- •1. Передісторія України: археологічна періодизація, еволюція людини та людського суспільства.
- •2. Трипільська культура на українських землях.
- •3. Перші етноси на території України.
- •4. Антична колонізація Північного Причорномор’я.
- •5. Стародавні слов’яни. Перші згадки, прабатьківщина та формування державності східних слов`ян.
- •6. Велике переселення народів. Готи, гуни, авари.
- •7. Перші слов'янські державні утворення на території України.
- •8. Східнослов’янські союзи племен.
- •9. Теорії походження Київської Русі.
- •10. Основні етапи розвитку держави Київська Русь.
- •11. Основні напрямки і форми зовнішньої політики Русі та її наслідки.
- •12. Політичний устрій Київської Русі (10-13 ст.).
- •13. Утвердження християнства на Русі та його значення у розвитку давньоруського суспільства.
- •14. Русь і кочовий Степ: етапи та особливості відносин.
- •15. Причини та наслідки розпаду Русі.
- •16. Галицько-Волинське князівство: особливості історичного розвитку.
- •17. Київське, Чернігівське та Переяславське князівства.
- •18. Монгольське завоювання земель Русі. Причини та наслідки.
- •19. Входження українських земель до складу вкл.
- •20. Основні тенденції соц.-економічного, політ. Та релігійного життя укр. Земель у складі влк.
- •21. Польсько-литовські унії та їх наслідки для укр.Народу.
- •23. Виникнення та еволюція укр. Козацтва.
- •24. Запорозька Січ: суспільно-політичний устрій та військова організація.
- •26. Причини національно-визвольної війни.
- •27. Зовнішня політика б. Хмельницького.
- •28. Національна революція під проводом б. Хмельницького. Причини, основні етапи та наслідки.
- •29. Козацько-гетьманська держава: політико-адміністративний устрій, економіка, соціальна структура.
- •30. Переяславсько-московський договір: причини, умови та політика.
- •31. Період Руїни: причини, суть, наслідки.
- •34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці 16 — першій половині 17ст.
- •35. Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.
- •36. Конституція п.Орлика.
- •37. «Українська політика» Петра 1 та його наступників.
- •38. Ліквідація Запорозької Січі.
- •39. Гетьманщина в сер. 18 ст. Реформи к. Розумовського.
- •40. Гайдамаччина. Коліївщина. Опришки.
- •41. Геополітичні зміни у Східній Європі її наслідки для України.
- •42. Гетьманщина у складі Російської імперії. Автономістський рух.
- •43. Національне відродження в Наддніпрянській Україні в 19 ст.
- •44. Кирило-Мефодіївське братство: ідеологія та програмні засади.
- •45. Соціально-економічні та політико-правові реформи в Австрії та Росії у хіх-хх ст. Та їх наслідки для українського народу.
- •47. Національно-культурне та громадсько-політичне життя на західноукраїнських землях в 19 ст.
- •48. Феномен т. Шевченка в українській історії.
- •49. Політизація українського громадського руху на рубежі хіх-хх ст. Перші українські партії.
- •50. Україна та українці в роки Першої світової війни.
- •52. Зовнішня політика цр. Брест-Литовський мирний договір.
- •53. Українська держава гетьмана п. Скоропадського: державно-політичний устрій, соціально-економічна та зовнішня політика.
- •54. Західноукраїнська Народна Республіка. Взаємовідносини між унр та зунр.
- •55. Культурно-освітня робота Центральної Ради і Гетьманату.
- •56. Внутр. Та зовн. Політика Директорії.
- •57. Боротьба за українську державність в 1917-21 рр. Уроки та наслідки.
- •58. Утвердження радянської влади в Україні, її соціально-економічна та національна політика (1917-1920 рр.).
- •59. Завершення нового поділу українських земель на початку 1920 рр.
- •60. Входження Радянської України до союзної держави срср. Проблеми політичної правосубєктивності.
- •61. Україна в умовах непу.
- •62. Національно-культурне відродження України 1920 рр. Українізація.
- •63. Зміни політико-економічного курсу в срср наприкінці 20 рр.
- •64. Західноукраїнські землі в 1920-і – 1930-і роки.
- •65. Індустріалізація в Україні в 1920-1930-х рр.
- •66. Колективізація укр. Села , особливості, методи здійснення, соц. Та демограф. Наслідки.
- •67. Причини та наслідки голодомору в Україні (1932-33).
- •68. Інтегральний націоналізм.
- •69. Возз’єднання українських земель та радянізація західноукраїнських.
- •70. Українське питання напередодні і на початку іі світової війни.
- •73. Німецько-фашистський окупаційний режим.
- •73. Внесок українського народу в перемогу над фашистами.
- •74. Західноукраїнські землі у повоєнні роки. Операція «Вісла».
