33. Поняття інформаційної потреби.

Інформаційна потреба – це акт усвідомлення недостатності знань для побудови психічної моделі об’єкта, моделі, що відображає рівень уявлень про даний об’єкт.

Особливості інформаційних потреб:

1. Якщо пізнавальна потреба знаходиться на одному рівні з іншими потребами матеріальними, соціальними та ідеальними і виконує одну з функцій, що забезпечує становлення і життєдіяльність людини, то інформаційна потреба супроводжує реалізацію будь-якої іншої потреби, оскільки досягнення будь-якої цілі, пов’язану з вибором.

2. Якщо суб’єкт вирішє тривіальну задачу ( знання з цього питання існує в суспільстві, але суб’єкту воно невідоме) у нього виникає потреба в потенційно необхідній інформації.

3. Якщо суб’єкт вирішує оригінальну задачу, то в нього виникає потреба в об’єктивно необхідних знаннях.

4. Потреба коллективу в нових спеціальних заннях є колективною інформаційною потребою.

Інформаційні потреби неусвідомленими бути не можуть.

34. Види інформаційних потреб.

1. Потреба в поточній і ретроспективній інформації.

2. Потреба у вузько тематичній і широко тематичній інформації.

3.Потреба в галузевій і спеціалізованій і міжгалузевій неспеціалізованій інформації.

4. Потреба в фактографічній і концептуальній інформації.

35. Потреба в поточній та ретроспективній інформації.

36. Потреба в галузевій (спеціалізованій) і міжгалузевій (неспеціалізованій, суміжній) інформації.

Інтеграція знань призводить до того, що більшість найактуальніших проблем вирішується шляхом використання не тільки профільної інформації, але і значного обсягу суміжної міжгалузевої інформації. Потреба в галузевій інформації виражається в запитах профільного характеру, а міжгалузевій – непрофільного.

37. Потреба у фактографічній і концептуальній інформації.

Потреба в фактографіічниій інформації - це потреба в різноманітних відомостях про вироби та їх функції. Концептуальна інформація містить – узагальнені знання, така інформація потрібна керівникам, які приймають управлінські рішення.

38. Класифікація споживачів інформації.

39. Методи вивчення інформаційних потреб.

Методи вивчення інформаційних потреб поділяються на дві групи:

1. непрямі.

2. прямі.

Непрямі базуються або на вивченні думки спеціалістів про їх потреби на основі запитів або на основі проведення різноманітних соціологічних процедур (анкетування, аналізу читацьких формулярів, бібл.. посилань та інтерв’юрування).

Прямі базуються на безпосередньому аналізі інформаційним працівником задачі, що стоїть перед спеціалістом чи колективом. Прямі методи вивчають конкретні науково-технічні ситуації, у яких діє спеціаліст, щоб виявити інформацію для їх вирішення незалежно від того зробив запит на неї спеціаліст чи ні.

40. Загальна характеристика видів інформаційного обслуговування.

Слід розрізняти інформаційну діяльність та інформаційне обслуговування сферу професійної діяльності, що містить операції пошуку, збору, поширення, трасформування та видачі інформації для підвищення ефективності діяльності працівників.

Численні види інформаційних робіт: формування інформаційних масивів; створення інформаційно-пошукових систем; підготовка різних бібліографічних покажчиків, фактографічних довідок; написання рефератів і оглядів, редагування, рецензування, що традиційно розглядається як різновиди інф діяльності є операціями сфери інформаційного обслуговування. Функціонування систем інф обслуговування без активної в ній ролі самого споживача неможливе.