- •1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •2. Загальні основи генези господарства та господарських форм у ранніх цивілізаціях Давнього Сходу.
- •3. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відображення в економічній думці.
- •4. Особливості економічного розвитку Індії та Китаю.
- •5. Економічна думка Стародавньої Греції та Стародавнього Риму у працях Ксенофонта, Платона, Арістотеля., Катона, Гракхи, Варрона, Коллумели.
- •6. Економіка Західної та її аграризація на першому етапі (V-XI ст.). «Салічна правда», «Капітулярій про вілли».
- •7. Структурні трансформації суспільно-економічного розвитку Західної Європи в XI-XV ст.. Та економічна думка цього періоду. Хома Аквінський.
- •8. Давньоруська ранньофеодальна держава як складова загальноєвропейської цивілізації. «Руська правда», «Повість временних літ», «Повчання дітям Володимира Мономаха».
- •9. Розпад Давньоруської держави: економічні причини та наслідки. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви.
- •10 .Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства. Меркантелізм – перша економічна концепція до ринкової економічної теорії.
- •11. Розвиток продуктивних сил європейських країн у період переродження у ринкове феодальне господарство. Великі географічні відкриття та їх вплив на господарський розвиток Європи.
- •12. Первісне нагромадження капіталу як вихідний пункт становлення ринкового господарства в Західній Європі (кінець XV- початок XVIII ст.)
- •13. Становлення класичної школи політичної економії та її теоретико-методологічні засади. А. Сміт як фундатор економічної науки. Економічне вчення д.Рікардо.
- •14. Генезис та еволюція ринкового господарства в Англії у другій половині XVII – першій половині XIX ст. Економічні концепції т. Мальтуса, н. Сеніора, Дж. Мілля.
- •15. Особливості ринкового господарства у Франції у першій половині XIX ст.. Економічні вчення ж.Б. Сея, ф. Бастіа.
- •17. Промислове зростання Німеччини в кінці xіx ст.. Соціально-економічні і погляди р. Штольмана, р. Штамлера, ф. Оппенгеймера.
- •18. Становлення інституціоналізму та його головні напрямки: соціально-психологічний інституціоналізм т. Веблена, соціально-правовий д. Коммонса, кон’юктурно-статистичний в. Мітчела.
- •19. Становлення ринкового господарства в Україні. Селянські реформи 1848 р. У Росії. Промисловий переворот у Східній Україні.
- •22. Світова економічна криза 1929 - 1933 років та економічні дослідження в період державно-монополістичного розвитку суспільств Європейської цивілізації.
- •23. Виникнення кейнсіанства. Теоретична система Дж. М. Кейнса. Економічна програма Дж.М.Кейнса.
- •24. Економічний розвиток європейських країн і сша у період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства.
- •25. Неокласика. Теорії економічного зростання: р. Солоу, д. Мід.
- •26. Інституціоналізм. Теорії трансформації капіталізму: Дж. К. Гелбрейт, Дж. М. Кларк, с. Кузнець, а. Арон, Дж. Бернхем, т. Ніколс.
- •27. Розвиток світової економіки за умов інформаційно-технологічної революції наприкінці XX - початку XXI ст. Та еволюція економічної думки у цей період.
- •29. Дослідження українськими вченими проблем трансформації директивної економіки на ринкову (а. Гальчинський, в. Геєць, с. Данилишин, с. Єрохіна, б. Квасіпок, в. Кононенко, т. Лукінов, в. Черняк).
- •30. Дослідження українськими вченими проблем ринкового реформування економіки України (с. Злунко, с. Панчишин, 3. Ватаманюк, п. Єщенко, с. Єрохін, б. Панасюк та іншії.
9. Розпад Давньоруської держави: економічні причини та наслідки. Економічний розвиток українських земель під владою Польщі та Литви.
З XIV ст. на українських землях починає діяти Магдебурзьке право — міське право, що виникло у ХІІІ ст. в місті Магдебурзі (звідси й назва). За ним міста звільнялися від управління та суду великих князів чи королів, тобто одержували права самоврядування. Магдебурзьке право встановлювало порядок і функції органів міського самоврядування, суду, купецьких об’єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки та успадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо. 1339 р. таке право одержало місто Сянок Галицько-Волинського князівства, 1356 р. — Львів, 1432 р. — Луцьк, 1494 р. — Київ. Протягом XV — XVI ст. Магдебурзьке право поширилося на більшість міст на українських землях. Міста, що перебували під безпосередньою юрисдикцією польського короля або великого князя литовського, не платили за міські землі, а міщан було звільнено від повинностей на користь феодалів. Міщани сплачували лише державний податок на торгівлю й заняття ремеслом. Вони мали право використовувати на потреби міста грошові збори, встановлені міським правлінням (магістратом), податок від броварень, солодовень, воскобоєнь, млинів, земельних угідь, мали значні привілеї в галузі організації та регламентації стаціонарної торгівлі, ярмарків і ремесел. Однак зі збільшенням впливу польських феодалів і католицької церкви на українських землях посилюється національно-релігійна дискримінація українського міщанства. Це породжувало його боротьбу за ліквідацію обмежень та за збільшення участі у міському самоврядуванні.
