Кучма Леонід Данилович

(9.VІІІ.1938 р.н.)

Відомий український політ, і державних діяч. Президент України (з 1994 р.). Народився у с. Чайкине Чернігівської області. В 1960 році закінчив Дніпропетровський університет за фахом інженер-механік. В 1960 році закінчив Дніпропетровський державний університет. В 1960-1975 роках працював старшим інженером, провідним конструктором, помічником головного конструктора КБ “Південне”. Тривалий час працював технічним керівником Байконуру. В 1975-1982 роках – секретар первинної організації КПУ в КБ “Південне”, в 1982-1986 роках – перший заступник генерального конструктора цього КБ, в 1986-1992 роках – генеральний директор ракетобудівельного концерну “Південний машинобудівний завод”. З жовтня 1992 до вересня 1993 року – прем'єр-міністр України. З грудня 1993 до липня 1994 року – президент Українського союзу промисловців та підприємців. 10.VІ.1994 році всенародним, голосуванням обраний Президентом України.

Сприяв прийняттю Конституції України 28 червня 1996 року. У листопаді 1998 року вдруге обраний на президентський пост. Лауреат Ленінської премії СРСР та Державної премії України. Кучма – кандидат технічних наук, професор Дніпропетровського університету, академік Інженерної академії України.

Л евицький Кость

(18.11.1859 – 12.11.1941)

Визначний український громадсько-політичний і державний діяч, адвокат і публіцист. Навчався на юридичному факультеті Львівського та Віденського університетів. В 1884 році захистив докторську дисертацію. В 1899 році виступив співзасновником, а згодом обраний і головою Української Національно-Демократичної Партії. В 1907 році обраний депутатом австрійського парламенту. Під час Першої світової війни в серпні 1914 році очолив Головну Українську Раду у Львові, а з травня 1915 – Загальну Українську Раду у Відні. 9.XІ.1918 році Кость Левицький обраний головою уряду ЗУНР – Державного Секретаріату ЗУНР – ЗО УНР. Після окупації Галичини польськими військами (1919 р.) був в 1920-23 роках членом закордонного уряду Диктатора Є. Петрушевича у Відні, в якому займав пост уповноваженого з питань преси і пропаганди, а з 1921 року – уповноважений закордонних справ ЗУНР. В 1924 році повернувся у Галичину, де продовжував громадську і наукову діяльність. Належав до Українського Національно-демократичного Об’єднання. В 1939 році Кость Левицький був заарештований органами НКВС, але після дворічного ув’язнення – звільнений. В липні 1941 році став засновником і головою Української Національної Ради – органу, який мав представляти інтереси українського населення західних областей України перед німецькою окупаційною владою. Помер у Львові.

М ахно Нестор Іванович

(1889-1934)

Український повстанський отаман, один з лідерів анархістського руху в Україні, керівник селянського збройного руху на півдні України в 1917-1921 роках. Воював практично з усіма владами і режимами, обстоюючи інтереси селян. Кілька разів загони, очолювані Нестором Махно, приєднувалися до Червоної Армії, але радянський уряд постійного його зраджував. З 1921 року – в еміграції в Румунії, Польщі, Франції. Помер у Парижі.