- •1. Інформація та її властивості.
- •2. Інформаційна культура.
- •3. Концепції інформації.
- •4. Співвідношення понять "інформація" та "знання".
- •5. Наукові напрями, що вивчають інформаційні потоки.
- •6. Прогрес як передумова формування інформаційного суспільства.
- •7. Документ в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •8. Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності.
- •9. Основні види інформаційних документів: загальна характеристика.
- •10. Співвідношення первинних і вторинних документів.
- •11. Загальна методика створення інформаційного документа.
- •12. Види та різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення.
- •13. Бібліографічний документ.
- •14. Реферативний документ.
- •15. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів.
- •16. Оглядовий документ.
- •17. Аналітичний документ.
- •18. Текст як основна складова інформаційного повідомлення.
- •19. Інформаційні процеси.
- •20. Інформація як товар.
- •24. Сутність інформаційного забезпечення управління.
- •25. Структура і властивості економічної інформації.
- •26. Інформаційні ресурси управління.
- •27. Призначення і роль інформаційних систем.
- •28. Структура та функції інформаційних систем управління.
- •29. Ресурси і технології інформаційних систем.
- •Інформаційна технологія
- •30. Поняття і класифікація інформаційних технологій.
- •31. Основні етапи розвитку інформаційних технологій.
- •32. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.
- •33. Поняття інформаційної потреби.
- •40. Загальна характеристика видів інформаційного обслуговування.
- •41. Видова структура сфери інформаційного обслуговування (документальне, фактографічне та концептуальне).
- •43. Фактографічний пошук.
- •Мета і завдання Закону
- •54. Закон України "Про науково-технічну інформацію".
- •55. Структура, завдання та функції Національної системи науково-технічної інформації України.
- •57. Закон України про національну програму інформатизації.
- •62. Документальне забезпечення управління.
- •63. Перетворення документів в електронну форму.
- •Недоліки комплексів:
- •65. Створення презентації документів.
- •66. Технології документального забезпечення управління.
- •67. Характеристика та інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця фахівця.
- •68. Автоматизація документообігу.
- •69. Гіпертекстові та мультимедійні технології роботи з документами.
- •70. Технології обробки інформації на автоматизованому робочому місці фахівця.
- •71. Пакетний режим обробки інформації.
- •72. Режим телеобробки інформації.
- •73. Інтерактивний режим обробки інформації.
- •74. Технічні засоби управлінського зв’язку.
- •75. Системи мобільного зв’язку в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •2. Технічні засоби управління
- •80. Принтери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
- •81. Сканери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
31. Основні етапи розвитку інформаційних технологій.
Процес розвитку інформаційних технологій, його розділення на етапи розглянуті в багатьох роботах.
У підручнику «Автоматизовані інформаційні технології в економіці» [1, с. 24] запропонована наступна періодизація розвитку інформаційних технологій:
кінець 50-х – початок 60-х рр. – часткова електронна обробка даних;
60-і рр. – початок 70-х рр. – ЕСОД – електронна система обробки даних;
70-і рр. – централізована автоматизована обробка інформації в умовах ОЦ, ОЦКВ (обчислювальних центрів колективного використання);
80-і рр. – спеціалізація технологічних рішень на базі МІНІ-ЕОМ, ПЕОМ і віддаленого доступу до масивів даних з одночасною універсалізацією способів обробки інформації на базі могутніх супер-ЕОМ;
кінець 80-х рр. – теперішній час – НІТ (нова інформаційна технологія) – поєднання засобів обчислювальної техніки, засобів зв'язку і оргтехніки.
Інший підхід запропонований в навчальному посібнику «Комп'ютерні технології обробки інформації» [5, с. 10-15], де виділені наступні етапи:
«ручний» (до другої половини XIX ст.), такий, що характеризується тим, що основу інформаційної технології складали перо, чорнильниця і бухгалтерська книга, а комунікація (зв'язок) здійснювалася шляхом направлення пакетів (депеш);
«механічний» (з кінця XIX ст. до середини XX ст.), такий, що характеризується винаходом і широким використанням друкувальної машинки, телефону, диктофону, модернізацією системи суспільної пошти, що стало базою для принципових змін у технології обробки інформації і, як наслідок, в продуктивності роботи;
«електричний» (40-60-і рр. XX ст.), такий, що характеризується появою «електричної» технології, заснованої на широкому використанні електричних друкувальних машинок, копіювальних машин на звичайному папері, портативних диктофонів, що підвищило якість, кількість і швидкість обробки документів;
«електронний» або «комп'ютерний» (з середини 60-х рр. XX ст. до сьогодні), такий, що відрізняється широким використанням електронних засобів обчислювальної техніки.
32. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.
Як вже наголошувалося, інформаційна технологія припускає наявність об'єкту дії, цілеспрямованої зміни якої-небудь властивості об'єкту дії, методів перетворення. Конкретне втілення інформаційної технології виражається перш за все у виборі і реалізації методів перетворення, тобто системи засобів та методів їх використання.
У цьому відношенні реалізація конкретної інформаційної технології припускає наявність:
– комплексу відповідних технічних засобів, що реалізовують процес перетворення;
– системи засобів управління технічним комплексом (для обчислювальної техніки це програмні засоби);
– організаційно-методичного забезпечення, що пов'язує реалізацію всіх дій технічних засобів і персоналу в єдиний технологічний процес відповідно до призначення конкретного інформаційного процесу в рамках забезпечення певної функції управлінської діяльності.
Сучасні засоби комп'ютерної техніки можуть бути класифіковані таким чином:
– персональні комп'ютери;
– корпоративні комп'ютери;
– суперкомп'ютери.
Персональні комп'ютери – це обчислювальні системи, всі ресурси яких повністю направлені на забезпечення діяльності одного робочого місця управлінського працівника.
Корпоративні комп'ютери (іноді звані МІНІ-ЕОМ, або таіne framе) – це обчислювальні системи, що забезпечують спільну діяльність багатьох управлінських працівників у межах однієї організації, одного проекту, однієї сфери інформаційної діяльності при використанні одних і тих самих інформаційно-обчислювальних ресурсів
Суперкомп'ютери – це обчислювальні системи з граничними характеристиками обчислювальної потужності та інформаційних ресурсів, які використовуються у військовій і космічній галузях діяльності, фундаментальних наукових дослідженнях, глобальному прогнозуванні погоди.