- •21. Міжнародна торгівля товарами: суть, класифікація міжнародних організацій, чинники розвитку.
- •22.Міжнародна торгівля послугами: суть, класифікація міжнародних організацій, тенденції розвитку.
- •1. Універсальні (всесвітні) ммуо (оон, Ліга Націй).
- •3. Регіональні ммуо, серед яких:
- •23. Показники міжнародної торгівлі
- •24. Міжнародні організації з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння її розвитку
- •25. Роль гатс у регулюванні міжнародних ринків послуг
- •26.Особливості регулювання зовнішньої торгівлі на державному рівні.
- •27. Графічна інтерпретація макроекономічних ефектів використання тарифних та нетарифних інструментів для національної економіки.
- •29.Тенденції розвитку міжнародного інвестування в умовах глобалізації.
- •30.Роль тнк як суб’єкта міжнародних інвестицій.
- •31. Макроекономічні ефекти міжнародного руху капіталу для країн-донорів та країн-реципієнтів.
- •32. Порівняльна характеристика прямих і портфельних інвестицій: ризики, ліквідність, обсяги та витрати.
- •34. Суб’єкти, об’єкти та механізми торгівлі цінними паперами.
- •35. Міжнародні портфельні інвестиції та прямі іноземні інвестиції в Україні.
- •36.Вихід України на міжнародний ринок позикових ресурсів.
- •37. Проблеми зовнішньої заборгованості країн і шляхи їх розв`язання.
- •38.Зовнішній борг України: джерела, структура, проблеми управління.
- •Процеси міжнародного злиття та поглинання у вітчизняному банківському секторі та їх наслідки.
- •Сутність, значення, соціально-економічні наслідки міграції робочої сили для країн-донорів та реципієнтів.
-
Процеси міжнародного злиття та поглинання у вітчизняному банківському секторі та їх наслідки.
Сутність злиття та поглинання
У роки 90-ті ХХ ст. у світовій практиці почався так званий період мегазлиттів. Цей період характеризувався зростанням міжнародних M&A-операцій, причому поєднувалися конкуренти, особливо англійські компанії з американськими. Лідером у міжнародних процесах злиття і поглинання були англійські компанії. Посилення процесів злиття і поглинання спостерігалося в усіх галузях, але найбільший розвиток був у сфері комунікацій, інформаційних технологій, банківських і фінансових послуг, медичної індустрії і транспорту.
В останні роки, на відміну від попередніх десятиліть, коли багато компаній були змушені укладати схожі угоди під тиском, нині сторони намагаються домовлятися про злиття і поглинання «мирно». Це сприяє розвитку нових інструментів і технологій при здійсненні M&A-операцій.
Не можна недооцінювати роль новітніх технологій, які дали змогу розміщувати складові виробництва у різних країнах, зберігаючи при цьому прямі організаційні й інформаційні контакти, здійснювати пряме управління товарними і фінансовими потоками. Усе це забезпечило компаніям можливість росту. Головний стимул при проведенні злиття і поглинань полягав у досягненні синергетичного ефекту, що є збільшенням ефективності діяльності об'єднаної компанії: кожна з компаній повинна виконувати більше (відомий у бізнесі як ефект 2+2=5). Нині M&A є життєво важливою стратегію розвитку компаній, при цьому вміння успішно використовувати інформаційні технології гарантує життєздатність компанії в умовах конкуренції на міжнародному і на національному ринку. Розвиток компанії уже неможливо уявити без погодженої взаємодії існуючих і нових інформаційних систем, які супроводжують бізнес-процеси компаній
-
Сутність, значення, соціально-економічні наслідки міграції робочої сили для країн-донорів та реципієнтів.
Міграція робочої сили - це переміщення працездатного населення, викликане причинами економічного характеру. У залежності від того, чи перетинаються при цьому межі країни, розрізняють міграцію внутрішню і зовнішню. Внутрішня міграція призводить до переміщення трудових ресурсів між регіонами країни або між містом і селом, але чисельність населення країни при цьому не змінюється. Зовнішня міграція впливає на чисельність населення країни, збільшуючи її на кількість людей, які переселилися в дану країну, і, зменшуючи на кількість людей, які виїхали за межі даної країни. Наслідки: виграють здебільшого самі мігранти, оскільки вони, як правило, направляються в інші країни з метою поліпшення свого становища. Виграють від міграції підприємці, що наймають мігрантів на роботу, оскільки їхні вимоги щодо заробітної плати нижчі.
Країна — експортер трудових ресурсів виграє, оскільки:
експорт трудових ресурсів, як і всякий інший експорт, приносить країні певний зиск (у цьому разі це валютні перекази емігрантів ).Деякі країни від експорту трудових ресурсів отримують майже такі самі за величиною доходи, як і доходи від інших видів експорту, а іноді й більші.: Йорданія, Пакистан, Єгипет, Індія, Португалія, Туреччина;
ослаблюється проблема безробіття; ротація, тобто повернення на батьківщину одних і еміграція інших громадян, сприяє (з часом) зростанню кваліфікації й досвіду місцевих спеціалістів; Зростають надходження до бюджету у вигляді податків з фірм-посередників. Країна — імпортер трудових ресурсів виграє, оскільки:Зростає конкурентоспроможність продукції; Заповнюються вакансії в непрестижних сферах і галузях економіки; Покращується демографічна ситуація в “старіючих” країнах; Зменшується бюджетне навантаження завдяки економії коштів по пенсіям та соціальним пільгам.
Негативні наслідки для експортерів: (“втрата розумів”) в більш привабливі країни; Знижується загальна конкурентоспроможність на власному ринку праці в результаті відтоку кваліфікованих, молодих кадрів; Зменшуються надходження до бюджету як слідство скорочення кількості потенційних платників податків.
Для імпортерів: Зростають витрати на соціальний захист іммігрантів; Здійснюється відтік за кордон валютних коштів у вигляді переказів іммігрантів; Збільшується загроза загострення міжнаціональних, міжетнічних, міжконфесійних та інших соціальних проблем. Погіршується криміногенна ситуація в країні.