- •75. Ідеологічний наступ сталінізму на культ.-нац. Сферу у. В повоєнний період.
- •76. Відбудова і подальший розвиток народного госп. Урср в повоєнний період (1945-1955).
- •77. Спроби десталінізації суспільного життя Укр. В умовах хрущовської «відлиги».
- •78. Дисидентський рух в у. 1960-80-х рр. Гельсінська спілка.
- •79. Наростання кризових явищ у суспільно-економічному розвитку урср в 1970 – поч. 1980-ч рр.
- •80. Україна в умовах демократизації радянського суспільства 1985-1991 рр.
- •81. «Перебудовчий курс» м.Горбачова та Україна.
- •82. Історичні обставини та основні етапи державотворення в Україні (1990-і рр.).
- •83. Суспільно-політичні рухи та формування багатопартійності в Україні в умовах становлення її незалежності. Формування багатопартійності.
- •86, 88. Соціально-економічний розвиток України після проголошення незалежності.
43. Національне відродження в Наддніпрянській Україні в 19 ст.
Сучасні історики виділяють у розвитку національних рухів Східної Європи три етапи, які умовно можна назвати фольклорно-етнографічним, культурницьким та політичним. Ліквідація автономного устрою Слобідської України, Запорожжя, Гетьманщини у 60-80-х роках XVIII ст. викликала протест серед значної частини козацької старшини, права якої на дворянський титул неохоче визнавались Санкт-Петербургом. До того ж українська шляхта користувалась ширшими привілеями, ніж російські дворяни. Так, шляхтичі були звільнені від обов'язкової державної і військової служби, їхні маєтки не підлягали державній конфіскації, їх могли судити лише такі, як вони. Захищаючи свої станові права та привілеї, шляхта водночас відстоювала автономні права України. Визначними провідниками шляхти стали Григорій Полетика і Василь Капніст. Останній за дорученням групи козацької старшини у 1791 р. виїхав з таємною місією до Берліна, щоб викласти свій план відриву України від Росії і включення її до складу Прусської держави. Більшість української верхівки, однак, не заходила у своїх поглядах так далеко.
У середині 80-х років опозиційні настрої козацької старшини згасають, Російська влада поступово задовольнила їхні станові, українські патріоти намагались зберегти місцеву правову систему, засновану на Литовському статуті та Магдебурзькому праві, а також прагнули відновити козацьке військо.
Уже перші історичні дослідження з історії краю з'явилися у 70-ті роки XVIII ст.: «Зібрання історичне» С.Лукомського, "Короткий літопис Малої Росії та ін.,їх поява підводила до думки, що український народ має власну історію і самобутню культуру. Копітка праця перших дослідників відіграла значну роль у розвитку наукових досліджень української історії. На початку XIX ст. з'являються досконаліші узагальнюючі праці-можна виділити "Історію Русів".
«Історія Русів», власне, - не наукова праця, а політичний трактат, який відбивав політичні настрої прихильників відновлення автономії України. У той же час "Історію Русів" можна назвати першою політичною історією України. Дата створення та автор її залишаються невідомими. Книга мала виразно антипольське і антиросійське спрямування, а її головною ідеєю було відновлення автономних прав.
Крім автономістських настроїв нащадків козацької старшини, могутнім поштовхом до українського національного відродження стали нові міжнародні реалії та світоглядні і політичні теорії. Іншим сильним подразником українського руху було поширення романтизму. Романтики прославляли народ, його пісенну культуру, традиції як вияв своєрідного національного духу.
Концепції романтиків вплинули на збирання етнографічного матеріалу. У 1819 р. у Петербурзі побачила світ перша збірка українських історичних дум, які зібрав М. Цертелєв. У 1827 р. з'явилося видання українських пісень, підготовлених Михайлом Максимовичем. Ця збірка вплинула на творчість Шевченка, Гоголя, Пушкіна та ін.
Вплив романтизму особливо був відчутним на Слобожанщині. У Харківському університеті, що був відкритий 1805 p., в 2С-30-Х роках XIX ст. діяв літературний гурток, який відіграв значну роль у розвитку нової української літератури.. Срезневський став провідником ідей слов'янської єдності.
Романтичний напрям в українській літературі аж до 30-40-х років XIX ст. співіснував з класицизмом. Це добре помітно на творчості І.Котляревського. Поема "Енеїда"(1798 р.) є зразком літератури класицизму, а п'єса "Наталка Полтавка" — романтизму.
Історичні й фольклористичні дослідження давали відповіді на питання про історичне коріння й культурну відмінність української нації. Хоча цей літературно-науковий рух не мав організованої форми, збирання культурної спадщини створило сприятливе середовище для формування новітньої української свідомості.
Ключові дати
1791 р. — місія Капніста до Берліну
1798 р. - поява поеми "Енеїда" І.Котляревського
1819 р. - видання першої збірки українських історичних дум