- •1.Предмет фінансової науки
- •2. Необхідність та сутність фінансів
- •3.Специфічні ознаки фінансів та їх взаємозв’язок з іншими вартісними економічними категоріями
- •4. Функції фінансів
- •5. Роль фінансів у процесі вартісного розподілу ввп
- •7. Фінансові резерви.
- •8. Зародження фінансової науки.
- •9. Розвиток фінансової науки у 17-18 ст.
- •11. Розвиток сучасної світової фінансової науки
- •12.Поняття фінансової системи, її структура.
- •13. Фінансова політика
- •14. Фінансовий механізм:структура та характеристика елементів.
- •16. Правове регулювання фінансових відносин. Фінансове право.
- •17. Розвиток фінансового законодавства в Україні.
- •18.Суть, види та функції податків
- •19. Елементи системи оподаткування.
- •20. Класифікація податків
- •21. Податкова система України, її побудови
- •23. Податкова служба та податкова робота.
- •24.Бюджет як економічна та юридична категорія
- •25. Функції і призначення бюджету
- •27. Бюджетний процес та бюджетне регулювання
- •28. Бюджетне право
- •30.Видатки державного бюджету
- •31. Бюджетний дефіцит, причини виникнення та напрями скорочення
- •34.Державний борг:сутність та характеристика його видів.
- •35. Оцінка державного боргу
- •36. Обслуговування державного боргу
- •37. Необхідність страхового захисту.
- •38. Страхові фонди як матеріальна основа страхового захисту.
- •40. Класифікація страхування.
- •41. Загальна характеристика страхового ринку, його структура та правові засади регулювання.
- •42.Сутність фінансів підприємницьких структур та принципи підприємницької діяльності.
- •43. Основи організації підприємницької діяльності.
- •45.Підприємницькі обєднання та їх характеристика.
- •47.Матеріальна основа функціонування підприємства.
- •49.Сутність, визначення і складові фінансового ринку.
- •50. Характеристика суб'єктів фінансового ринку
- •51. Інструменти фінансового ринку
- •52. Ринок цінних паперів і особливості його регулювання в Україні.
- •53. Фондова біржа як вторинний ринок обігу цінних паперів і проблеми її функціонування в Україні
- •54. Економічна сутність та структура міжнародних фінансових відносин.
- •55.Міжнародна фінансова політика
- •56. Валютне регулювання та його механізм.
- •57. Інфляція та валютний курс
- •1. Предмет фінансової науки
36. Обслуговування державного боргу
Управління державним бор¬гом України покладено на Міністерство фінансів України, а в його складі — на казначейство. Діяльність по управлінню дер¬жавним боргом охоплює:
— випуск нових позик, визначення умов їх випуску;
— виплату доходу за раніше випущеними позиками;
— погашення позик;
— зміну умов раніше випущених позик.
Управління державним боргом полягає в забезпеченні плато-спроможності держави, тобто можливості погашення боргів. Це стосується як поточного, так і капітального боргу. Стосовно поточного боргу необхідно забезпечити реальні джерела його погашення. Для капітального боргу важливо встановити такі строки його пога¬шення, коли будуть наявні відповідні для цього джерела.
В окремих випадках в результаті зміни ситуації в економіці та на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави вона не може забезпечити достатню платоспроможність. Тоді держава змушена вносити певні корективи в свою позикову політику. Такі ко¬рективи, як правило, небажані, оскільки підривають довіру до держа¬ви. Але краще своєчасно внести певні корективи і забезпечити реаль¬ну платоспроможність держави, ніж допустити її фінансовий крах.
Існують такі способи корегування позикової політики:
— конверсія;
— консолідація;
—уніфікація;
—обмін за регресивним співвідношенням;
— відстрочка погашення;
— анулювання.
Конверсія державного боргу — це зміна дохідності позик. Вона проводиться внаслідок зміни ситуації на фінансовому ринку (напри¬клад, рівня облікової ставки центрального банку) чи погіршення фі¬нансового стану держави, коли вона не в змозі виплачувати перед¬бачуваний дохід.
Консолідація — це передача зобов'язань за раніше випущеною позикою на нову позику з метою продовження терміну позики. Вона проводиться у формі обміну облігацій попередньої (чи попередніх) позики на нові. В окремих випадках може застосовуватись і скоро¬чення строків позики.
Уніфікація являє собою об'єднання кількох позик в одну. Вона спрощує управління державним боргом. Уніфікація може проводи¬тись як окремо, так і в поєднанні з консолідацією.
Обмін за регресивним співвідношенням облігацій попередніх по¬зик на нові проводиться з метою скорочення державного боргу. Це вкрай небажаний спосіб, оскільки це не що інше як часткова відмо¬ва держави від своїх боргів.
Відстрочка погашення означає перенесення строків виплати за-боргованості. При цьому за період перенесення строків погашення боргу виплата доходів не проводиться.
Анулювання боргів означає повну відмову держави від своєї за-боргованості. Однак це не може розглядатись як допустимий варі¬ант. Авторитет держави, як і будь-якого боржника, залежить від ви¬знання нею своїх боргів і забезпечення їх повного погашення у встановлені строки.