- •1.Управління персоналом як наука і часткова функція менеджменту:поняття, об’єкт та суб’єкт, принципи, методи , функції.
- •2.Персонал організації та його основні характеристики.
- •3.Управлінський та виробничий персонал у системі кадрового менеджменту.
- •5.Поняття, цілі та чинники формування системи управління персоналом на підприємстві.
- •6.Структура системи управління персоналом на підприємстві, характеристика її підсистем.
- •7. Нормативно-правове забезпечення системи управління персоналом.
- •8.Інформаційне та науково-методичне забезпечення управління персоналом.
- •9.Матеріально-технічне, кадрове і фінансове забезпечення управління персоналом підприємства.
- •10.Поняття,цілі, напрями та етапи формування кадрової політики організації.
- •11.Типи(види) кадрової політики організації, їх характеристика.
- •12.Особливості формування кадрових стратегій, основні їх типи.
- •13. Кадрове планування: поняття, мета, види та етапи здійснення.
- •14.Методи визначення планової чисельності виробничого персоналу підприємства.
- •15.Методи визначення планової чисельності управлінського персоналу підприємства.
- •16.Алгоритм процесу залучення (набору) персоналу організаціями.
- •17.Джерела залучення персоналу:види, характеристики, переваги і недоліки.
- •18.Основні етапи процесу відбору персоналу, їх характеристика.
- •19. Методи набору і відбору персоналу в організаціях.
- •20. Сутність договірного регулювання набору персоналу. Зміст та процедура підписання трудового договору.
- •21. Професійна орієнтація працівника: поняття, завдання, елементи.
- •22. Професійна адаптація працівника: поняття, види та основні процеси.
- •23. Поняття, цілі, елементи та критерії ділового оцінювання персоналу.
- •24. Види та методи оцінювання персоналу в організації.
- •25. Особливості ділового оцінювання управлінського персоналу.
- •26. Атестація персоналу як вид ділового оцінювання: поняття, функції, види та етапи.
- •27.Система професійного навчання і розвитку на підприємстві: поняття, цілі, складові, форми та особливості організації.
- •28. Поняття, види, мотиви та етапи формування ділової кар'єри.
- •29. Завдання, джерела, види та особливості формування кадрового резерву в організації.
- •30. Мотивація та стимулювання діяльності персоналу в організації.
- •31. Види, чинники, показники та процеси руху персоналу.
- •32. Правові аспекти організації процедури вивільнення персоналу.
- •33. Основні правові підстави припинення трудового договору з працівником.
- •34. Поняття, причини, показники та методи скорочення плинності персоналу.
- •35. Поняття трудової дисципліни, її чинники, та шляхи зміцнення.
- •36. Значення і завдання регулювання трудової діяльності персоналу, чинники, що визначають його ефективність.
- •37. Регламентування трудової діяльності посадових осіб на підприємстві.
- •38. Регламентування діяльності структурних підрозділів підприємства.
- •39. Поняття та законодавче регулювання робочого часу на підприємстві.
- •40. Законодавче регулювання часу відпочинку працівників на підприємстві.
- •41.Поняття, чинники, види та напрями забезпечення умов праці на підприємстві.
- •42.Організація роботи кадрової служби підприємства: структура, завдання та обов'язки.
- •43.Посадова інструкція працівника кадрової служби: основні елементи та їхні характеристики.
- •44.Поняття, принципи і напрями ведення кадрового діловодства на підприємстві.
- •45.Класифікація кадрової документації за основними ознаками.
- •46.Основні кадрові документи на підприємстві: особливості їх формування і ведення.
- •47.Порядок і організація процесу ведення трудових книжок працівників, основні елементи записів у трудових книжках.
- •48.Поняття та складові елементи системи соціально-трудових відносин.
- •49.Сторони, суб'єкти і принципи соціально-трудових відносин.
- •50.Рівні та предмет соціально-трудових відносин.
- •51.Типи соціально-трудових відносин та їх характеристики.
- •52.Колективні договори та угоди як форма соціального партнерства: загальна характеристика.
- •53.Зміст колективних договорів та процедура їх підписання.
- •54.Статус профспілок та їх об'єднань в Україні.
- •55.Регулювання соціально-трудових відносин на глобальному рівні. Міжнародна організація праці: завдання, організація та напрями діяльності.
- •56.Загальні засади та критерії оцінки ефективності управління персоналом.
- •57.Сутність економічної ефективності управління персоналом, її показники.
- •58.Сутність організаційної та соціальної ефективності управління персоналом.
- •59.Поняття та основні групи витрат підприємства на персонал.
- •60.Особливості зарубіжних систем управління персоналом на підприємстві.
- •4.Еволюція поглядів на управління персоналом у системі науки про менеджмент.
17.Джерела залучення персоналу:види, характеристики, переваги і недоліки.
Всі джерела залучення персоналу умовно можна поділити на внутрішні і зовнішні.
Є 4 основні технології пошуку:
- рекрутинг (для середньої і низової ланки шукають людей, які знаходяться у вільному пошуку роботи);
- ексклюзивний (цільовий) пошук (коли шукають вищу ланку (висококваліфікований персонал) серед непрацюючих і зайнятих);
- «полювання за головами» (скерована на окрему особистість);
- прелімінаринг (кадрові агенції закривають ваканції через молодих фахівців).
