![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Г алицький Данило Романович
- •В олодимир Мономах
- •О льга
- •Р оман Мстиславович
- •Я рослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •М огила Петро Симеонович
- •Н аливайко Северин
- •К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Б рюховецький Іван
- •В иговський Іван Остапович
- •Д орошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •М ногогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •С амойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Т етеря Павло Іванович
- •Х аненко Михайло
- •Х мельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Х мельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Б ілозерський Василь Михайлович
- •В ербицький Михайло Михайлович
- •Г онта Іван
- •Д овбуш Олекса Васильович
- •Д рагоманов Михайло Петрович
- •З алізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •К армалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •К остомаров Микола Іванович
- •К уліш Пантелеймон Олександрович
- •М азепа Іван Степанович
- •О рлик Пилип Степанович
- •П алій Семен Пилипович
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Р озумовський Кирило Григорович
- •С ірко Іван Дмитрович
- •С коворода Григорій Савич
- •С коропадський Іван Ілліч
- •У країнка Леся
- •Ф ранко Іван Якович
- •Ч убинський Павло Платонович
- •Ш евченко Тарас Григорович
- •XX століття в українській історії
- •Вернадський Володимир Іванович
- •В инниченко Володимир Кирилович
- •В олошин Августин
- •Г ригоренко Петро Григорович
- •Г рушевський Михайло Сергійович
- •Д овженко Олександр Петрович
- •Д онцов Дмитро
- •Є фремов Сергій Олександрович
- •К овпак Сидір Артемович
- •К оновалець Євген
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Л евицький Кость
- •М ахно Нестор Іванович
- •М ельник Андрій
- •М іхновський Микола Іванович
- •П етлюра Симон Васильович
- •П етрушевич Євген
- •С коропадський Павло Петрович
- •С крипник Микола Олексійович
- •С тецько Ярослав
- •С тус Василь Семенович
- •Т еліга Олена Іванівна
- •Х вильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Х рущов Микита Сергійович
- •Ч икаленко Євген
- •Ч орновіл в’ячеслав Максимович
- •Ш елест Петро Юхимович
- •Ш ухевич Роман
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Алфавітний показник
- •Література
Національно-визвольна революція
В 1648 році після “золотого десятиліття”, за визначенням польських істориків, спалахнуло найбільше за всі часи існування Речі Посполитої повстання, яке, охопивши великі території, змінивши суспільно-політичний лад та карту Європи переросло в національно-визвольну революцію. Історик О.Д. Бойко виділяє три етапи революції:
І етап (лютий 1648 – серпень 1657 р.) – найбільше піднесення національно-визвольних змагань та соціальної боротьби.
ІІ етап (вересень 1657 – червень 1663 р.) – громадянська війна, що призвела до поділу козацької України на два гетьманства.
ІІІ етап (червень 1663 – вересень 1676 р.) – боротьба за возз’єднання Української держави.
На першому етапі революцію очолив Богдан Зиновій Хмельницький. Його соратниками були: полковники І. Богун, М. Кривоніс, Джеджелія, Нестеренко, Топіга, Шумейко, Валевич, Д. Нечай, Гоголь, М. Кричевський, І. Виговський, П. Тетеря, І. Ганжа та інші. Пізніше з них вийшли відомі воєначальники, дипломати, державні діячі
На другому етапі завдяки впливу іноземних держав, незважаючи на спроби гетьмана І. Виговського (1657 – 1659 рр.) відбувається розкіл України на два гетьманства – на Правобережне і Лівобережне.
На Лівобережній Україні відомими гетьманами були Іван Брюховецький (1663 – 1668 рр.), Дем’ян Многогрішний (1668 – 1672 рр.), Іван Самойлович (1672 – 1687 рр.).
Гетьманами Правобережної України були Павло Тетеря (1663 – 1665 рр.), Степан Опара (1665 рр.), Михайло Ханенко (1669 – 1674 рр.) та інші.
Син Богдана Хмельницького Юрій Хмельницький, гетьманував три рази – 1657 р., 1659 – 1663 рр., 1677 – 1681 рр.
Міжусобна боротьба, вплив іноземних держав вимагали рішучого лідера, який би об’єднав Лівобережну і Правобережну Україну. Ним став Петро Дорошенко, який став гетьманом в 1665 р. і до 1676 р. продовжував боротьбу за національну незалежність єдиної України.
З капітуляцією війська Петра Дорошенка і закінчується національно-визвольна революцію.
Богун Іван
Брюховецький Іван
Виговський Іван
Дорошенко Петро
Кривоніс Максим
Многогрішний Дем’ян
Пушкар Мартин
Самойлович Іван
Сомко Яким Семенович
Тетеря Павло
Ханенко Михайло
Хмельницький Богдан
Хмельницький Юрій
Б
(?- 4(17).ІІ.1664)
Народився біля Новгород-Сіверського, видатний український військовий і державний діяч, полководець, полковник подільський, згодом – вінницький і паволоцький, наказний гетьман (1651 р.). Брав участь у всіх битвах Визвольної війни 1648-54. Послідовно виступав за незалежну українську державу. У Берестецькій битві 1651 року, будучи наказним гетьманом, допоміг значній частині козаків вирватися з оточення. У 1654 році Іван Богун відмовився присягати російському цареві. У 1654-55 роках керував обороною Умані. Після переходу Івана Виговського в 1659 році на бік Польщі підняв проти нього повстання. Розстріляний поляками в 1664 році під час походу правобережного гетьмана Павла Тетері на Лівобережну Україну.
Б рюховецький Іван
(? – 5(18).VI.1668)
Народився біля Диканьки (тепер Полтавської області) – кошовий отаман Запорізької Січі (1662 р.), гетьман Лівобережної України (1663-68 рр.), обраний при підтримці рядового козацтва на Чорній раді в 1663 році. Підписав Московські статті в 1665 році, які обмежували українську автономію, за що дістав чин боярина. Під впливом всенародного обурення Андрусівським перемир’ям 1667 року Іван Брюховецький підняв повстання проти царя, водночас вів переговори з турецьким султаном про передачу України під владу Туреччини. Це викликало повстання у козацькому війську, під час якого Івана Брюховецького було вбито.