60.Особливості зарубіжних систем управління персоналом на підприємстві.

Один з найголовніших принципів управління персоналом в Японії звучить так: „потрібно підбирати не людину для роботи, а роботу для людини”, тому основним предметом дослідження є саме здібності людини. У цій країні керівник управляє на основі формальної влади, проте неформальними методами і дуже велике значення має саме організаційна ідеологізація робітників, виховання їх ставлення до власного місця роботи.

Рішення проблем на Заході раніше у більшості випадків зводилося до вироблення комплексів методик знаходження правильних відповідей на питання, що з’являються в практиці, не залежно від того правильно вони поставлені чи ні. Японські ж методи вирішення проблем передбачають перш за все пошук причини виникнення та правильне формулювання.

Останнім часом в США та європейських країнах з урахуванням Японського досвіду розроблені різноманітні моделі управління, в центрі уваги яких перебуває саме людина. Як правило, такі моделі містять наступні блоки:

- персонал організації;

- детальний облік знань та вмінь працівників при призначенні їх на ключові посади в організації;

- стиль та культура ділових взаємовідносин в даній організації

- довгострокові цілі розвитку фірми.

Все більшої значущості разом із якістю персоналу набувають кадрові служби та відділи управління персоналом. Штат управління персоналом має часткову залежність від національної норми розрахунку співвідношення кількості співробітників кадрових служб та персоналу. Так в Україні на одного співробітника кадрової служби припадає 40-90 чоловік, в Німеччині – 130-150, у Франції – 130 в США – 100, в Японії – 40 чоловік.

4.Еволюція поглядів на управління персоналом у системі науки про менеджмент.

Довгий час велика кількість людей і теорій у/п розбивались у межах багатьох інших наук. Одним з перших хто мав певні конкретні погляди з у/п – Роберт Оуен.

Подальша теорія у/п у ХХ ст. виокремлюється у 2 основні підходи у роботі з людьми. Перший, ми сьогодні наз. доктрина наукової орг-ції праці. Другий – доктрина людських відносин.

Роки, періoди часу	Основні проблеми м-ту	Ставлення м-ту до працівників	Заходи з у/п
До 1890	Виробничі технології	Байдужість до потреб прац-ків	Активно створ-ся с-ма дисц-иплінарного впливу
1891/1910	Соц-не забезпечення службовців	Створення безперечних умов прці і мож-ливостей для зростання	Активно розроблялися програми з безпеки і охорони праці
1911/1920	Ефективність завдань	Забезпечення високої з/п за умов підвищення ефек-тивності праці	Дослідження трудових рухів під час роботи і часу що визначається
1921/1930	Індивідуальне розходження	Врахування інди-відуальних розходів працівників	Псих-не тестування і консультації для прац-ків
1931/1940	Профспілковий рух	Можливість офіційно висловлювати свою думку у противагу думці керівництва	Створення програм комунікації працівників і профспілкових органів
1941/1950	Соціальна безпека	Використання засобів захисту працівників	Розробка соц.. програм
1951/1960	Участь прац-ків в управлінні	Врахування думки працівників	Професійна підготовка м-рів
1961/1970	Співучасть	Участь працівників в ухваленні рішенні	Використання прийомів колективного м-ту
1971/1980	Складність завдань	Вдосконалення змісту праці	Збагачення елементів працівників, перегляд особових обовязків
1981/1990	Переміщення прац-ків (рух кадрів)	Перепідготовка та підв.каліф. персоналу відповідно до вимог р-ку та НТП	Безперервне навчання прац-ків
1991/2000	Зміни у складі робочої сили і її дефіцит	Підвищення мобіль-ності робочої сили і ди-ференціації форм її викор-ння	Стратегічне планування кадрової роботи, автоматизація праці, с-ма пільг
2001/ 2010	Кваліфікація та диференціація робочої сили	Людина – найцінніший ресурс орг-ції	Впровадження конку-ренції орг-ції що нав-чається, упр-ня техно-логічно – розвиненим робочим місцем

Починаючи з 80-х рр..20ст іде процес трансформації у напрямі від управління персоналом до управління людськими ресурсами.

Сьогодні деякі науковці виділяють такі підходи до управління персоналом:

1.екон-й (в його межах виділяють концепцію управління трудовими ресурсами);

2.Органічний(в його межах виділяють управління персоналом і управління людськими ресурсами);

3.Гуманістичний ( в його межах виділяють концепцію управління людиною).

41