- •1. Інформація та її властивості.
- •2. Інформаційна культура.
- •3. Концепції інформації.
- •4. Співвідношення понять "інформація" та "знання".
- •5. Наукові напрями, що вивчають інформаційні потоки.
- •6. Прогрес як передумова формування інформаційного суспільства.
- •7. Документ в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •8. Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності.
- •9. Основні види інформаційних документів: загальна характеристика.
- •10. Співвідношення первинних і вторинних документів.
- •11. Загальна методика створення інформаційного документа.
- •12. Види та різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення.
- •13. Бібліографічний документ.
- •14. Реферативний документ.
- •15. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів.
- •16. Оглядовий документ.
- •17. Аналітичний документ.
- •18. Текст як основна складова інформаційного повідомлення.
- •19. Інформаційні процеси.
- •20. Інформація як товар.
- •24. Сутність інформаційного забезпечення управління.
- •25. Структура і властивості економічної інформації.
- •26. Інформаційні ресурси управління.
- •27. Призначення і роль інформаційних систем.
- •28. Структура та функції інформаційних систем управління.
- •29. Ресурси і технології інформаційних систем.
- •Інформаційна технологія
- •30. Поняття і класифікація інформаційних технологій.
- •31. Основні етапи розвитку інформаційних технологій.
- •32. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.
- •33. Поняття інформаційної потреби.
- •40. Загальна характеристика видів інформаційного обслуговування.
- •41. Видова структура сфери інформаційного обслуговування (документальне, фактографічне та концептуальне).
- •43. Фактографічний пошук.
- •Мета і завдання Закону
- •54. Закон України "Про науково-технічну інформацію".
- •55. Структура, завдання та функції Національної системи науково-технічної інформації України.
- •57. Закон України про національну програму інформатизації.
- •62. Документальне забезпечення управління.
- •63. Перетворення документів в електронну форму.
- •Недоліки комплексів:
- •65. Створення презентації документів.
- •66. Технології документального забезпечення управління.
- •67. Характеристика та інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця фахівця.
- •68. Автоматизація документообігу.
- •69. Гіпертекстові та мультимедійні технології роботи з документами.
- •70. Технології обробки інформації на автоматизованому робочому місці фахівця.
- •71. Пакетний режим обробки інформації.
- •72. Режим телеобробки інформації.
- •73. Інтерактивний режим обробки інформації.
- •74. Технічні засоби управлінського зв’язку.
- •75. Системи мобільного зв’язку в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •2. Технічні засоби управління
- •80. Принтери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
- •81. Сканери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
72. Режим телеобробки інформації.
Режим телеобробки інформації застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача ЕОМ у процесі обробки повідомлень, відомостей, що надходять від віддалених абонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів. Сьогодні замість терміна "режим телеобробки" частіше використовують термін "обробка за допомогою засобів мережі ЕОМ" або "технологія (режим) клієнт-сервер". Це режим роботи засобів обчислювальної техніки, встановлених на різних місцях. Серед них є одна − ЕОМ-сервер, що може зберігати інформацію спільного користування і виконувати різні функції для обслуговування користувачів. Із сервера на машину користувача (клієнта) може завантажуватись не тільки прикладне, а й системне програмне забезпечення.
73. Інтерактивний режим обробки інформації.
За інтерактивного режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а обробка інформації ведеться у вигляді діалогу.
Між користувачем і обробкою даних на ЕОМ нема посередників (ІОЦ). Користувач може втрутитись у процес розв'язування задач на ЕОМ. У процесі діалогу ЕОМ ставить користувачеві запитання, супроводжуючи їх коментарями, а на підставі відповідей користувача автоматично формує чергу на обробку за запитами користувачів.
Режим реального часу забезпечує дуже велику швидкість обробки інформації, його використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею й обробкою банківської інформації в глобальних міжнародних системах типу SWIFT). і неперервними технологічними процесами. У таких системах ЕОМ підключають до спеціального обладнання, що автоматично реєструє стан технологічного процесу (наприклад, температуру рідини).
Якщо діалогові обробки інформації організовано так, що діалог з ЕОМ здійснюється зі швидкістю діалогу "людина − людина", йдеться про режим реального часу. У цьому режимі поділу часу до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм.
74. Технічні засоби управлінського зв’язку.
До засобів управлінського зв'язку належать: телефонний зв'язок, телефони, модеми, системи супутникового зв'язку.
1.1. Системи мобільного зв'язку
При виборі системи мобільного зв'язку слід ураховувати такі фактори:
1) територіальний (мобільні радіосистеми (крім супутникової) мають обмеження);
2) коло потенційних співрозмовників (якщо велика частина переговорів відбувається в рамках вузького кола абонентів, краще обладнати їх системою зв'язку з обмеженими можливостями виходу на зовнішні телефонні лінії;
3) передбачувані голосові розмови. Для кожного тарифного пакета існує сфера найвигіднішої тривалості розмов.
4) необхідність конфіденційності зв'язку (абсолютної конфіденційності жодна мобільна система не забезпечує);
5) потреба в додаткових видах обслуговування (головна поштова скринька, можливість переадресування дзвінків, конференц-зв'язок).
Радіподовжувачі дають змогу використовувати домашню або офісну стаціонарну телефонну лінію в мобільному варіанті. Радіотелефони мають радіус 0,5-1 км або й більше. Радіоподовжувач передбачає наявність стаціонарного телефону, що дозволяє використовувати один тюнер в офісі (вдома) і на виїзді.
Транкінговий зв'язок − це кооперативний зв'язок, призначений для роботи в рамках однієї групи. Транкінговий телефон працює в режимі почергового спілкування, передбачає можливість одночасного спілкування абонентів між собою. За допомогою транкінгу можна передавати цифрову інформацію, включаючи шифрування повідомлень. Значною перевагою транкінгу перед стільниковим зв'язком, окрім дешевизни, є те, що він вирішує проблему не тільки зовнішніх контактів, а й дає змогу практично будь-якій організації мати свою внутрішню мережу абонентів. Є також змога мати пріоритетних абонентів − яким зв'язок надається у першу чергу.
Стільниковий зв'язок − найдорожчий і зручний зв'язок, який забезпечує весь спектр послуг звичайного телефону й "мандрує" з користувачем практично по всій території України.
Супутниковий зв'язок. Супутникові системи − поки що елітарний від зв'язку: зв'язок із наземними мережами відбувається через супутник і одну з наземних станцій космічного зв'язку.
Пейджерний зв'язок − найпростіший і найдешевший, призначений для передачі повідомлень. Повідомлення можна отримати в радіусі до 60 км від базової станції.
Модемний зв'язок. Слово "модем" походить від скорочення двох термінів модулятор/демодулятор. Модем формує листок.