72. Режим телеобробки інформації.

Режим телеобробки інформації застосовують за необхідності оперативної взаємодії користувача ЕОМ у процесі обробки повідомлень, відомостей, що надходять від віддалених абонентів. У цьому режимі користувач дістає безпосередній доступ до машинних ресурсів. Сьогодні замість терміна "режим телеобробки" частіше використовують термін "обробка за допомогою засобів мережі ЕОМ" або "технологія (режим) клієнт-сервер". Це режим роботи засобів обчислювальної техніки, встановлених на різних місцях. Серед них є одна − ЕОМ-сервер, що може зберігати інформацію спільного користування і виконувати різні функції для обслуговування користувачів. Із сервера на машину користувача (клієнта) може завантажуватись не тільки прикладне, а й системне програмне забезпечення.

73. Інтерактивний режим обробки інформації.

За інтерактивного режиму користувач має безпосередній доступ до машинних ресурсів, а обробка інформації ведеться у вигляді діалогу.

Між користувачем і обробкою даних на ЕОМ нема посередників (ІОЦ). Користувач може втрутитись у процес розв'язування задач на ЕОМ. У процесі діалогу ЕОМ ставить користувачеві запитання, супроводжуючи їх коментарями, а на підставі відповідей користувача автоматично формує чергу на обробку за запитами користувачів.

Режим реального часу забезпечує дуже велику швидкість обробки інформації, його використовують для управління швидкоплинними процесами (наприклад, передачею й обробкою банківської інформації в глобальних міжнародних системах типу SWIFT). і неперервними технологічними процесами. У таких системах ЕОМ підключають до спеціального обладнання, що автоматично реєструє стан технологічного процесу (наприклад, температуру рідини).

Якщо діалогові обробки інформації організовано так, що діалог з ЕОМ здійснюється зі швидкістю діалогу "людина − людина", йдеться про режим реального часу. У цьому режимі поділу часу до машинних ресурсів одночасно можуть звертатися кілька користувачів або програм.

74. Технічні засоби управлінського зв’язку.

До засобів управлінського зв'язку належать: телефонний зв'язок, телефони, модеми, системи супутникового зв'язку.

1.1. Системи мобільного зв'язку

При виборі системи мобільного зв'язку слід ураховувати такі фактори:

1) територіальний (мобільні радіосистеми (крім супутникової) мають обмеження);

2) коло потенційних співрозмовників (якщо велика частина переговорів відбувається в рамках вузького кола абонентів, краще обладнати їх системою зв'язку з обмеженими можливостями виходу на зовнішні телефонні лінії;

3) передбачувані голосові розмови. Для кожного тарифного пакета існує сфера найвигіднішої тривалості розмов.

4) необхідність конфіденційності зв'язку (абсолютної конфіденційності жодна мобільна система не забезпечує);

5) потреба в додаткових видах обслуговування (головна поштова скринька, можливість переадресування дзвінків, конференц-зв'язок).

Радіподовжувачі дають змогу використовувати домашню або офісну стаціонарну телефонну лінію в мобільному варіанті. Радіотелефони мають радіус 0,5-1 км або й більше. Радіоподовжувач передбачає наявність стаціонарного телефону, що дозволяє використовувати один тюнер в офісі (вдома) і на виїзді.

Транкінговий зв'язок − це кооперативний зв'язок, призначений для роботи в рамках однієї групи. Транкінговий телефон працює в режимі почергового спілкування, передбачає можливість одночасного спілкування абонентів між собою. За допомогою транкінгу можна передавати цифрову інформацію, включаючи шифрування повідомлень. Значною перевагою транкінгу перед стільниковим зв'язком, окрім дешевизни, є те, що він вирішує проблему не тільки зовнішніх контактів, а й дає змогу практично будь-якій організації мати свою внутрішню мережу абонентів. Є також змога мати пріоритетних абонентів − яким зв'язок надається у першу чергу.

Стільниковий зв'язок − найдорожчий і зручний зв'язок, який забезпечує весь спектр послуг звичайного телефону й "мандрує" з користувачем практично по всій території України.

Супутниковий зв'язок. Супутникові системи − поки що елітарний від зв'язку: зв'язок із наземними мережами відбувається через супутник і одну з наземних станцій космічного зв'язку.

Пейджерний зв'язок − найпростіший і найдешевший, призначений для передачі повідомлень. Повідомлення можна отримати в радіусі до 60 км від базової станції.

Модемний зв'язок. Слово "модем" походить від скорочення двох термінів модулятор/демодулятор. Модем формує листок.