Мета і завдання Закону

– встановлення загальних правових основ одержання, використання, поширення та зберігання інформації;

– закріплення права особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела;

– визначення статусу учасників інформаційних відносин;

– регулювання доступу до інформації та забезпечення її охорони;

– захист особи та суспільства від неправдивої інформації.

Основні принципи інформаційних відносин:

– гарантованість права на інформацію;

– відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;

– об'єктивність, вірогідність інформації;

– повнота і точність інформації;

–законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації.

Суб'єктами інформаційних відносин є:

– громадяни України;

– юридичні особи;

– держава.

54. Закон України "Про науково-технічну інформацію".

Цей Закон визначає основи державної політики в галузі науково-технічної інформації. Метою Закону є створення в Україні правової бази для одержання та використання науково-технічної інформації.

Законом регулюються правові і економічні відносини громадян, юридичних осіб, держави, що виникають при створенні, одержанні, використанні та поширенні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми міжнародного співробітництва в цій галузі.

Дія Закону поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадян, які мають право на одержання, використання та поширення науково-технічної інформації. Дія Закону не поширюється на інформацію, що містить державну та іншу охоронювану законом таємницю.

Науково-технічна інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської діяльності;

Науково-інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави в науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітично-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.

Інформаційні ресурси науково-технічної інформації – це систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, нормативно-технічна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях.

55. Структура, завдання та функції Національної системи науково-технічної інформації України.

Національна програма інформатизації включає:

– Концепцію Національної програми інформатизації;

– сукупність державних програм з інформатизації;

– галузеві програми та проекти інформатизації;

– регіональні програми та проекти інформатизації;

–програми та проекти інформатизації органів місцевого самоврядування.

Національна програма інформатизації формується виходячи з довгострокових розвитку країни з урахуванням світових напрямів розвитку та досягнень у сфері інформатизації. Національна програма інформатизації спрямована на розв'язання найважливіших загальносуспільних проблем (забезпечення розвитку освіти, науки, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави, демократизації суспільства) та створення умов для інтеграції України у світовий інформаційний простір відповідно до сучасних тенденцій інформаційної геополітики.

Головною метою Національної програми інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Органи державної влади, в межах їх компетенції, здійснюють такі функції в процесі інформатизації:

– захист авторського права на бази даних і програми, створені для потреб інформатизації та особистої інформації;

– встановлення стандартів, норм і правил використання засобів інформатизації;

– забезпечення доступу громадян та їх об'єднань до інформації органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до інших джерел інформації;

– визначення пріоритетних напрямів інформатизації з метою подальшої її підтримки шляхом державного фінансування та пільгового оподаткування;

– інформатизацію науки, освіти, культури, охорони довкілля та здоров'я людини, державного управління, національної безпеки та оборони держави, пріоритетних галузей економіки;

– підтримку вітчизняного виробництва програмних і технічних засобів інформатизації;

– підтримку фундаментальних наукових досліджень для розроблення швидкісних математичних і технічних засобів обробки інформації;

– забезпечення підготовки спеціалістів із питань інформатизації та інформаційних технологій;

– організацію сертифікації програмних і технічних засобів інформатизації;

– державне регулювання цін і тарифів на використання телекомунікаційних та комп'ютерних мереж для потреб інформатизації в бюджетній сфері;

– забезпечення інформаційної безпеки держави.

56. Проблеми організації діяльності різних рівнів Національної системи науково-технічної інформації в сучасних умовах. Основні напрями та перспективи її розвитку.