![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Г алицький Данило Романович
- •В олодимир Мономах
- •О льга
- •Р оман Мстиславович
- •Я рослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •М огила Петро Симеонович
- •Н аливайко Северин
- •К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Б рюховецький Іван
- •В иговський Іван Остапович
- •Д орошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •М ногогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •С амойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Т етеря Павло Іванович
- •Х аненко Михайло
- •Х мельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Х мельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Б ілозерський Василь Михайлович
- •В ербицький Михайло Михайлович
- •Г онта Іван
- •Д овбуш Олекса Васильович
- •Д рагоманов Михайло Петрович
- •З алізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •К армалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •К остомаров Микола Іванович
- •К уліш Пантелеймон Олександрович
- •М азепа Іван Степанович
- •О рлик Пилип Степанович
- •П алій Семен Пилипович
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Р озумовський Кирило Григорович
- •С ірко Іван Дмитрович
- •С коворода Григорій Савич
- •С коропадський Іван Ілліч
- •У країнка Леся
- •Ф ранко Іван Якович
- •Ч убинський Павло Платонович
- •Ш евченко Тарас Григорович
- •XX століття в українській історії
- •Вернадський Володимир Іванович
- •В инниченко Володимир Кирилович
- •В олошин Августин
- •Г ригоренко Петро Григорович
- •Г рушевський Михайло Сергійович
- •Д овженко Олександр Петрович
- •Д онцов Дмитро
- •Є фремов Сергій Олександрович
- •К овпак Сидір Артемович
- •К оновалець Євген
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Л евицький Кость
- •М ахно Нестор Іванович
- •М ельник Андрій
- •М іхновський Микола Іванович
- •П етлюра Симон Васильович
- •П етрушевич Євген
- •С коропадський Павло Петрович
- •С крипник Микола Олексійович
- •С тецько Ярослав
- •С тус Василь Семенович
- •Т еліга Олена Іванівна
- •Х вильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Х рущов Микита Сергійович
- •Ч икаленко Євген
- •Ч орновіл в’ячеслав Максимович
- •Ш елест Петро Юхимович
- •Ш ухевич Роман
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Алфавітний показник
- •Література
Дашкевич (Дашкович) Остафій
(? – 1535)
(Остап, Євстафій, Євстахій) – український військово-політичний діяч. Походив зі шляхетського роду з м. Овруча. Політичну діяльність розпочав у Білорусі. Брав участь у повстанні М. Глинського. Був канівським, з 1514 року – черкаським старостою. Як прикордонний староста організовував загони козаків для оборони південноукраїнських земель від нападів татар і турків. Дашкевич неодноразово на чолі козацьких загонів ходив у Крим, а в 1515-1516 і в 1521 роках здійснив два походи у московські землі. В 1531 році відбив напад кримського хана Саадат-Гірея на Черкаси. В 1533 році подав на розгляд польському сейму в Пьонтркові проект побудови на Дніпрі ряду фортець для оборони України від татарських нападів. Пропозицію Дашкевича сейм схвалив, але подальших заходів до втілення проекту у життя зроблено не було. Українські історики Д. Бантиш-Каменський, М. Маркович, Д. Дорошенко називали Дашкевича одним із перших козацьких гетьманів та організаторів запорізького козацтва.
М огила Петро Симеонович
(1596 – 1647)
Церковний і культурний діяч, архімандрит Печерської Лаври, митрополит Київський і Галицький (1632-1647 рр.). Виступав проти унії православної та католицької церков, але був одним з авторів проекту українсько-білоруського патріархату, поєднаного з Римом, що не здійснився через опір з боку Польщі, козаччини та Риму. Домігся визнання польським урядом української православної церкви в 1632 році та передачі їй деяких монастирів та церков. У 1631 році відкрив у Печерській Лаврі школу, яку в 1632 році було об’єднано з Київською братською школою (Києво-Могилянська колегія в 1633 році, з 1701 року – Києво-Могилянська академія). У культурно-освітянській діяльності Петро Могила поєднував відданість ідеалам і традиціям православного Сходу з розумінням історичних та культурних надбань католицького Заходу. Петро Могила підготував проект “Православного ісповідання віри”, працював над новим виданням Біблії і збірника “Житія святих”. Автор ряду богословських творів, чисельних полемічних праць і проповідей.
Н аливайко Северин
(бл. 1560 – 1597)
Козацький ватажок, керівник селянсько-козацького повстання 1594 – 1596 рр. в Україні і в Білорусі проти гніту польських, литовських, українських, білоруських феодалів. Родом з м. Гусятина (тепер Тернопільської обл.). Брав участь у походах проти татар і турків, деякий час служив сотником надвірної корогви в українського магната Костянтина Острозького. Восени 1594 року очолив повстання козацької бідноти, селян і міщан на Правобережній Україні. Об'єднавши повстанське військо з запорожцями, Северин Наливайко у квітні 1596 р. під Білою Церквою розгромив польський загін князя К. Ружинського. Повстанці обрали Северина Наливайко гетьманом. У червні 1596 року Северин Наливайко був виданий угодовською частиною козацької старшини С. Жолкевському. Після жорстоких тортур страчений у Варшаві 1597 р.
К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
(бл. 1570 – 1622)
Гетьман реєстрового козацтва, видатний полководець, відомий політичний та культурно-просвітницький діяч. У 1601 р. прибув на Запорозьку Січ. В 1606 році – був уперше обраний гетьманом українського козацтва. Перетворив козацьке військо у регулярне військове формування. На чолі з ним козаки здійснили кілька успішних походів проти турків та Кримського ханства (1607, 1608, 1614, 1615, 1616). Намагаючись зміцнити становище козацтва, певний час проводив компромісну політику щодо уряду Речі Посполитої. В 1620 році вступив до Київського Богоявленського братства з усім козацьким військом, матеріально допомагав Київській братській школі. Сприяв відновленню ієрархії української православної церкви. Став першим українським гетьманом, який прагнув поєднати військову могутність українського козацтва з діяльністю інших станів українського суспільства (духовенства, української шляхти та міщан) для досягнення автономії України в складі Речі Посполитої. Боронячи православну віру, козаки водночас виступали захисниками своєї національної самостійності. Петро Конашевич-Сагайдачний займався меценатством і благодійництвом. Своє майно Петро Конашевич-Сагайдачний заповів Київському і Львівському братствам.