- •21. Міжнародна торгівля товарами: суть, класифікація міжнародних організацій, чинники розвитку.
- •22.Міжнародна торгівля послугами: суть, класифікація міжнародних організацій, тенденції розвитку.
- •1. Універсальні (всесвітні) ммуо (оон, Ліга Націй).
- •3. Регіональні ммуо, серед яких:
- •23. Показники міжнародної торгівлі
- •24. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння її розвитку
- •25. Роль гатс у регулюванні міжнародних ринків послуг
- •26.Особливості регулювання зовнішньої торгівлі на державному рівні.
- •27. Графічна інтерпретація макроекономічних ефектів використання тарифних та нетарифних інструментів для національної економіки.
- •29.Тенденції розвитку міжнародного інвестування в умовах глобалізації.
- •30.Роль тнк як суб’єкта міжнародних інвестицій.
- •31. Макроекономічні ефекти міжнародного руху капіталу для країн-донорів та країн-реципієнтів.
- •32. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій: ризики, ліквідність, обсяги та витрати.
- •34. Суб’єкти, об’єкти та механізми торгівлі цінними паперами.
- •35. Міжнародні портфельні інвестиції та прямі іноземні інвестиції в Україні.
- •36.Вихід України на міжнародний ринок позикових ресурсів.
- •37. Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.
- •38.Зовнішній борг України: джерела, структура, проблеми управління.
- •Процеси міжнародного злиття та поглинання у вітчизняному банківському секторі та їх наслідки.
- •Сутність, значення, соціально-економічні наслідки міграції робочої сили для країн-донорів та реципієнтів.
30.Роль тнк як суб’єкта міжнародних інвестицій.
Головним суб’єктом міжнародної підприємницької інвестиційної діяльності є транснаціональні корпорації (ТНК).
ТНК — це фірма, що має власні філії у двох і більше країнах (за деякими дослідниками — щонайменше в шести країнах), або це фірма, власники чи вищий управлінський персонал якої є громадянами різних країн (при цьому діяльність ТНК контролюється штаб-квартирою, що міститься в одній країні
Прямі іноземні інвестиції транснаціональних корпорацій грають зараз найважливішу роль поєднанні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи - виробничого ядра глобалізіруемой світової економіки
ТНК розміщують в різних країнах свої матеріальні і нематеріальні активи (капітал, технологію і НДДКР, організаційний і управлінський досвід, торгові ланки) з метою підвищити свою конкурентоспроможність і ефективність, що знаходить вираз у прибутку. Разом з тим діяльність ТНК зміцнює ресурсну і виробничу базу приймаючих країн, розширює їх експортні можливості, сприяє реструктуризації їх економіки і в результаті поліпшує їх економічне становище. У принципі ТНК справляють позитивний вплив і на економіку тих країн, "звідки вони родом", де знаходяться їх штаб-квартири.
Транснаціональними корпораціями контролюється половина світового промислового виробництва, майже дві третини торгівлі, приблизно 80 % патентів і ліцензій на нову техніку. Розгалуженою є галузева структура ТНК: 60 % компаній зайняті у сфері виробництва, 37 % – послуг і 3 % у добувній промисловості і сільському господарстві. Останнім часом встановились чіткі тенденції до збільшення інвестицій у сферу послуг та скорочення їх у виробництві. Найбільші компанії зосереджені в таких галузях, як автомобільна промисловість, електроніка, виробництво електрообладнання, нафтова промисловість, хімічна та фармацевтична промисловість.
31. Макроекономічні ефекти міжнародного руху капіталу для країн-донорів та країн-реципієнтів.
Розглянемо спочатку ситуацію, коли з яких-небудь причин міжнародна міграція капіталу неможлива, тобто усе інвестування здійснюється у національних межах. Інвестори у країні 1 повинні погодитися на низьку прибутковість вкладання капіталу через те, що пропозиція реальних активів така, що дорівнює кривій граничної продуктивності капіталу S, яка знижується. Конкуренція змушує інвесторів у країні 1 приймати низьку відсоткову ставку О1А1 у точці С. Водночас нестача коштів у країні 2 не дає змоги здійснювати які-небудь реальні капіталовкладення ліворуч від точки D, оскільки вона має капітал у розмірі О2К. Конкуренція за право використання капіталу в обмежених обсягах О2К
Тепер припустимо, що обмеження на рух капіталу між країнами 1 та 2 повністю ліквідовані. Оскільки прибутковість інвестицій у країні 2 вища за таку в країні 1, інвестори із країни 1 будуть вкладати свій капітал у країну 2. Рух капіталу із країни 1 до країни 2 буде продовжуватися під впливом механізму попиту та пропозиції на ринках обох держав доти, доки прибутковість інвестицій в них не збалансується на рівні ER. У цій ситуації із країни 1 до країни 2 мігрує капітал у розмірі ЕК. Внаслідок додаткових капіталовкладень в економіку країни 2, які здійснюються на вигідніших умовах, ніж у країні 1, максимізується світовий продукт. Сукупний продукт, на виробництво якого затрачений той самий обсяг капіталу О1.О2, збільшується 3(a + b + c + d + e + f) + (i + h + g) до (a + b + + c + d) + (e + f+k + j + i + h + g), тобто на розмір суми сегментів (k + j). З них k належить країні 1 та виникає внаслідок ефективнішого використання капіталу країни 1 в результаті його інвестування у країну 2, а j належить країні 2 та виникає внаслідок зростання обсягу капіталу завдяки його припливу з країни 1.