34. Національно-культурні процеси в Україні наприкінці 16 — першій половині 17ст.

Загальна характеристика культури:

• Розвивалася в умовах постійного національного та релігійного утиску з боку Речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.

• Відсутність єдиного політичного і духовного центру гальмувала культурний розвиток українських земель.

• Значний вплив героїчних козацьких походів.

• Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, Реформації та Гуманізму.

• Можливість одержання вищої освіти в європейських університетах.

Основні здобутки:

1. Поширення книгодрукування. Першими друкарями в Україні стали Швайпольт Фіоль ( Часослов 1491р.), Іван Федоров (Євангліє, 1569р. ). До середини 17 ст. в Україні діяло 25 типографій.

2. Наприкінці 16 ст. в містах виникають братства — національно-релігійні об'єднання міщан.

3. Розвиток освіти:

• початкові школи при церквах і монастирях, у цих школах викладалися: грецька, церковно-слов'янська, латинська мови, а також “сім вільних мистетств”: граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика;

• у містах відкривалися братські школи, діяли протестанські, греко-католицькі, езуїтські школи;

• 1576-1580 р. - Острозька колегія – перший ВНЗ України;

• 1632 р. - Києво-Могилянська колегія (1658 р. - академія);

• 1574 р. видано “Буквар” І. Федорова, 1619 р. - “Граматику слов'янську” Мелетія Смотрицького;

• 1556-1561 р. - Пересопницьке Євангліє.

Література мала різноманітні напрямки: полемічна література( І.Вишенський “Послання до Єпископів” М. Смотрицький “Тренос”); історичні мемуари, політична публіцистика, перекладна література.

Літописання: Львівський літопис (1498-1649рр.), Острозький літопис (1500-1636рр).

У 1-ій половині 17ст з'являється вертеп – мандрівний ляльковий театр.

Архітектура: архітектурні стилі: готичний та ренесанс — переважно в Пн-Зх Україні, бароко — по всій Україні.

Образотворче мистетство: художники об'єднуються в цехи; книгодрукування сприяє розвитку гравюри (?), книжкової мініатюри.

35. Україна в умовах Північної війни. І. Мазепа.

Північна війна (1700-1721 рр.) – війна Росії і Швеції за встановлення контролю над узбережжям Балтійського моря. 1707 р. - таємні договори Мазепи зі шведським королем Карлом 12. Жовтень 1708 р. - укладення українсько-шведського договору з метою переходу під протекторат Швеції. Перехід І.Мазепи з 5 тис. козацьким військом на бік шведів, 2 листопада 1708 р. - взяття штурмом рос. військами гетьманської столиці Батурин, знищення його захистників та жителів; 12 листопада 1708 р. - проголошення православною церквою анафеми гетьману Мазепі за зраду царю Петру 1, листопад 1708 — проголошення в Глухові нового гетьмана України І.Скоропадського. Січень 1709 р. вторгнення на Слобідську Україну армії Карла 12, березень-червень 1709 р. — оборона Полтави від шведів рос. військами та українськими козаками; 27 червня 1709 р. - перемога рос. армії в битві під Полтавою над шведами; 30 червня 1709 р. — відступ і капітуляція шведської армії: втеча І.Мазепи і Карла 12. 22 серпня 1709 р. – смерть І.Мазепи. 5 Квітня 1710 р. - обрання козаками, які пішли за Мазепою гетьмана у вигнанні П.Орлика, 23 січня 1711 р. - укладення П. Орликом угоди з Кримським Ханством про спільну боротьбу проти Росії, 1710 р. — Конституція П.Орлика, 1721 — Міштадський мирний договір між Росією і Швецією, перемога Росії.

Правління І. Мазепи (1687-1709). Політика: внутрішня: 1701 р. — указ введення дводенної панщини; придушення протестів селян; підтримка великого старшинського і монастирського землеволодінь; намагання обмежити систему оренди та податків; зовнішня політика не була самостійною, а сильно обмежена царем; посилав козаків на війни, які вела Росія, одночасно шукав шлях звільнення України від влади Росії. 1708 р. між Україною та Швецією підписаний таємний договір, відповідно до якого після закінчення Пн війни Україна мала бути вільною державою, а король Швеції — гарантом її державності.

Культурно-просвітницька діяльність гетьмана:

• 1700 відкриття Чернігівського колегіуму;

• був одним з найбагатших феодалів Європи( мав 100 тис. селян), не шкодував грошей на будівлю, оздоблення, реставрацію церков та монастирів

• на кошти гетьмана побудована нова будівля для Києво-Могилянської академії, Братський собор, відреставровано 20храмів, надрукований арабський переклад Євангліє.