
- •7.092501 “Автоматизоване управління технологічними процесами”
- •7.092502 “Комп'ютерно-інтегровані технологічні процеси і виробництва”
- •1.2. Поняття системи фв та їхніх одиниць
- •1.3. Основні характерстики якості проведених вимірювань
- •1.4. Класифікація вимірювань
- •1.5. Принципи та методи вимiрювань фiзичних величин
- •1.6. Способи вимірювань
- •Розділ 2. Засоби вимiрювань.
- •2.1. Загальні поняття
- •2.2. Основні метрологічні характеристики зв
- •2.3. Основні види засобів вимірювання
- •2.4. Структурні схеми засобів вимірювання
- •2.5. Державна система приладів та засобів автоматизації
- •2.6. Агрегатні комплекси
- •2.7. Метрологiчне забезпечення та повірка зв
- •Розділ 3. Похибки результатів та засобів вимірювання
- •3.1. Розподіл та принципи оцінювання похибок
- •Принципи оцінювання похибок.
- •3.2. Класифікація складових похибки вимірювань
- •3.3. Похибки зв та їхні нормовані значення. Клас точності зв
- •3.4. Методи нормування похибок зв та правила їхніх округлень
- •Правила округлення значень похибок
- •3.5. Похибки прямих вимірювань
- •Похибки непрямих вимірювань.
- •3.6.Систематична складова похибки та методи її усунення особливості систематичної складової похибоки
- •Визначення систематичної складової похибки (ссп)
- •Методи усунення систематичної складової похибки
- •3.7. Випадкова складова похибки та її визначення загальні положення. Поняття ймовірності
- •Iнтегральний закон розподiлу
- •Диференцiйний закон розподiлу
- •Призначення числових характеристик розподілу
- •Математичне сподiвання та його суть
- •Моменти розподілу
- •Основний закон теорії похибок
- •Нормальний закон розподілу
- •Квантільна оцінка випадкової похибки
- •Розподіл стьюдента
- •Критерії оцінки промахів.
- •3.8. Додавання похибок та визначення сумарної похибки зв та івс
- •Додавання випадкових складових похибки
- •Визначення сумарної похибки івс
- •Визначення сумарної похибки зв
- •Форми запису кінцевого результату вимірювань
- •3.9. Оптимальний вибір точності зв
- •Контрольні запитання до розділу 3
- •Розділ 4 вимірювання температури
- •4.1. Загальні положення. Температурні шкали.
- •4.2. Класифікація методів та засобів вимірювання температури
- •4.3. Термометри опору
- •4.4. Термометри розширення
- •4.6. Термоелектричні термометри
- •Установка контактних термометрів
- •4.7. Пірометри
- •Контрольні запитання до розділу 4
- •Розділ 5. Вимірювання тиску
- •5.1. Загальні положення. Види та одиниці вимірювання тиску
- •Одиниці вимірювання тиску.
- •5.2. Класифікація методів та зв зв та вимірювання тиску
- •5.3. Рідинні манометри
- •5.4. Вагопоршневі манометри
- •5.5. Деформаційні манометри (дм)
- •5.6. Електричні манометри
- •Контрольні запитання до розділу 5
- •Розділ 6
- •6.1. Загальні положення. Класифікація рівнемірів.
- •6.2. Поплавкові та буйкові рівнеміри.
- •6.3. Гідростатичні та п’єзометричні рівнеміри.
- •6.4. Ємнісні рівнеміри
- •6.5. Акустичні та ультразвукові рівнеміри
- •6.6. Радарні (радіохвильові) рівнеміри
- •Резонансні рівнеміри
- •Адеструктивні рівнеміри
- •Радіолокаційні (радарні) рівнеміри
- •6.7. Радіоізотопні рівнеміри
- •6.8. Кондуктометричні сигналізатори рівня.
- •6.9. Особливості використання рівнемірів
- •6.10. Визначення рівня сипких матеріалів
- •Розділ 7. Вимірювання витрати та кількості речовин
- •7.1. Класифікація витратомірів.
- •7.2. Методи вимірювання витрати і маси сипких матеріалів
- •7.4. Витратоміри змінного та постійного перепаду тиску
- •7.5. Індукційні витратоміри
- •Розділ 8 контроль фізичних властивостей речовин
- •8.1.Вимірювання густини рідин. Класифікація та характеристика густиномірів
- •8.2. Вимірювання в'язкості речовинн
- •8.3. Методи вимірювання вологості
- •Контрольні запитання до розділу 8
- •Розділ 9 аналізатори складу рідин та газів
- •9.1. Класифікація аналізаторів складу рідин
- •9.2. Кондуктометричні аналізатори
- •9.3. Потенціометричний метод
- •9.4. Оптичні методи. Загальні поняття.
