![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Г алицький Данило Романович
- •В олодимир Мономах
- •О льга
- •Р оман Мстиславович
- •Я рослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •М огила Петро Симеонович
- •Н аливайко Северин
- •К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Б рюховецький Іван
- •В иговський Іван Остапович
- •Д орошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •М ногогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •С амойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Т етеря Павло Іванович
- •Х аненко Михайло
- •Х мельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Х мельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Б ілозерський Василь Михайлович
- •В ербицький Михайло Михайлович
- •Г онта Іван
- •Д овбуш Олекса Васильович
- •Д рагоманов Михайло Петрович
- •З алізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •К армалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •К остомаров Микола Іванович
- •К уліш Пантелеймон Олександрович
- •М азепа Іван Степанович
- •О рлик Пилип Степанович
- •П алій Семен Пилипович
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Р озумовський Кирило Григорович
- •С ірко Іван Дмитрович
- •С коворода Григорій Савич
- •С коропадський Іван Ілліч
- •У країнка Леся
- •Ф ранко Іван Якович
- •Ч убинський Павло Платонович
- •Ш евченко Тарас Григорович
- •XX століття в українській історії
- •Вернадський Володимир Іванович
- •В инниченко Володимир Кирилович
- •В олошин Августин
- •Г ригоренко Петро Григорович
- •Г рушевський Михайло Сергійович
- •Д овженко Олександр Петрович
- •Д онцов Дмитро
- •Є фремов Сергій Олександрович
- •К овпак Сидір Артемович
- •К оновалець Євген
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Л евицький Кость
- •М ахно Нестор Іванович
- •М ельник Андрій
- •М іхновський Микола Іванович
- •П етлюра Симон Васильович
- •П етрушевич Євген
- •С коропадський Павло Петрович
- •С крипник Микола Олексійович
- •С тецько Ярослав
- •С тус Василь Семенович
- •Т еліга Олена Іванівна
- •Х вильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Х рущов Микита Сергійович
- •Ч икаленко Євген
- •Ч орновіл в’ячеслав Максимович
- •Ш елест Петро Юхимович
- •Ш ухевич Роман
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Алфавітний показник
- •Література
М ногогрішний Дем’ян Ігнатович
(бл. 1630 – бл. 1701)
Гетьман Лівобережної України 1669-72 років. Походить з селянської родини. Учасник визвольної війни 1648-57 років. Чернігівський полковник з 1663 по 1668 роки. Виступав проти Андрусівського перемир’я 1667. У 1668 брав участь у антимосковському повстанні Івана Брюховецького. Д. Многогрішний уклав з царським урядом Глухівські статті 1669 про політичне і правове становище Лівобережної України у складі Російської держави. Д. Многогрішний був прихильником сильної гетьманської влади. Скинутий з гетьманства невдоволеним козацтвом. В 1672-88 був засланий царським урядом до Іркутську за зв’язки з Петром Дорошенком і зловживання владою. Після звільнення служив у війську, а у 1696 постригся в ченці. Помер в Іркутську.
Пушкар Мартин (Пушкаренко)
(? – 1(11).6.1658)
Полтавський полковник з 1648 по 1658 роки. До 1648 року Мартин Пушкар перебував на Запоріжжі. На початку національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-57 років приєднався до української армії, брав участь у ряді битв. Належав до тієї частини козацької старшини, яка виходячи з вузькоособистих інтересів виступала за воєнно-політичний союз з Московською державою. Після смерті Богдана Хмельницького вороже поставився до державницької політики гетьмана Івана Виговського. Діючи в тісному зв’язку з московським урядом, який шляхом поглиблення суперечностей в українському суспільстві намагався поширити свій вплив на Гетьманщині, в кінці 1657 року спільно з кошовим Яковом Барабашем очолив збройний виступ проти гетьманської влади. У червні 1658 року заколотники були розгромлені урядовими військами в бою під Полтавою, в якому загинув і сам Пушкар.
С амойлович Іван Самійлович
(? – 1690)
Народився в с. Ходорків Житомирської області. Гетьман Лівобережної України (1672-1687 рр.), чернігівський полковник (1668-1669 рр.), генеральний суддя (1669-1672 рр.). Виступав за соборність українських земель. У 1674 році на раді в Переяславі був проголошений гетьманом Правобережжя, але фактично став ним в 1676 році після зречення Петра Дорошенка. Очолив козацькі полки у війні з Туреччиною і Кримським ханством (1677-1678 рр.). За Іван Самойловича між Москвою і Польщею було укладено “Вічний мир 1686”, що юридично оформив розподіл українських земель. Іван Самойлович був прихильником сильної гетьманської влади монархічного типу. За його правління внаслідок масового переселення правобережного населення на Лівобережжя відбулося відродження економічного життя Гетьманщини. Старшинська опозиція, користуючись невдачею Кримського походу 1687 р., звинуватила Івана Самойловича у таємних зносинах з кримським ханом і за рішенням Коломацької ради позбавила його гетьманства. Російський уряд заслав Івана Самойловича до Сибіру за зловживання владою. Помер в 1690 році в м. Тобольск Тюменської області, Росія.
Сомко Яким Семенович
(? – 1663)
Наказний гетьман Лівобережної України (1660 – 1663 рр.). Його сестра Анна була першою дружиною Богдана Хмельницького. У 1662 р. старшинська рада в Козельці обрала Якима Сомка гетьманом усієї України. Однак цар його не визнав. Провадив політику на дотримання пунктів “Березневих статей” 1654 року, тому царський уряд підтримав на Чорній раді у Ніжині (1663 р.) не Сомка, а Брюховецького. Потрапивши до рук новообраного гетьмана, Яким Сомко і його прихильники були страчені.