- •Київська Русь та Галицько-Волинське князівство
- •Г алицький Данило Романович
- •В олодимир Мономах
- •О льга
- •Р оман Мстиславович
- •Я рослав Мудрий
- •Литовсько-польська доба
- •Дашкевич (Дашкович) Остафій
- •М огила Петро Симеонович
- •Н аливайко Северин
- •К онашевич-Сагайдачний Петро Кононович
- •Національно-визвольна революція
- •Б рюховецький Іван
- •В иговський Іван Остапович
- •Д орошенко Петро
- •Кривоніс Максим (Перебийніс, Вільшаський)
- •М ногогрішний Дем’ян Ігнатович
- •Пушкар Мартин (Пушкаренко)
- •С амойлович Іван Самійлович
- •Сомко Яким Семенович
- •Т етеря Павло Іванович
- •Х аненко Михайло
- •Х мельницький Богдан-Зіновій Михайлович
- •Х мельницький Юрій Богданович
- •Під імперською владою (кін. Xvіі – поч. XX ст.)
- •Б ілозерський Василь Михайлович
- •В ербицький Михайло Михайлович
- •Г онта Іван
- •Д овбуш Олекса Васильович
- •Д рагоманов Михайло Петрович
- •З алізняк Максим
- •Калнишевський Петро Іванович
- •К армалюк (Кармелюк) Устим Якимович
- •К остомаров Микола Іванович
- •К уліш Пантелеймон Олександрович
- •М азепа Іван Степанович
- •О рлик Пилип Степанович
- •П алій Семен Пилипович
- •П олуботок Павло Леонтійович
- •Р озумовський Кирило Григорович
- •С ірко Іван Дмитрович
- •С коворода Григорій Савич
- •С коропадський Іван Ілліч
- •У країнка Леся
- •Ф ранко Іван Якович
- •Ч убинський Павло Платонович
- •Ш евченко Тарас Григорович
- •XX століття в українській історії
- •Вернадський Володимир Іванович
- •В инниченко Володимир Кирилович
- •В олошин Августин
- •Г ригоренко Петро Григорович
- •Г рушевський Михайло Сергійович
- •Д овженко Олександр Петрович
- •Д онцов Дмитро
- •Є фремов Сергій Олександрович
- •К овпак Сидір Артемович
- •К оновалець Євген
- •Кравчук Леонід Макарович
- •Кучма Леонід Данилович
- •Л евицький Кость
- •М ахно Нестор Іванович
- •М ельник Андрій
- •М іхновський Микола Іванович
- •П етлюра Симон Васильович
- •П етрушевич Євген
- •С коропадський Павло Петрович
- •С крипник Микола Олексійович
- •С тецько Ярослав
- •С тус Василь Семенович
- •Т еліга Олена Іванівна
- •Х вильовий (Фітільов) Микола Григорович
- •Х рущов Микита Сергійович
- •Ч икаленко Євген
- •Ч орновіл в’ячеслав Максимович
- •Ш елест Петро Юхимович
- •Ш ухевич Роман
- •Великі князі київські та роки їхнього правління
- •Галицькі й галицько-волинські князі та роки їхнього правління
- •Гетьмани та роки їхнього правління
- •Запорізькі гетьмани та роки їхнього правління
- •Українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Правобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Лівобережні українські гетьмани та роки їхнього правління
- •Алфавітний показник
- •Література
М ельник Андрій
(12.XІІ.1890-01.XІ.1964)
Мельник Андрій (12.XІІ.1890-01.XІ.1964) – український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, один з лідерів Організації Українських Націоналістів. В 1922 році став співзасновником Української Військової Організації, а згодом її краєвим командантом. В квітні 1924 року Андрій Мельник був заарештований польською поліцією і засуджений до 4-річного ув’язнення. Після звільнення продовжував займатись громадсько-політичною діяльністю. В 1934 році – член Сеньйорату УВО та голова Сенату ОУН. Після загибелі Євгена Коновальця 11.X.1938 році став головою Проводу Українських Націоналістів. На початку 1940 року після розколу ОУН очолив одну з фракцій організації. В роки німецької окупації України Андрій Мельник послідовно відстоював ідею створення української незалежної держави, за що потрапив під арешт, а з 26.ІІ.1944 був ув’язнений в концтаборі Саксенгаузен. Після звільнення у 1945 році жив у Німеччині та Люксембурзі. В 1947 році на Третьому Великому Зборі Українських Націоналістів Андрій Мельника обраний довічним головою ПУН. Післявоєнний період свого життя присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. В 1957 році висунув ідею створення світового конгресу українців і союзу українців, реалізовану в 1967 році зі створенням Світового Конгресу Вільних Українців.
М іхновський Микола Іванович
(1873 – 1924)
Політичний та громадський діяч України. Закінчив юридичний факультет Київського університету. Промова Міхновського на Шевченківському святі 1900 р. у Полтаві і Харкові, надрукована у Львові під назвою “Самостійна Україна”, стала програмою Революційної української партії (РУП) у перший період її діяльності. В 1917 р. – член Центральної Ради та Генерального військового комітету, один з ініціаторів організації українського війська. Ідеолог державної самостійності України, засновник і перший ідеолог українського націоналізму.
П етлюра Симон Васильович
(1879 – 1926)
Один із лідерів Революційної української партії (РУП), яку в 1905 році було перейменовано на Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Секретар (міністр) Генерального Секретаріату у військових справах Центральної Ради (1917 р.), у квітні-грудні 1918 році – голова Київського губернського земства і Всеукраїнського союзу земств, один з організаторів Директорії і головний отаман військ УНР, з лютого 1919 році – голова уряду України – Директорії. У 1920 році емігрував до Польщі, в 1924 – до Парижа. 25 травня 1926 році був вбитий в Парижі більшовицьким агентом.
П етрушевич Євген
(3.06.1863 – 29.08.1940)
Український громадсько-політичний діяч, президент і диктатор Західної Області Української Народної Республіки. Під час Першої світової війни 1914-1918 роках – член Головної Української Ради та Загальної Української Ради. В 1917-1918 роках – голова Української Парламентарної Репрезентації в австрійському парламенті, 19.X.1918 році як президент Української Національної Ради проголосив створення на українських землях Австро-Угорщини Української держави. 4.І.1919 році обраний у Станіславові (тепер Івано-Франківськ) Президентом Західноукраїнської Національної Ради (фактично – Президентом ЗУНР). Після проголошення 22.І.1919 року Акту Злуки ЗУНР і УНР згідно з рішення Трудового Конгресу України у Києві став членом Директорії УНР. 9.VІ.1919 року у зв’язку з критичним становищем назначений Українською Національною Радою Диктатором ЗO УНР-ЗУНР.