- •9.5. Колориметричний метод аналізу
- •9.6. Нефелометричні методи аналізу
- •9.7. Рефрактометричні методи аналізу
- •9.8. Поляриметричний метод аналізу
- •9.9.Титрометричний матод аналізу
- •9.10. Акустичні прилади контролю складу рідин
- •9.11. Прилади контролю параметрів якості газів
- •9.12. Хімічні та об'ємопоглинальні газоаналізатори
- •9.13. Теплові газоаналізатори
- •9.14. Магнітні газоаналізатори
- •Контрольні запитання до розділу 9
- •Література Основна
7.5. Індукційні витратоміри
Принцип
дії всіх
магніто-індукційних витратомірів
грунтується на явищі, яке описується
законом електромагнітної індукції
Фарадея. Суть явища електромагнітної
індукції і закону Фарадея полягає в
тому, що під час переміщення будь-якого
провідника у магнітному полі на його
кінцях виникає індукована електрорушійна
сила U,
яка пропорційна довжині L провідника,
швидкості переміщення V, магнітній
індукції B та синусу кута α між магнітною
індукцією
та напрямком швидкості:
U=
B
V
L
sin
α
(7.18)
На
рис.7.8,а приведена узагальнена схема
індукційного первинного вимірювального
перетворювача витрати, де зображено
електромагніт, який збуджується змінним
струмом І
(напругою збудження
U)
і який на ділянці між полюсами створює
рівномірне однорідне магнітне поле з
індукцією В.
Розміщення обмоток збудження
електромагніту показано і на рис.7.8,б
та рис.7.8,в. В полі магніту розміщена
немагнітна труба, по якій протікає
вимірювана по витратам рідина з швидкістю
V.
В індукційних витратомірах рухомим
провідником є електропровідна рідина,
витрати якої вимірюють. Магнітна індукція
В
пронизує рідину вертикально відносно
напрямку її потоку (sin
α = sin90
=
1),
і в рідині, як у рухомому провіднику,
наводиться (індукується) електрорушійна
сила U
.
U
U
а) б) в)
Рис. 7.8.Узагальнена принципова схема будь якого магніто-індукційного сенсора
Значення
цієї електрорушійної сили знімається
з двох точкових електродів, що розміщуються
на протилежних кінцях внутрішнього
діаметру немагнітної труби і зсунуті
по відношенню до обмоток збудження на
90(рис.7.8б
та в). Електроди контактують з вимірюваною
за витратами рідиною, але ізольовані
від труби, яка виготовляється, як правило,
із нержавіючої сталі.
В загальному, індукована в рідині ЕРС дорвнює:
U=
B* V* d, (7.19)
де В – магнітна індукція, тл; V- швидкість потоку, м/с; d – довжина рідинного провідника, що відповідає довжині провідника L по залежності (7.18) і дорівнює діаметру трубопроводу, м.
Витрати рідини у трубопроводі дорівнюють добутку площі перетину трубо-
проводу на швидкість потоку V:
F = S* V . (7.20)
У результаті спільного розв'язання рівнянь (2) та (3) отримуємо:
F
= S()
= (
)*(
)
= k* U
,
(7.21)
де k — коефіцієнт пропорційності (постійна сенсора), який залежний від конструкції приладу.
Таким
чином, витрата рідини у трубопроводі,
вимірювана за допомогою індукційного
витратоміра, буде пропорційна ЕРС U.
Сигнал первинного перетворювача
індукційного витратоміра містить, крім
корисної складової, що визначається
формулою (1) і є мірою витрати, трансформаторну
ЕРС, що наводиться електромагнітним
полем перетворювача в рухомому рідинному
провіднику. Трансформаторна ЕРС зсунута
по фазі відносно корисного сигналу на
90° і компенсується за допомогою ланцюга,
що складається із спеціального поділь-
ника напруги.
Магніто- індукційний витратомір Sitrans FM MAG 6000 фірми «Siemens» є керуємим мікропроцесорним вимірювальним перетворювачем з вбудованою текстовою індикацією режиму налаштування та роботи на 11-ти мовах. В залежності від місця розташування витратоміра, він виконується в вигляді або компактного приладу (рис. 7.9,а), або у вигляді двох блоків: сенсора MAGFLO та вторинного вимірювального перетворювача MAG 6000 (мікропроцесорного блоку живлення та обробки, рис. 7.9,б). Останній може бути розташований на відстані на щиті.
а)
б)
Рис. 7.9 Індукційний витратомір Sitrans FM MAG 6000 фірми «Siemens.
Комплект Sitrans FM MAG 6000 призначений для вимірювання витрати потоку практично всіх електропровідних рідин, а також суспензій та паст. Єдиною умовою його нормальної роботи є наявність хоча б мінімальної (5мікросим/см) електропровідності в середовищі, витрати якого вимірюють.
Температура, тиск, в’язкість та густина рідини не впливають на результати вимірювань.
Витратомір здійснює вимірювання витрати агресивних та частково абразивних середовищ за умови правильного вибору матеріалу внутрішньої труби та електродів. Тверді частинки, що попадають у вимірювальний перетворювач одночасно з вимірюваним середовищем (рідиною), як правило не впливають на результати вимірювань. Максимальна похибка вимірювання для MAG 6000 складає - 0,25% от від верхньої межі вимірювання витрати, враховуючи похибку первинного вимірювального перетворювача.
Основними сферами використання магніто-індукційних витратомірів є вода; стічні води; енергетична техніка; хімічні та фармацевтичні виробництва, харчові продукти. Завдяки модульності виконання фірма «Siemens» дає можливість використовувати її прилади для вирішення практично будь яких задач вимірювання витрати.
[ 3, с.: 142…171; 6, с.: 75…100 ; 7, с.: 46…53]
Контрольні запитання до розділу 7
1. Швидкісні та об’ємні лічильники кількості.
2. Принцип дії витратоміра змінного перепаду тиску.
3. Принцип дії витратоміра постійного перепаду тиску.
4. Принцип дії індукційного витратоміра.