Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
РПС_106 шпора.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.12.2018
Размер:
669.18 Кб
Скачать

30.Виробничий і науково-технічний потенціал України, його регіональні особливості.

Основні виробничі фонди є частиною виробничого потенціалу. Одним з основних показників, що характеризують основні виробничі фонди є виробнича потужність – затність засобів праці виробляти максимальну кількість продукції.

Територіальний розподіл виробничого потенціалу – заводів, фабрик, с/г підприємств, транспортних засобів є найважливішою умовою розвитку і розміщення продуктивних сил. Високий рівень розвитку виробничого потенціалу може розглядатися як основа подальшого розвитку і розміщення виробництва електроенергії, металу, машин.

Господарство України х-ться великими виробничим потенціалом у структурі основних виробничих фондів майже 50% припадає на промисловість, 23% на с/г, 16% на транспорт і зв’язок, 3,9% на будівництво.

Рівень використання основних виробничих фондів і фондооснащеність зайнятих у матеріальному виробництві – найважливіші фактори, що впливають на територіальні показники продуктивності праці.

Науковий потенціал х-ся як сукупність ресурсів і можливостей сфери науки будь-якої системи (колектива, галузі, міста), що дає змогу при наявних формах організації й управління ефективно вирішувати завдання господарства. Складовими наукового потенціалу є кадри, фінанси, матеріально-технічна база, інформаційне забезпечення.

Наукові центри створено майже у всіх регіонах України. Науковий потенціал впливає на розміщення насамперед науко-містких галузей господарства і не виробничої сфери.

Значного розвитку в Україні досягли галузевий і заводські сектори науки. Останній зосереджений переважно на великих підприємствах і найбільш повно представлений у великих містах Донбасу, індустріального Придніпров’я, а також у Києві, Харкові, Одесі, Львові.

З метою удосконалення управління наукою в Україні створено 6 територіальних наукових центрів у: Києві, Харкові, Донецьку, Дніпропетровську, Одесі та Львові, які координують роботу академічного, вузівського, галузевого й заводського секторів, проводять дослідження з урахуванням місцевої специфіки.

31. Міжгалузеві комплекси, їх суть, структура та об’єктивний характер формування.

Разом з галузевою диференціацією, яка відбув-ся в результаті сусп-го поділу праці, спостерігається взаємодія галузей і їх елементів в складі інтеграц. Структур – МК.

МК – система економ.-взаємопов’язаних галузей виробничої, або невиробничої сфери. Він формується внаслідок кооперації підпр-в, орг-ій, установ. МК виникають і розвиваються:

1)В середині окремої галузі вир-ва.2)На контактах різних галузей:

Залежно від теріторіальних маштабів їх поділяють на міждержавні, галузеві та господарські. Господарські комплекси функціонують у структурі госп-ва. Міжгалузеві теріторіальні комплекси поділяються на регіональні та локальні. Функціонування госп-го комплексу зумовлює постійне посилення і розширення виробничих зв’язків між підпр-ми кожної галузі, між окремими галузями. Це свідчить про процеси диверсифікації, спеціалізації й концентрації різноманітних стадій виробництва та обміну продукцією. На основі цих складних економіко-виробничих процесів формуються міжгалузеві комплекси.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]