- •1.1.Організація фінансово-господарської діяльності та бухгалтерського обліку. Облікова політика підприємства.
- •1.2.Облік основних засобів, інших необоротних матеріальних активів і нематеріальних активів. Облік капітальних інвестицій.
- •1.3. Облік запасів підприємства.
- •1.4. Облік грошових коштів та їх еквівалентів.
- •1.5. Облік дебіторів, фінансових інвестицій, розрахунків та інших активів
- •1.6. Облік власного капіталу
- •1.7.Облік розрахунків за виплатами персоналу та відрахувань на соціальні заходи.
- •1.8. Облік довгострокових і поточних зобов'язань
- •1.9. Облік витрат, доходів і результатів діяльності
- •2.Управлінський облік
- •2.1. Організація управлінського обліку на підприємстві
- •2.2. Методи обліку і калькулювання витрат
- •2.3. Аналіз взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності та прибутку
- •2.4. Облік і контроль за центрами відповідальності
- •3. Економічний аналіз
- •3.1. Аналіз випуску та реалізації продукції промислових підприємств
- •3.2. Аналіз основних засобів та ефективності їх використання
- •3.3. Аналіз матеріальних ресурсів та ефективності їх використання
- •3.4. Аналіз витрат і собівартості продукції
- •3.5.Аналіз трудових ресурсів промислового підприємства
- •3.6.Аналіз фінансових результатів
- •3.7. Оцінка фінансового стану підприємства
- •4.1. Сутність аудиту, його завдання. Аудиторські послуги, їх об’єкти та види.
- •4.2. Метод аудиту та його процедури.
- •4.3. Організація аудиторської діяльності та статус аудитора.
- •4.4.Організація аудиту фінансової звітності та його процесу. Планування аудиту.
- •4.5.Аудиторські докази та робочі документи аудитора.
- •4.6.Аудиторський висновок та інші підсумкові документи
- •4.7. Внутрішній аудит
- •Висновки
- •Список використаних джерел:
4.6.Аудиторський висновок та інші підсумкові документи
Аудитор по закінченню аудиторської перевірки складає два підсумкові документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок. Аудиторський висновок розрахований на широку аудиторію користувачів. Його публікація є свідоцтвом для клієнта того, що фінансова звітність його підприємства відповідає чинному законодавству, методології ведення бухгалтерського обліку, визначеної внутрішнім регламентом облікової політики підприємства-клієнта, і є достовірною. Висновок аудитора за своїм правовим статусом прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності до процесуального законодавства України.
Аудиторський висновок - це єдиний комунікативний зв’язок між аудитором, зовнішніми користувачами і власниками підприємства, фінансову звітність якого перевірив аудитор. Аудитор передає повний обсяг інформації користувачам у стислій формі «професійною мовою». Аудитор повинен дотримуватись форми аудиторського висновку; знати в яких випадках аудиторський висновок видається без застережень або з ними і значення фраз, які при цьому використовуються, а також в яких випадках є доцільним включати додаткову інформацію – пояснювальний абзац, що підкреслює певний аспект фінансової звітності.
Основними елементами аудиторського висновку є: заголовок, замовник, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про перевірену фінансову звітність, дата аудиторського висновку, підпис аудиторського висновку.
Робочі документи необхідно фахово та грамотно оформляти, щоб забезпечити доступність для прочитання й усвідомлення змісту. Конкретні форми робочих документів визначають аудитори (аудиторські фірми). Оскільки використання стандартних форм робочої документації (наприклад, стандартні бланки тощо) позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, необхідно впроваджувати єдині форми ведення такої документації. Доцільно використовувати в робочій документації дані, підготовлені клієнтом. Це прискорює процес оформлення робочої документації. У таких випадках аудитор повинен переконатися в тому, що ці дані відповідають дійсному стану справ, і перевірити їх ретельність та правильність. Бажано до початку перевірки попросити клієнта підготувати необхідні матеріали для використання їх якості аудиторської документації.
З огляду на те, що клієнта буде постійно перевіряти аудитор, робочі документи доцільно поділити на:
постійні, тобто такі, які вміщують насамперед інформацію про перевірку окремих питань, що повторюються з року в рік (копії статутних та реєстраційних документів та ін.);
поточні, тобто такі, які вміщують інформацію, що стосується насамперед аудиторської перевірки поточних періодів фінансово-господарської діяльності клієнта (каса, банк, реалізація та ін.).
Зміст робочої документації значною мірою залежить від професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження.