- •1. Інформація та її властивості.
- •2. Інформаційна культура.
- •3. Концепції інформації.
- •4. Співвідношення понять "інформація" та "знання".
- •5. Наукові напрями, що вивчають інформаційні потоки.
- •6. Прогрес як передумова формування інформаційного суспільства.
- •7. Документ в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •8. Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності.
- •9. Основні види інформаційних документів: загальна характеристика.
- •10. Співвідношення первинних і вторинних документів.
- •11. Загальна методика створення інформаційного документа.
- •12. Види та різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення.
- •13. Бібліографічний документ.
- •14. Реферативний документ.
- •15. Загальна характеристика оглядово-аналітичних документів.
- •16. Оглядовий документ.
- •17. Аналітичний документ.
- •18. Текст як основна складова інформаційного повідомлення.
- •19. Інформаційні процеси.
- •20. Інформація як товар.
- •24. Сутність інформаційного забезпечення управління.
- •25. Структура і властивості економічної інформації.
- •26. Інформаційні ресурси управління.
- •27. Призначення і роль інформаційних систем.
- •28. Структура та функції інформаційних систем управління.
- •29. Ресурси і технології інформаційних систем.
- •Інформаційна технологія
- •30. Поняття і класифікація інформаційних технологій.
- •31. Основні етапи розвитку інформаційних технологій.
- •32. Структура інформаційних технологій забезпечення управлінської діяльності.
- •33. Поняття інформаційної потреби.
- •40. Загальна характеристика видів інформаційного обслуговування.
- •41. Видова структура сфери інформаційного обслуговування (документальне, фактографічне та концептуальне).
- •43. Фактографічний пошук.
- •Мета і завдання Закону
- •54. Закон України "Про науково-технічну інформацію".
- •55. Структура, завдання та функції Національної системи науково-технічної інформації України.
- •57. Закон України про національну програму інформатизації.
- •62. Документальне забезпечення управління.
- •63. Перетворення документів в електронну форму.
- •Недоліки комплексів:
- •65. Створення презентації документів.
- •66. Технології документального забезпечення управління.
- •67. Характеристика та інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця фахівця.
- •68. Автоматизація документообігу.
- •69. Гіпертекстові та мультимедійні технології роботи з документами.
- •70. Технології обробки інформації на автоматизованому робочому місці фахівця.
- •71. Пакетний режим обробки інформації.
- •72. Режим телеобробки інформації.
- •73. Інтерактивний режим обробки інформації.
- •74. Технічні засоби управлінського зв’язку.
- •75. Системи мобільного зв’язку в інформаційно-аналітичній діяльності.
- •2. Технічні засоби управління
- •80. Принтери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
- •81. Сканери як технічні засоби інформаційно-аналітичної діяльності.
3. Концепції інформації.
Вперше як наукове поняття слово "інформація" почало вживатись у теорії журналістики. пізніше цей термін "взяла на озброєння" наука про оптимальне кодування повідомлень і передачу сигналів технічними каналами зв’яззку. автор цієї науки – теорії інформації К. Шеннон запропонував у кінці 40-х рр. одиницею вимірювання інформації вважати біт. Шеннон дійшов висновку, що чим неочікуванішою є новина, тим більшою є її інформативність. Формула Шеннона показувала залежність кількості інформації від кількості подій і від вірогідності цих подій. Інформація дорівнює нулю, якщо можлива лише одна подія. Зі збільшенням кількості подій вона збільшується і досягає максимального значення, якщо події є рівновірогідними. За Шенноном, інформація – це знята невизначеність, чи результат вибору з набору можливих альтернатив. так, інформація, що отримується при підкиданні монети, дорівнює 1 біту.
4. Співвідношення понять "інформація" та "знання".
Знання – це систематизованы, впорядкованы, усталены выдомосты, ынформацыя може не мати таких властивостей.
Знання – це істині перевірені практикою відомості, а інформація – це відомості, що не пройшли перевірки на істинність. Якщо знання – це теорія, положення, закони та концепції то інформація – це фактичні дані. Знання – це відомості, що стосуються галузей науки і техніки, інформація – це відомості донаукові. Знання – це відомості, які має суспільство незалежно від ступеня їх новизни, а інформація – це відомості про відомості.
Знання – це відомості, які має субєкт, а інформація це все те що той чи інший спосіб зафіксовано в знаковій формі у вигляді документів. Знання –це те, що зберігається в документних фондах і використовується при ретроспективному пошуку, а інформація – це поточні надходження. Інформація – це те що надходить до людського мозку з багатьох джерел і в багатьох формах і утворюють структуру знання.
5. Наукові напрями, що вивчають інформаційні потоки.
Інформатика – наука про властивості інформації і методи її переробки. Це визначення широке. Найчастіше інформатику зводять до алгоритмізації і програмування, ще частіше – одного програмування. Інформація не тільки переробляється, але й передається. Передається вона дискретно – у вигляді шматків – повідомлень. Повідомлення, зафіксоване на будь-якому матеріальному носієві – папері, пластмасі, металі, називається документом, якщо воно задовольняє якусь соціальну потребу і має юридичну силу.
Документалістика вивчає властивості зафіксованої інформації. Документалістика виникла з надр кібернетики – науки про оптимальне управління.
У к. ХХ ст. у багатьох науках з’явились інформаційні метанапрями, наприклад:
– інформаційна географія – розподіл і режим інформаційних потоків і масивів на Землі і в окремих регіонах;
– інформаційна топографія – розподіл і режим інформаційних потоків у масштабах організації, установи;
– інформаційна економіка – економіка інформаційної діяльності;
– інформаційне право – правове регулювання інформаційної діяльності;
– інформаційна медицина – вивчає причини і розробляє методи профілактики й лікування захворювань, пов’язаних із неправильним інформаційним режимом чи інформаційним образом життя людини.