18.Основні етапи процесу відбору персоналу, їх характеристика.
Відбір персоналу є процесом вибору із залучених претендентів найбільш здібних і придатних кандидатів.
Процедура відбору передбачає такі етапи:
1. попередній відбір претендентів – метою є звуження кола претендентів та збір інформації про них; такий відбір здійснюється за мінімальними вимогами на основі анкет або резюме;
2. «первинна» співбесіда. Є головним етапом (90%) в відборі персоналу.
3. оцінка претендента – ціллю є виявлення фактичного потенціалу претендента; оцінка буває професійна і психологічна. Найпоширеніші методи оцінки – тестування, дискусії, співбесіди, ділові ігри та ін.
4. перевірка представленої документації , збір і перевірка рекомендацій;
5. проведення підсумкової співбесіди і ухвалення остаточного рішення;
6 формування наказу про зарахування, підписання трудового договору; стажування (до 3-х місяців).
Рішення про прийняття на роботу приймає головний керівник організації. Завершується процес формуванням наказу і підписанням трудового договору.
19. Методи набору і відбору персоналу в організаціях.
Методи набору кадрів можуть бути активними і пасивними.
Активні методи - до них звичайно вдаюся у випадку, коли на ринку праці попит на робочу силу, особливо кваліфіковану, перевищує її пропозицію.
1. Вербування персоналу - налагодження організацією контактів з тими, хто представляє для неї потенційних співробітників. Її зазвичай проводять безпосередньо в навчальних закладах. Вербують співробітників у конкурентів, через державні центри зайнятості і через приватні посередницькі фірми. Порівняно дешевше обходиться залучення співробітників за допомогою особистих зв'язків працюючого персоналу. Шляхом проведення презентацій та участі у ярмарках вакансій,святах, фестивалях і формуючи свій імідж, організація може також здійснити набір (вербування) кадрів.
2. Презентації дозволяють залучити випадкових перехожих або живуть неподалік осіб, і хто шукає додаткові заробітки.
3.Ярмарок вакансій в основному призначена для людей, що бажають поміняти роботу.
4.Свята та фестивалі залучають кваліфікованих фахівців,що цікавляться саме цією організацією.
Вище перераховані методи залучення кадрів в основному застосовуються до працівникам масових спеціальностей, які мають середній і низький рівень кваліфікації. Для залучення висококваліфікованих фахівців,з вузькою спеціальністю слід використовувати інші способи залучення.
Пасивні методи
До пасивних методів набору кадрів вдаються, коли пропозиція робочої сили на ринку праці перевищує попит. Одним з різновидів пасивних методів залучення персоналу є розміщення оголошень про вакантні посади, про рівні, вимоги до кандидатів, умови оплати праці та відомостей у зовнішніх і внутрішніх засобах масової інформації ..
1.Телебачення дозволяє забезпечити більш широку аудиторію, проте вартість реклами надзвичайно висока, адресність незначна.
2.Реклама по радіо обходиться багато разів дешевше і аудиторія також широка, але слухають його, як правило, тільки під час роботи. За рахунок застосування даного способу розміщення реклами в основному можна залучити осіб, які бажають змінити роботу.
3.Оголошення повинні формувати імідж організації. Вони не повинні містити дискримінаційних моментів, але повинні бути помітними, цікавими,короткими, добре написаними, законними, правдиво відображають вимоги,що пред'являються до претендентів, умови роботи та оплати праці.
В оголошеннях слід відображати такі відомості: особливості організації; характеристику посади; вимоги до претендента; систему оплати; пільги та стимули; особливості процесу відбору (необхідні документи, строки їх подачі); адреса і контактні телефони.
4.Особливим видом реклами в пресі є так звана паблісіті – це стаття про організацію і про переваги роботи в ній. Послуги з розміщення реклами в пресі бувають безкоштовними або платними, але не за рекламними розцінками.
5.До пасивних методів набору кадрів відноситься метод очікування осіб, «навмання» пропонують свої послуги, але в даному випадку є небезпека набрати не кращих співробітників.
Розглядаючи різні способи набору кадрів, необхідно відзначити,що в сучасних західних фірмах сьогодні все більше поширюється вторинний найм, тобто набір у тимчасові підрозділи творчі групи
Сутність його полягає в тому, що підбір виконавців або безпосередніх керівників здійснюється на основі внутрішнього конкурсу,який може бути оголошений на конкретну посаду або в підрозділ.
Для цього публікується перелік посад, на які поширюється цей принцип, (мова йде про масові професіях). Кожен бажаючий подає заяву, яка може розглядатися кілька разів, тобто у разі невдачі працівник може відкликати заяву на дану вакансію і претендуватиме іншу. За 5-6 тижнів до офіційного оголошення давати за неофіційними каналах інформацію про наявність вакантних місць та про всі переміщення. Даний метод дозволяє створити у великих організаціях внутрішній ринок праці, знижує витрати, створює стимули для персоналу, дозволяє швидко закрити найбільш важливі вакансії швидким переміщенням, зберегти найціннішу частину персоналу, підтримувати стабільність колективу.
