- •1.Управління персоналом як наука і часткова функція менеджменту:поняття, об’єкт та суб’єкт, принципи, методи , функції.
- •2.Персонал організації та його основні характеристики.
- •3.Управлінський та виробничий персонал у системі кадрового менеджменту.
- •5.Поняття, цілі та чинники формування системи управління персоналом на підприємстві.
- •6.Структура системи управління персоналом на підприємстві, характеристика її підсистем.
- •7. Нормативно-правове забезпечення системи управління персоналом.
- •8.Інформаційне та науково-методичне забезпечення управління персоналом.
- •9.Матеріально-технічне, кадрове і фінансове забезпечення управління персоналом підприємства.
- •10.Поняття,цілі, напрями та етапи формування кадрової політики організації.
- •11.Типи(види) кадрової політики організації, їх характеристика.
- •12.Особливості формування кадрових стратегій, основні їх типи.
- •13. Кадрове планування: поняття, мета, види та етапи здійснення.
- •14.Методи визначення планової чисельності виробничого персоналу підприємства.
- •15.Методи визначення планової чисельності управлінського персоналу підприємства.
- •16.Алгоритм процесу залучення (набору) персоналу організаціями.
- •17.Джерела залучення персоналу:види, характеристики, переваги і недоліки.
- •18.Основні етапи процесу відбору персоналу, їх характеристика.
- •19. Методи набору і відбору персоналу в організаціях.
- •20. Сутність договірного регулювання набору персоналу. Зміст та процедура підписання трудового договору.
- •21. Професійна орієнтація працівника: поняття, завдання, елементи.
- •22. Професійна адаптація працівника: поняття, види та основні процеси.
- •23. Поняття, цілі, елементи та критерії ділового оцінювання персоналу.
- •24. Види та методи оцінювання персоналу в організації.
- •25. Особливості ділового оцінювання управлінського персоналу.
- •26. Атестація персоналу як вид ділового оцінювання: поняття, функції, види та етапи.
- •27.Система професійного навчання і розвитку на підприємстві: поняття, цілі, складові, форми та особливості організації.
- •28. Поняття, види, мотиви та етапи формування ділової кар'єри.
- •29. Завдання, джерела, види та особливості формування кадрового резерву в організації.
- •30. Мотивація та стимулювання діяльності персоналу в організації.
- •31. Види, чинники, показники та процеси руху персоналу.
- •32. Правові аспекти організації процедури вивільнення персоналу.
- •33. Основні правові підстави припинення трудового договору з працівником.
- •34. Поняття, причини, показники та методи скорочення плинності персоналу.
- •35. Поняття трудової дисципліни, її чинники, та шляхи зміцнення.
- •36. Значення і завдання регулювання трудової діяльності персоналу, чинники, що визначають його ефективність.
- •37. Регламентування трудової діяльності посадових осіб на підприємстві.
- •38. Регламентування діяльності структурних підрозділів підприємства.
- •39. Поняття та законодавче регулювання робочого часу на підприємстві.
- •40. Законодавче регулювання часу відпочинку працівників на підприємстві.
- •41.Поняття, чинники, види та напрями забезпечення умов праці на підприємстві.
- •42.Організація роботи кадрової служби підприємства: структура, завдання та обов'язки.
- •43.Посадова інструкція працівника кадрової служби: основні елементи та їхні характеристики.
- •44.Поняття, принципи і напрями ведення кадрового діловодства на підприємстві.
- •45.Класифікація кадрової документації за основними ознаками.
- •46.Основні кадрові документи на підприємстві: особливості їх формування і ведення.
- •47.Порядок і організація процесу ведення трудових книжок працівників, основні елементи записів у трудових книжках.
- •48.Поняття та складові елементи системи соціально-трудових відносин.
- •49.Сторони, суб'єкти і принципи соціально-трудових відносин.
- •50.Рівні та предмет соціально-трудових відносин.
- •51.Типи соціально-трудових відносин та їх характеристики.
- •52.Колективні договори та угоди як форма соціального партнерства: загальна характеристика.
- •53.Зміст колективних договорів та процедура їх підписання.
- •54.Статус профспілок та їх об'єднань в Україні.
- •55.Регулювання соціально-трудових відносин на глобальному рівні. Міжнародна організація праці: завдання, організація та напрями діяльності.
- •56.Загальні засади та критерії оцінки ефективності управління персоналом.
- •57.Сутність економічної ефективності управління персоналом, її показники.
- •58.Сутність організаційної та соціальної ефективності управління персоналом.
- •59.Поняття та основні групи витрат підприємства на персонал.
- •60.Особливості зарубіжних систем управління персоналом на підприємстві.
- •4.Еволюція поглядів на управління персоналом у системі науки про менеджмент.
54.Статус профспілок та їх об'єднань в Україні.
Відповідно до Конституції України та Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.
Професійна спілка - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними професійними, виробничими інтересами за родом їхньої діяльності, та створюється з метою представництва і захисту їхніх соціально - трудових прав та інтересів.
Організаційними ланками профспілок є:
• Первинна профспілкова організація
• Республіканська, Регіональна, обласна, місцева чи інші організації профспілки
• Профспілковий орган
• Профспілковий представник
• Член профспілки
Профспілки, які бажають створити обєднання профспілок, укладають відповідну угоду та затверджують статут (положення) цих обєднань. Профспілки можуть мати статус місцевих, обласних, регіональних, республіканських (АРК), всеукраїнських.
Легалізація (офіційне визнання) профспілок, їх обєднань є обовязковою і здійснюється шляхом їх реєстрації. Реєстрація здійснюється управліннями юстицій відповідного рівня. Для такої реєстрації подається заява, статут (положення), протокол з'їзду, конференції чи установчих зборів, відомості про керівні органи, організаційні ланки чи засновників, а для фахових профспілок також і відомості про чисельність членів. Профспілки діють відповідно до норм законодавства та своїх статутів.
Законодавством України передбачені такі права та обовязки профспілок та їх обєднань:
Права:
• Представляти і захищати права та інтереси членів профспілки
• На ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів та угод
• На захист прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю
•У забезпеченні зайнятості населення
• На соціальний захист та забезпечення достатнього життєвого рівня громадян
• На участь в управлінні підприємством та при зміні форм власності
• На організацію страйків та проведення інших масових заходів
• На інформацію з питань праці та соціально-економічного розвитку
• На створення навчальних, дослідних та інших організацій
• На охорону здоровя, фізкультуру, спорт, туризм
• На захист духовних інтересів трудящих
• На захист житлових прав громадян
• На притягнення до відповідальності посадових осіб
• На створення своєї власності
• На господарську діяльність
Обов язки:
• Додержуватись законодавства
• Виконувати колективні договори та угоди і взяті на себе зобов'язання.
Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним
органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.
Профспілки є нині в Україні найбільш інституційно структурованою ланкою соціального партнерства. За даними Федерації профспілок України, членами профспілок є понад 90% найманих працівників. Сучасний профспілковий рух в Україні репрезентують понад 80 всеукраїнських профспілок і профоб'єднань загальною чисельністю понад 16 млн. членів. Найбільш представницькою організацію трудящих є Федерація профспілок України, яка складається із 41 галузевої профспілки та 26 регіональних міжгалузевих об'єднань. У 2007 р. вона налічувала загалом 17,7 млн. членів.