55. Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.

Лінгвістичні словники — це словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Якщо енциклопедичні словники подають лише назви предметів та явищ, які в мові представлені іменниками та іменними словосполученнями, то лінгвістичні словники пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх функціонування.

Лінгвістичні словники поділяють на одномовні й багатомовні.

Лінгвістичні словники бувають одномовні і перекладні. Одномовні поділяють на: тлумачні, міжслівних зв'язків (синонімічні, антонімічні, паронімічні, омонімічні), діалектні, історичні, довідково-лінгвістичні (етимологічні, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні, словотворчі, словники труднощів).

У перекладних лінгвістичних словниках представлені переклади слів та фразеологізмів з однієї мови на іншу. Найпоширеніші двомовні перекладні словники, хоч є ї багатомовні. У перекладних словниках подаються лексичні або фразеологічні відповідники різних мов з урахуванням семантичної структури того слова, яке перекладається, а також особливостей функціонування слів та словосполучень у кожній мові.

56. Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.

Термінологічні словники, відображаючи лексику спеціальної сфери, мають чітко окреслене функційне призначення – відображати поняттєво-термінологічний апарат різних галузей науки й техніки та забезпечувати наукову, навчальну, виробничу діяльність. Це зумовлює критерій відбору термінологічного матеріалу за читацькою адресою.

Термінологічні лексикографічні праці призначено широким колам науковців, викладачів, студентів усіх спеціальностей або певної спеціальності, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, слухачів системи підвищення кваліфікації, учнів, науково-технічних працівників

Термінологічні словники входять до складу серій, які охоплюють різножанрову літературу, – “Від А до Я”, “Бібліотека фахівця”, “Nota bene!”, “Трансформація гуманітарної освіти в Україні”,

1.Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.  2. Мова – суспільне явище. Функції мови.  3. Українська літературна мова й мова професійного спрямування. 4. Специфіка мови професійного спілкування. 5. Комунікативні якості професійної мови. 6. Складники системи національної мови.  7. Мовне законодавство в Україні.  8. Статус української мови як державної. 9. Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм. 10. Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови. 11. Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови. 12. Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції. 15 Функціональні різновиди літературної мови. Їхні основні ознаки. 13. Давня література й початки формування літературної мови. 14 Усна й писемна форми української літературної мови.  16Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.

17 Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху. 18Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.

19Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови. 20 І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.  21 Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору. 22 Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури. 23 Новаторство мовно-поетичної творчості Т.Шевченка. 24 Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця. 25 Принципи українського правопису.  26 Науковий стиль сучасної української літературної мови. Історія становлення мови економічної науки в Україні.

27Писемні форми репрезентації наукової інформації (рецензія, тези, наукова стаття, резюме). 28Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.

29Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика. 30Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.   31Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.  33 Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у наукових текстах. 34. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.  36. Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах. 37. Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові та в економічній термінології. 38 Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості. 39Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів. Їхня роль в усній і писемній науковій та офіційно-діловій мові. 40. Поняття „граматична норма”. Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах. 41Синтаксичні конструкції в різностильових текстах. 42 Синтаксична норма в наукових і ділових текстах. Складні випадки керування. 43Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях наукового й ділового стилів. 44 Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти в реченнях наукового й ділового стилів.

45 Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису. 46 Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця. 47Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови. 48Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.  49Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум). 50Специфіка публічної монологічної мови. 51 Специфіка публічної діалогічної мови.  52.Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування). 53.Етикет наукової мови.  54Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях. 55Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.

56Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації. 57Типи економічних словників, їхня характеристика.