21. Природно-ресурсний потенціал, його суть та структура.

Природно–ресурсний потенціал розглядається як сукупність усіх можливостей, засобів запасів, джерел, щоє і можуть бути мобілізовані і використані для досягнення певної мети. Ресурси визначають як запаси, цінність, можливосьі, засоби. Відбиває споживчу варітість ресурсів, їх кориснсть для сус-ва. ПРП є одним з важливих факторів РПС і включає вже вивчені елементи природного середовища:

 Природні ресурси, тобто ті елементи природного середови-ща, які безпосередньо беруть участь у матеріальному в-ві і в невиробничій діяльності, тіла і сили природи ,кяі на певному рівні розвитку ПС і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського сус-ва у формі безпосередньої участі у матеріальній діяльності;

 Природні умови, тобто елементи природного середовища, що не беруть безпосередньої участі в сусп. в-ві, тіла і сили природи,які при певному рівні розвитку ПС і вивченості мо-жуть бути використані для задоволення потреб людського су-ва у формі безпосередньої участі в матеріальній діяльності.

Природні ресурси поділяються: Промислові (ті, які вже розвідані на глибині до 1300 м і достовірно вивчені);  Балансові ( всі проимслові запаси+ті, які розвідані на глибині до 1800м і менш конкретні);  Геологічні ( промилові+балансові+ті, які приблизно оцінені);  Прогнозні запаси (ті, які визначені в залежності від гео-логічної будови земної кори).

Економічна оцінка визначається тими сукупностями, які несе людина в зв’язку з використанням цих ресурсів при анлізі та оцінці враховуються:

загальні запаси; якість; глибина залягання; необхідні затрати для збагачення; транспортні витрати для поставки до; споживача.

22.Вплив природно- ресурсного потенціалу на розвиток і розміщення виробництва та спеціалізацію ек. р-нівДля розміщення галузей н/г велике зн-ня мають кількісні параметри певного виду ресурсу. За н/г-м значенням запаси кросиних копалин под-ть на такі групи: балансові, використання яких економічно вигідне, тобто вони відповідають промисловим вимогам за якістю сировини і гірничо-технічними умовами експлуатації; позабалансові, які при наявному рівні технології експлуатувати економічно не вигідно. В геології вид-ть такі категорії запасів корисних копалин: А – докладно розвідані та вивчені; В і С1 – розвідані менш докладно; С2 – оцінені попередньо і приблизно. Запаси корисних копалин за категоріями А, В, С1 і С2 разом з прогнозованими запасами становлять геологічні запаси. До власне промислових запасів відносять вивчені й розвідані запаси, експлуатація яких за даних умов забезпечує достатню рентабельність в-ва.

23.Мінеральні ресурси, їх структура та народногосподрське значення.

Під мінеральними ресурсами розуміють сукупність різних видів корисних копалин, які можуть бути використані за сучасного рівня розвитку продуктивних сил. За характером використання мінеральні ресурси поділяються на групи: пали-вно-енергетичні, рудні й нерудні. На їх базі розвиваються такі важливі галузі промислового виробництва, як чорна і кольоро-ва металургія, електроенергетика, машинобудування, хімічна промисловість та ін.

Основні запаси кам'яного вугілля зосереджені в Донецькому і Львівсько-Волинському басейнах; бурого вугілля — переважно в Дніпровському басе-йні. В Україні виявлено 307 родовищ нафти і газу, які зосеред-жені переважно на північному сході країни, у Прикарпатті і Причорномор'ї. Початкові розвідані запаси становили понад 3,4 млрд.т умовного палива. Ступінь виснаження розвідних запасів становить понад 60%. Водночас значним резервом є майже 5 млрд. т умовного палива ще не розвіданих запасів. За існуючими оцінками ресурси нафти і природного газу в Ук-раїні дозволяють збільшити їх видобуток майже вдвічі. Крім того, на Державному балансі запасів знаходиться 127 родовищ метану вугільних родовищ.

На території України розміщено понад 1.5 тис родовищ торфу, що зосереджені переважно у Волинській, Рівнен-ській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Черкаській, Xмельницькій, Сумській та Львівській областях.

Загальні запаси залізних руд України за категоріями А+В+С₁ оцінюються в 27,4 млрд. т, а прогнозовані — у 20 млрд. т. Основні родовища зосереджені в Криворізькому та Кременчуцькому басейнах, Білозерському залізорудному ра-йоні та Керченському. Країна посідає одне з провідних місць у світі за запасами марганцю, які становлять 2,28 млрд. т.

Україна має певні запаси руд кольорових металів. За-паси нікелю невеликої потужності зосереджені у Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях; ртуті —у Донбасі і Закарпатті; титану — в Житомирській, Київськії, Черкаській, Дніпропетровській областях, на узбережжі Чор-ного та Азовського морів; бокситів — у Дніпропетровській області; алунітів – у Закарпатті; нефелінів — у Приазов'ї. Унікальні родовища сировини для отримання ряду рідкісних і рідкісноземельних елементів розташовані у Житомирському Поліссі та в Приазов'ї. Розробку золоторудного родовища розпочато в Закарпатті.

Україна багата на металічні корисні копалини, серед яких: кухонна сіль, самородна сірка, вогнетривкі глини, висо-коякісний каолін, облицювальний камінь тощо. Великі запаси калійно-магнієвих солей (близько 2,7 млрд. т) зосереджені в Івано-Франківській та Львівській областях.