищих навчальних закладів розробляють робочі навчальні програми, які затверджуються кафедрами, радами факультетів та вченими радами вищих навчальних закладів. Робочі навчальні програми обов´язкові для виконання викладачами.
У підготовці навчальних програм треба ретельно дотримуватися вимог наступності між змістом освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах, а також рівнями підготовки фахівців у рамках вищої школи — молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів.
Навчальна програма є базовим документом при підготовці підручників і навчальних посібників для вищої школи.
Підручник — це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з конкретної дисципліни відповідно до вимог чинної програми.
Навчальний посібник — це навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з окремих аспектів програми, а також подається додатковий матеріал для формування в студентів умінь і навичок. Якщо для загальноосвітніх навчально-виховних закладів готують переважно підручники, де чітко визначені параметри щодо змісту освіти, то у вищих навчальних закладах більш поширені навчальні посібники.
Для підвищення продуктивності навчальної діяльності у вищих навчальних закладах при укладанні навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників у нормативах планування навчального навантаження професорсько-викладацького складу необхідно перенести центр ваги на організацію самостійної навчальної роботи студентів і забезпечення ефективного контролю й оцінювання цієї форми навчання.