У 80-ті роки XVI ст. у ході боротьби проти унії та католицизму виникає так звана полемічна література, яка в багатьох аспектах стосується й економічних проблем. З цього погляду важливими є твори Івана Вишенського (1545/50 — 20-ті роки XVII ст.), який наголошував на проблемах соціальної рівності. Він говорив, що будь-яке багатство, яким володіють пани й духовенство і яке вони «пожирають», створене «працею й потом» кріпаків. І. Вишенський показав основні форми, за допомогою яких здійснювалося привласнення результатів праці селян і ремісників: панщину, оброк, податі, торговельний та лихварський прибуток тощо. На його думку, одночасно зі зростанням багатства й розкошів панів, шляхти, торговців посилюються злигодні кріпаків, бідняків. Він розумів, що майново-соціальна нерівність людей походить не від природи і не від Бога, а від земних несправедливостей. У цілому полемічні твори справили величезний вплив на формування та розвиток самосвідомості українського народу, на розгортання національно-визвольної боротьби на чолі з Богданом Хмельницьким.
10 .Передумови виникнення ринкового господарства в надрах пізньофеодального суспільства. Меркантелізм – перша економічна концепція до ринкової економічної теорії.
ершим проявом економічних ідей буржуазного суспільства став меркантилізм. У Західній Європі він зародився вже у XV ст., але великого поширення набув у XVII ст. Головною передумовою генезису меркантилізму був розклад феодалізму та зародження капіталізму. Виникнення капіталістичного способу виробництва у країнах Західної Європи датується XVI ст. Раніше в окремих містах узбережжя Середземного моря можна було спостерігати лише певні окремі прояви капіталістичних відносин. Велике значення для формування капіталістичного способу виробництва мало первісне нагромадження капіталу, зв’язане з найбільш грубими формами насильства: розоренням дрібних виробників, колоніальними загарбаннями, работоргівлею. Ці насильницькі заходи здійснювалися за активної підтримки держави через державні позики, податкову систему, протекціонізм.
Значно прискорило розвиток капіталістичного виробництва виникнення світового ринку. Початок формування такого почався зі здійсненням великих географічних відкриттів XV — XVI ст. Після відкриття Америки й морського шляху навколо Африки почалося небувале пожвавлення зовнішньої торгівлі країн Західної Європи. Дрібне товарне виробництво не могло задовольнити зростаючого попиту на промислові вироби. Наспіла необхідність створення великих капіталістичних підприємств, які могли б поставляти значні партії товарів на експорт. З’явилися великі майстерні, що працювали під контролем капіталістів (проста кооперація). Розвиток поділу праці зумовив перетворення капіталістично організованих майстерень на мануфактури.
Велику роль у виникненні капіталістичного способу виробництва відіграв торговий капітал, який у добу розкладу феодалізму був переважаючою формою капіталу. Світова торгівля привела до зосередження величезних багатств у окремих осіб, передовсім у купців і монопольних торговельних компаній. Торговий капітал підпорядковував дрібних виробників і одночасно сам проникав у сферу виробництва.
Економічні погляди меркантилістів не можна розглядати як єдину, цілісну, наукову теорію, яку вчитель міг викласти учневі. Те, що пізніше отримало загальну назву меркантилізму, було, по суті справи, сукупністю особистих поглядів і думок багатьох різних людей, які досить часто навіть і не чули один про одного, а також сукупністю практичних господарських заходів європейських держав у XVI — XVIII ст. Авторами економічних праць тоді були, як правило, не професійні науковці, а практики — купці, промисловці, фінансисти, службовці торговельних компаній, котрі не теоретизували, а вирішували конкретні економічні питання, формулювання яких здебільшого виносили прямо у заголовки своїх памфлетів (саме так називали тоді ці праці).
Найбільш відомим представником теоретичної школи меркантилізму у Франції є Антуан Монкретьєн де Ваттевіль (1575 — 1621). 1615 р. він опублікував книжку «Закони суспільного господарства» («Трактат з політичної економії»), яку присвятив королю і королеві-матері. Саме у цьому творі було вперше вжито термін «політична економія», що згодом став назвою цілої науки.
Отже, в центрі уваги всіх меркантилістів була проблема збагачення країни. У головному й ранні, і пізні меркантилісти єдині — основою основ всієї системи їхніх поглядів було уявлення, що єдиним справжнім багатством країни є гроші. Відповідно до цього всі меркантилісти виступають на захист максимального нагромадження грошей. Основна відмінність полягала у різних поглядах на суть активного балансу.
Ранні меркантилісти дивляться на гроші очима збирача скарбів, який знає, що будь-яка купівля зменшує їхню кількість, а будь-який продаж — збільшує. Пізні ж меркантилісти підходять до грошей уже як капіталісти, розуміючи, що гроші «породжують» гроші і для цього вони мають бути в постійному русі.