Плани семінарських (практичних) занять

Семінар 1. Предмет, значення, історія логіки як науки.

1. Предметне визначення логіки, як науки.

2. Чуттєві (емпіричні) форми відображення дійсності.

3. Мислення і мова.

4. Соціальне призначення і функції логіки.

5. Роль логіки у формуванні інтелектуальної культури людини.

6. Основні види логічних помилок:

а) паралогізми;

б) софізми;

в) парадокси.

7. Значення логіки для науки та практичної діяльності людей.

8. Історія розвитку логічних знань:

а) розвиток логічних знань в Античну добу;

б) Середньовічна (схоластична) логіка;

в) логіка у Новий час;

г) прогрес логіки у ХІХ-ХХ століттях;

д) розвиток логіки в Україні.

9. Вирішення тестових завдань.

Література: 7, 9, 11-13, 16, 18, 20, 21, 23, 28-34, 37-45, 49-55.

Семінар 2. Поняття як форма абстрактно-теоретичного мислення.

1. Логічна характеристика поняття як форми мислення:

а) генезис (походження) понять;

б) структура понять;

в) функції понять.

2. Поняття і слово, теорія іменування в логіці.

3. Види понять:

а) за кількістю елементів обсягу;

б) за характером елементів обсягу;

в) за типом елементів обсягу;

г) за характером ознак, що складають зміст поняття.

4. Відношення між поняттями:

а) тотожності:

б) перетину;

в) підпорядкування;

г) суперечності;

д) протилежності;

е) одночасного підпорядкування.

5. Логічні операції над поняттями:

а) визначення понять;

б) обмеження і узагальнення понять;

в) поділ понять.

6. Вирішення тестових завдань.

7. Проведення тренінгу за практичними завданнями.

Література: 2, 3, 5-8, 10, 14, 16-24, 37, 39, 44, 49, 52, 54, 56, 59, 60.

Семінар 3. Судження як форма абстрактно-теоретичного мислення.

1. Логічна характеристика судження як форми мислення.

2. Структура і основні види простих (елементарних) суджень.

3. Основні види модальних суджень:

а) алетичні;

б) епістемічні;

в) деонтичні;

г) аксіологічні;

д) темпоральні.

4. Характеристика складних суджень, створених за допомогою логічних сполучників:

а) заперечення;

б) кон’юнкція;

в) диз’юнкція;

г) імплікація;

д) еквіваленція.

5. Функціонально-істиннісні відношення між судженнями:

а) відношення між простими атрибутивними судженнями (за логічним квадратом);

б) відношення між простими релятивними судженнями;

в) відношення між складними судженнями.

6. Логічні операції над судженнями:

а) трансформація простих атрибутивних суджень;

б) трансформація простих релятивних суджень;

в) трансформація складних суджень.

7. Вирішення тестових завдань.

8. Проведення тренінгу за практичними завданнями.

Література: 2, 3, 5-8, 10-17, 19-24, 29-35, 37, 44, 49, 50.

Семінар 4. Логічна характеристика умовиводу як форми абстрактного мислення.

1. Логічна характеристика умовиводу як форми мислення.

2. Структура умовиводів.

3. Безпосередні умовиводи:

а) із простих атрибутивних суджень;

б) за логічним квадратом;

в) із релятивних суджень;

г) із складних суджень.

4. Логічна характеристика простого категоричного силогізму (ПКС).

5. Види силогізмів побудованих із простих категоричних суджень:

а) полісилогізми;

б) ентимеми;

в) епіхейреми;

г) сорити.

6. Основні види умовиводів із складних суджень:

а) розділово-категоричні умовиводи;

б) розділово-умовні умовиводи;

в) умовно-категоричні умовиводи.

7. Індуктивні умовиводи:

а) повна індукція;

б) неповна індукція;

8. Аналогія (традуктивний умовивід):

а) аналогія властивостей

б) аналогія відношень;

9. Вирішення тестових завдань.

10. Проведення тренінгу за практичними завданнями.

Література: 2, 3, 6-10, 11, 13, 14, 15-24, 26-33, 35, 37, 39, 41, 50, 51.

Семінар 5. Закони логіки. Доведення і спростування з логічного погляду.

1. Загальна характеристика законів мислення.

2. Основні закони логіки:

а) закон тотожності;

б) закон заборони суперечності;

в) закон виключеного третього;

г) закон достатньої підстави.

3. Другорядні закони логіки.

4. Логічна характеристика доведення. Структура доведень.

5. Види доведень.

6. Правила доведення. Помилки в доведенні.

7. Вирішення тестових завдань.

Література: 3, 5-15, 19-28, 30-35, 37-39, 41, 44-46, 48, 50, 57.