- •1.Сутність бухгалтерського обліку, як обов’якового виду діяльності в сфері економіки
- •2. Причини відмови від надання аудиторського висновку
- •3. Види бухгалтерського обліку та їх характеристика
- •4. Причини надання негативного аудиторського висновку
- •5. Відмінності між фінансовими, управлінськими та податковим видами бухгалтерського обліку
- •6. Причини надання умовно-позитивного аудиторського висновку
- •7. Основні види облікових робіт
- •8. Типи аудиторських процедур
- •9. Поняття рахунку та його складові елементи
- •10. Класифікація аудиторських доказів
- •11.Класифікація рахунків б.О
- •13. Правила складання бухгалтерського проведення
- •14. Ризик контролю : поняття та підходи до оцінювання
- •15.Сутність синтетичного і аналітичного обліку
- •16. Властивий Ризик : поняття та підходи до оцінювання
- •17. Поняття форми бухгалтерського обліку
- •18. Аудиторський ризик: поняття та структура
- •19. Функції бухгалтерського обліку
- •20. Аудиторський висновок: поняття та види
- •21. Субєкти регулювання та нормативно-правове забезпечення ведення б,о в Україні
- •22. Аудиторський звіт: поняття та зміст
- •23. Предмет та об’єкт бухгалтерського обліку
- •24. Види документації аудитора на стадії проведення процедур отримання аудиторських доказів проведення аудиту фз.
- •25.Поняття активи та їх поділ на види
- •26. Види документації на стадії планування
- •27 Зобов’язання підприємства
- •29 Класифікація власного капіталу
- •30. Зміст меморандуму попереднього планування аудиту фін звітн
- •31. Принципи бухгалтерського обліку
- •32. План та програма аудиту : зміст та відмінності
- •33. Метод бух.Обліку та характеристика його елементів
- •34. Зміст стадій аудиту
- •35. Сутність документування та інвентаризації як елементів методу бух. Обліку
- •36. Права та обов’язки сторін договірних відносин щодо аудиту повного комплекту фінансової звітності.
- •37. Сутність оцінки та калькуляції як елементів методу бух.Обліку
- •38.Обрання суб’єкта аудиторської діяльності : порядок укладання договору про проведення аудиту.
- •39. Робочий план рахунків підприємства : поняття та підходи до формування
- •40. Обов’язковий та ініціативний аудит : причини проведення
- •41.Фінансовий облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •42. Завдання аудиту фінансової звітності
- •43. Управлінський облік: об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •44. Принципи аудиту фз
- •45.Податковий облік : об’єкти, призначення, одиниці виміру
- •46.Сутність рахунків та подвійного запису, як елементів методу бо
- •47. Вимоги до особи, яка претендує на одержання сертифікату аудитора.
- •48. Сутність балансу та звітності як елементів методу бо
- •49. Суб’єкти аудиторської діяльності
- •50. Склад системи бухгалтерського обліку
- •51. Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •52. Сутність облікового процесу та зміст його стадій
- •53. Групи аудиторських процедур
- •54. Організація бухгалтерського обліку
- •55. Шахрайство
- •56. Поняття облікової політики суб’єкта господарювання та її документальне оформлення
- •57. Помилка у фінансовій звітності.
- •58. Зведений графік документообігу
- •59. Внутрішній аудит
- •60. Аудит фін. Звітності
17. Поняття форми бухгалтерського обліку
Форма б.о – сукупність облікових регістрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису. Основними відмітними ознаками, що визначають особливості окремих форм бухгалтерського обліку, є: зовнішній вигляд, будова і кількість облікових регістрів; поєднання регістрів хронологічного і систематичного обліку, синтетичного й аналітичного обліку; послідовність і техніка облікової реєстрації. Форма обліку Журнал-Головна є найпростішою формою бухгалтерського обліку, в якому поєднується хронологічний запис із систематичним. У цьому регістрі поєднано Журнал реєстрації операцій і Головну книгу. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з яких відводиться подвійна графа — для запису дебетових і кредитових оборотів. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку характеризується застосуванням книг для ведення синтетичного обліку і карток — для аналітичного. Діалогова(автоматизована) форма ведення бухгалтерського обліку характеризується повною автоматизацією обробки і систематизації облікової інформації. розробляються нові облікові регістри, які поліпшують функціонування облікової системи в цілому. Спрощена – передбачає узагальнення інформації про господарські операції у таких реєстрах бух. Обліку
18. Аудиторський ризик: поняття та структура
Проведення аудиту завжди супроводжується певним ризиком. Аудитор повинен чітко розуміти, у чому полягає аудиторський ризик, його суть, складові, як його визначити і його максимально допустимий рівень. Ризик аудиту, або загальний ризик, полягає у тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у випадках, коли в документах бухгалтерської звітності існують суттєві перекручення. Загальний аудиторський ризик включає: властивий ризик, ризик контролю і ризик виявлення помилок. Властивий ризик – це сукупність всіх ризиків, які пов’язані з підприєм діяльністю та які поділяються на зовнішні та внутрішні. Властивий ризик виникає за умов, не пов’язаних з особистістю підприємця, а від факторів: інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв'язків, зміни ринку збуту, безробіття. Ризик контролю – це імовірність існування суттєвих викривлень внаслідок відсутності або неефективності системи внутрішн. Контролю.
Ризик не виявлення - це імовірність того, що під час проведення аудиторських процедур суттєві викривлення залишаться невиявленими.
Перший вид ризику не підлягає контролю з боку аудитора. Він лише оцінює його, але не може змінити. Другий вид ризику, який називається ризиком невиявлення викривлень, може контролюватись аудитором шляхом вибору і проведення відповідних перевірок, спрямованих на одержання конкретних висновків щодо фінансової звітності. Оцінка аудитором ризику викривлень у фінансових документах визначає рівень прийнятності ризику невиявлення таких викривлень.
Прийнятний аудиторський ризик - це суб'єктивно встановлений рівень ризику, котрий готовий взяти на себе аудитор. Полягає він у тому, що у фінансовій звітності будуть виявлені похибки після завершення аудиту і подання аудиторського висновку без застереження.